Справа № 2 – 500/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 квітня 2010 року                                Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді                    Трофимової Д.А.

                при секретарі                             Конопльовій Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Запорізької міської ради, третя особа - П’ята Запорізька державна нотаріальна контора, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до П’ятої Запорізької державної нотаріальної контори про визнання права власності в порядку спадкування за законом, просили суд визнати за кожним з них право власності на 1/3 частину спадкового майна, а саме, 1/3 частину будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 року (чоловіка та батька).

У грудні 2009 року позивачі надали суду уточнену позовну заяву, в якій зазначали, що ІНФОРМАЦІЯ_7 року помер ОСОБА_5, який є чоловіком ОСОБА_1 та батьком ОСОБА_2, ОСОБА_3. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1. Право власності на зазначений об’єкт нерухомості зареєстровано за спадкодавцем в ОП «ЗМБТІ» 16.06.1991 року. Спадкоємцями за законом першої черги на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 є – ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.

З червня 1971 року та до смерті спадкодавця вони, позивачі, мешкали разом однією сім’єю та були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, а, отже, фактично прийняли спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України. На теперішній час вони продовжують проживати за вказаною адресою.

Після смерті спадкодавця вони вперше звернули увагу на ту обставину, що його прізвище в паспорті та в свідоцтві про смерть відрізняються від прізвищ, вказаних у їх паспортах, а саме: у померлого прізвище записано як «ОСОБА_4», а у них – «ОСОБА_4». Відмінність у написанні прізвищ виникла під час заміни паспортів зразка СРСР на паспорти України. Померлий ОСОБА_4 отримав паспорт 02.04.1998 року, виданий Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області, з написанням прізвища як «ОСОБА_1». А ОСОБА_1, ОСОБА_3 отримали паспорти 26.12.2000 року, ОСОБА_2 отримав паспорт 20.02.2001 року, видані Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області, з написанням прізвища як «ОСОБА_2». До заміни паспортів прізвище писалося в усіх документах однаково.

У зв’язку з тим, що різняться прізвища в документах спадкодавця і спадкоємців, П’ята Запорізька державна нотаріальна контора не приймає заяви від позивачів про видачу свідоцтва про право на спадщину, в результаті чого вони не можуть отримати зазначене свідоцтво та оформити право власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка (батька).

Посилаючись на зазначені обставини, позивачі просять суд встановити факт того, що ОСОБА_1 на момент смерті ОСОБА_4  перебувала з ним в законному шлюбі, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є дітьми ОСОБА_4; визнати за кожним з них право власності на 1/3 частину спадкового майна, а саме: 1/3 частину будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, що помер ІНФОРМАЦІЯ_7 року.

У судовому засіданні позивачі підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі на підставах, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача - Запорізької міської ради в судове засідання не з’явився, надавши суду письмову заяву з проханням розглянути справу у його відсутності, у який зазначив, що позов визнає.

Представник третьої особи - П’ятої  Запорізької державної нотаріальної контори до суду також не з’явився, просить розглянути справу без його участі, про що надав суду письмову заяву.

Тому суд ухвалив розглянути справу у відсутності представників відповідача та третьої особи.

Суд, вислухавши пояснення позивачів, свідків, перевіривши матеріали справи, вважає, що уточнені позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно відповіді на запит з ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» № 2557 від 25.02.2010р. право власності на житловий будинок за адресою: вулиця Вуглегірська, 26 у місті Запоріжжі зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого П’ятою  Запорізькою державною нотаріальною конторою 16.01.1987р. р№ 2-265. Це підтверджується і копією технічного паспорту на спірний житловий будинок, складеного ОП «ЗМБТІ», іншими матеріалами справи.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_7, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія I-ЖС  № НОМЕР_1.

З повідомлення 5 Запорізької державної нотаріальної контори № 286/02-14 від 27.01.2010р. вбачається, що спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 не заводились, до нотконтори спадкоємці не звертались. Перевірка проведена за період з ІНФОРМАЦІЯ_7 та до теперішнього часу включно.

Копією свідоцтва про укладення шлюбу серія П-АБ № НОМЕР_2 підтверджується, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 одружилися 11.06.1971р., після реєстрації одруження присвоєно прізвища: чоловікові – ОСОБА_4, дружині – ОСОБА_1.

Як видно з копії свідоцтва про народження серія І-ЖС № НОМЕР_3 батьками ОСОБА_7 є: батько – ОСОБА_4, мати – ОСОБА_8.

Копією свідоцтва про народження серія І-ЖС № НОМЕР_4 підтверджується, що батьками ОСОБА_9 є: батько – ОСОБА_4, мати – ОСОБА_8.

Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 пояснили, що позивачі є відповідно дружиною та дітьми померлого, фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4

Аналізуючи у сукупності надані по справі докази, суд вважає їх достовірними та такими, що не суперечать один одному, і дійшов до висновку, що за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 необхідно визнати право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 по 1/3 частині за кожним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7

Оскільки позивачі відмовляються від стягнення з відповідача сплаченого ними держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суд вважає можливим не стягувати з відповідача судові  витрати, хоча позов і задовольняється.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 27, 31, 79, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, ст.ст. 1268-1270 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець х. Григорівський Оріхівського району Запорізької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 року, є чоловіком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4, та батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5, і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6.

Визнати за  ОСОБА_1  право власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7

Визнати за  ОСОБА_2  право власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7

Визнати за  ОСОБА_3  право власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя