У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.03.10                                                                                       Справа №15/197-09

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді  Коробка Н.Д.    , Кагітіна Л.П.  , Мойсеєнко Т. В.

при секретарі: Лола Н.О.

За участю:

представника позивача:      ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 від 11.01.2001р.,

представника відповідача:  не з’явився;

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Наталі», смт. Куйбишеве Запорізької області

на рішення господарського суду Херсонської області від 24.12.2009 року

у справі № 15/197-09

про стягнення суми

встановив:

                      06 листопада 2009року до господарського суду Херсонської області звернулось СФГ “Наталі”, смт. Куйбишеве Запорізької області з позовом до ПП ОСОБА_3, смт. Горностаївка Херсонської області про стягнення 55601грн.32коп. компенсації від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції та 3% річних у сумі 8840грн. 04коп. в зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання.

               Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за постановою Запорізького апеляційного  господарського суду від 18.09.2009р. по справі № 9/33-09 визнані позовні вимоги СФГ «Наталі» та підтверджені грошові зобов’язання ПП ОСОБА_3 в сумі 68005грн. 53коп., які, як вважає позивач по справі, виникли з 01.06.2005року. Оскільки, заборгованість відповідача в сумі 68005грн. 53коп. у вигляді збитків підтверджена в судовому порядку по справі № 9/33-09 позивач на підставі ст.625 Цивільного кодексу України просив стягнути з відповідача суму інфляційних 55601грн.32коп. за період з1 червня 2005р. по 1жовтня 2009р. та 3% річних в сумі 8840грн.04коп. за цей же період.

               Рішенням господарського суду Херсонської області від 24.12.2009 року у справі 15/197-09 (суддя Клепай З.В.) позовні вимоги СФГ «Наталі» задоволені частково. З відповідача на користь позивача стягнено 1160грн. 99коп. збитків від інфляції, 251грн.55коп. 3% річних, 141грн. 25коп. витрат по державному миту та 5 грн. 19коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            При винесенні рішення суд виходив з того, що грошові зобов’язання у відповідача перед позивачем виникли після винесення постанови Запорізьким апеляційним господарським судом по справі №9/33-09 від 18.09.2009р. про стягнення з відповідача суми попередньої оплати 68005грн.53коп. у вигляді збитків. До зазначеної дати за висновком суду у відповідача були перед позивачем не грошові зобов’язання, а зобов’язання по належному виконанню умов договору купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів та іншої продукції – передача товару на оплачені позивачем рахунки, за порушення яких не застосовуються норми ст. 625 ЦК України.

            Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем фактично порушено грошові зобов’язання за період з 18.09.09р. по 02.11.09р., тобто за 45 днів. У зв’язку з чим, позивач має право за час прострочки суми 68005грн.53коп. вимагати стягнення інфляційних втрат та річних процентів на підставі ст. 625 ЦК України, що за розрахунком суду складає: збитків від інфляції 1160грн. 99коп., 3% річних -251грн.55коп.

              Не погоджуючись з винесеним судовим актом та вважаючи його незаконним, СФГ «Наталі» смт. Куйбишеве Запорізької області (позивач у справі) звернувся з апеляційною скаргою.

            Заявник зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального права.

          Посилаючись на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 18.09.2009р. по справі № 9/33-09 та ст.1 Закону України від 14.05.1992р.№ 2343-Х11 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» заявник апеляційної скарги наполягає на тому, що обов’язок відповідача сплатити грошові кошти в якості збитків  в сумі 68005грн.53коп. виник з 1червня 2005р. Отже, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України суму боргу відповідач повинен сплатити з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та за цей же час 3 % річних від простроченої суми. За його розрахунком, наданим до позовної заяви, період прострочення складає з 01.06.2005р. по 01.10.2009р.

          Таким чином, на думку заявника,  господарський суд, задовольнивши позовні вимоги частково, припустився помилки, позовні вимоги слід було задовольнити в повному обсязі.  За вказаних обставин просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 24.12.2009року у справі  № 15/197-09, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

           Апеляційна скарга СФГ «Наталі» прийнята Запорізьким апеляційним господарським судом та призначена до розгляду на  18.03.2010 року.

          Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду від 18.03.2010 року № 682 справа № 15/197-09 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Коробка Н.Д., судді: Кагітіна Л.П., Мойсеєнко Т.В.  

            До дня засідання суду апеляційної інстанції від відповідача по справі надійшло клопотання про скасування оскаржуваного рішення та припинення провадження у справі в зв’язку з тим, що на день розгляду справи в суді першої інстанції  станом на листопад 2009р. стан фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 припинено. Однак, доказів дати припинення фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 суду не надано.

В судове засідання апеляційної інстанції представник відповідача не з’явився, незважаючи на те, що про день та місце розгляду скарги був належно повідомлені завчасно направленою на його адресу ухвалою суду апеляційної інстанції.

           Представник позивача в засіданні суду апеляційної інстанції 18.03.2010р.наполягає на задоволенні апеляційної скарги  по мотивам, викладеним в ній.

.            18.03.2010 року  у судовому засіданні колегією суддів прийнято постанову.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

               Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів не  знаходить  підстав, передбачених  ст.104 ГПК України  для зміни чи скасування рішення господарського суду, виходячи з такого.                                                                                                                                                                                             

          Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.09.2009р. по справі № 9/33-09 встановлено, що між сторонами по справі на підставі ст. 11 Цивільного кодексу України виникли господарські відносини з купівлі-продажу, на виконання яких позивач за платіжними дорученнями №№37,38 від 13.05.2005р., №72 від 07.04.2005р. та № 73 від 05.05.2005р. перерахував відповідачу загальну суму 78000грн., як попередню оплату за дизпаливо. Вказаною постановою також встановлено, що строк поставки дизельного пального сторонами не узгоджено та встановлено факт порушення відповідачем зобов’язань з поставки товару на суму  68005грн.53коп., чим позивачу спричинено збитки в сумі 68005грн.53коп. Зазначена суму була присуджена до стягнення з відповідача на користь позивача.

           Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

           Згідно ч.2 ст.693 ЦК України  якщо покупець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

           Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків відповідно до п.5 ст. 11 ЦК України є рішення суду. Як вірно визначився суд першої інстанції, зобов’язання зі сплати грошових коштів в сумі 68005грн.53коп. виникло у відповідача за постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.09.2009р. по справі № 9/33-09, а до того часу у нього було зобов’язання з поставки дизпалива.

            Як вбачається з оскаржуваного рішення господарського суду  нарахування інфляційних  за зазначеною справою з період з 18.09.09р. по 02.11.2009р. від суми 68005грн.53коп. складає 1160грн.99коп., 3%річних за той же період -251грн.55коп.

              Колегія суддів апеляційної інстанції визнає правильним висновок господарського суду стосовно стягнення інфляційних нарахувань та процентів річних за  зазначений період існуючої заборгованості за невиконаним зобов’язанням, виходячи з такого.

            Приписи статті 625 Цивільного кодексу України не виключають можливості звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, суми на яку заборгованість за грошовим зобов’язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за виконання грошового зобов’язання, і зокрема, за період, що утворився після прийняття судом відповідного рішення.

            Позиція відповідача стосовно того, що з прийняттям судового рішення про стягнення заборгованості цивільні права та обов’язки позивача як кредитора за договором припиняються є хибними.

          Зобов’язання згідно ст.193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог, щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

           Розрахунок річних та інфляційних в позові виконаний позивачем відповідно до умов договору та Рекомендацій Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.97р. № 62-97.

           Враховуючи вищевикладене, вимоги СФГ «Наталі» про стягнення 55601грн.32коп. інфляційних та 8840грн.04коп. правомірно задоволені судом першої інстанції частково, а саме в сумі 1160грн.99коп. збитків від інфляції та 251грн.55коп. -3% річних та їх слід визнати обґрунтованими. В решті позовних вимог слід відмовити.

            Доводи відповідача про те, що суд повинен був провадження по справі припинити в зв’язку тим, що стан фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 на день розгляду справи в суді першої інстанції було припинено документально не підтверджено. Витягом з Єдиного Державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та фізичних осіб – підприємців наданим Виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області засвідчено припинення фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 станом на 16.02.1010року.

              Крім того, судова колегія зазначає, що згідно п.2 ст.128 Господарського кодексу України Громадянин – підприємець відповідає за своїми зобов’язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.

            Пунктом 6 ч.1 ст. 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано. Проте, колегією суддів, з врахуванням відмінностей у правоздатності, дієздатності та державній реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців (глави 4,5.7 ЦК України, ст.ст. 25,26.34,91,92,110-111; Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»), зроблено висновок, що припинення фізичною особою підприємницької діяльності та втрата нею статусу суб’єкта такої діяльності не призводить до  втрати нею цивільної правоздатності. Отже, припинення підприємницької діяльності фізичної особи за своєю правовою суттю та юридичними наслідками не є тотожними у розумінні п.6 ч.1 ст. 80 ГПК України.

           Враховуючи зазначене та з огляду на відповідність висновків, викладених у рішенні господарського суду Херсонської області обставинам справи та чинному законодавству, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість вимог позивача щодо скасування рішення господарського суду.

Відповідно до ст.49 ГК України судові витрати по апеляційній скарзі відносяться на заявника –СФГ «Наталі».

               На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                                                                    ПОСТАНОВИВ :

           Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства «Наталі», смт. Куйбишеве Запорізької області залишити без задоволення.

                 Рішення господарського суду Херсонської області від 24.12.2009 року по справі   №15/197-09 залишити без змін.

Головуючий суддя Коробка Н.Д.

 судді  Коробка Н.Д.  

 Кагітіна Л.П.  Мойсеєнко Т. В.