У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
25.03.10 Справа №4/229/09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
, Шевченко Т. М.
при секретарі: Савченко Ю.В.
За участю:
представника позивача: Першаков С.М., паспорт НОМЕР_1 від 27.10.2001р, директор;
представника відповідача: не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_4, м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 19.10.2009 року
у справі № 4/229/09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Безпеки Бізнесу», м. Запоріжжя
до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_4, м. Запоріжжя
про стягнення 9200грн. основного боргу за договором про надання охоронних послуг від 23.03.2005р., 1196грн. витрат від інфляції та 200грн. 93коп. 3% річних.
встановив,
Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.10.2009 року по справі №4/229/09 (суддя Зінченко Н.Г.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Безпеки Бізнесу», м.Запоріжжя задоволено у повному обсязі.
Рішення суду мотивоване наступним:
Між ПП ОСОБА_4, м. Запоріжжя та ТОВ «Центр Безпеки Бізнесу», м. Запоріжжя було укладено договір №13 від 23.03.2005р. про надання охоронних послуг. Суд дійшов висновку, що позивач взяті на себе зобов’язання за Договором виконав належним чином та у повному обсязі. Однак, відповідач у свою чергу зобов’язання за Договором не виконав, чим порушив п.3.1 -3.4 останнього. За період з червня-липня 2008 року заборгованість відповідача по оплаті послуг склала 9200грн. Крім того, керуючись ст.625 ЦК України, суд першої інстанції визнав обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 200грн. 93коп. 3% річних та 1196грн. втрат від інфляції.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, ПП ОСОБА_4, м.Запоріжжя (відповідач у справі) звернувся з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду. Заявник вважає, що рішення суду першої інстанції було прийнято без повного з’ясування обставин, що мають значення для справи. Зокрема, зазначає наступне:
23.03.2006р. сторони пролонгували строк дії Договору на 1 рік, а саме до 23.03.2007р. Таким чином, строк дії Договору про надання послуг з охорони №13 від 23.03.2005 року з 23.03.2007 року закінчився та до цього часу позивач не заявляв претензії щодо невиконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті послуг охорони наданих відповідачем. Надалі договір про надання послуг охорони між позивачем та відповідачем у письмовій формі не укладався.
Згідно з усною домовленістю з ТОВ «Центр Безпеки Бізнесу» заходи охорони об’єкта повинні були здійснювати 2 охоронника. Однак позивач неналежно виконував свої функцій з охорони, що спричинило завдання відповідачу значної матеріальної шкоди, а саме до крадіжки з території об’єкту охорони електродвигунів на загальну суму 12118грн. 80коп. До того ж, 14.06.2008р. було встановлено, що з території об’єкту охорони працівниками ТОВ «Центр Безпеки Бізнесу» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були вкрадені електродвигуни на загальну суму понад 3 тис. грн.
Таким чином, внаслідок неналежного виконання позивачем своїх обов’язків за Договором про надання послуг охорони, Договір був розірваний шляхом односторонньої відмови відповідача відповідно до ст. 907 Цивільного Кодексу України у червні 2008 року. Надалі послуги охорони не надавались.
З огляду на вищезазначене, ПП ОСОБА_4, м.Запоріжжя просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області по справі №4/229/09 від 19.10.2009 року повністю та постановити нове рішення, яким відмовити в позові ТОВ «Центр Безпеки Бізнесу» повністю.
Позивач у відзиві зазначив, що рішенням господарського суду Запорізької області від 19.10.2009 року було задоволено позов ТОВ «Центр безпеки бізнесу» до ПП ОСОБА_4 З боку позивача були надані всі можливі докази. Представник відповідача не надав суду жодних доказів, а його заперечення не стосувалися предмету спору. В ході розгляду справи суд ретельно дослідив всі докази та заслухав доводи сторін. Тому, позивач вважає оскаржуване рішення законним та об’єктивним.
Апеляційна скарга ПП ОСОБА_4, м.Запоріжжя прийнята Запорізьким апеляційним господарським судом та призначена до розгляду на 14.01.2010 року.
Розпорядженням Першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 38 від 14.01.2010 року справа № 4/229/09 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Коробка Н.Д. , судді: Зубкова Т.П., Хуторной В.М.
Для надання сторонами додаткових доказів в засіданні суду оголошувалась перерва до 11.02.2010р.
В зв’язку з хворобою головуючого судді склад колегії змінювався.
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 331 від 11.02.2010р. справа передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий - Мойсеєнко Т.В., суддів: Зубкова Т.П., Хуторной В.М.
В засіданні суду 11.02.2010р. також оголошено перерву до 25.03.2010року.
Розпорядженням Першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду від 25.03.2010р. за №763 справа передана колегії у складі: головуючий: Коробка Н.Д., судді Кагітіна Л.П., Шевченко Т.М.
В зв’язку зі зміною колегії суддів розгляд апеляційної скарги розпочато спочатку.
Від відповідача надійшло клопотання з проханням відкласти розгляд справи, у зв’язку з неможливістю прибуття його представника.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача, за наявними в справі матеріалами.
За клопотанням представника позивача судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксування судового процесу. За його згодою судове засідання закінчено оголошенням вступної та резолютивної частин постанови.
Відповідно до ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи і апеляційної скарги, взявши до уваги доводи представників сторін, колегія суддів встановила наступне.
На підставі Договору про надання охоронних послуг № 13 від 23.03.2005р. (Далі - Договір) ПП ОСОБА_4 (відповідач) передає, а ТОВ «Центр Безпеки Бізнесу» (позивач) приймає на себе зобов’язання по охороні наступних об’єктів, які належать відповідачу на підставі наданих документів, підтверджуючих право власності на майно, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул.Восточна, 3.
Відповідно до п.3.1 Договору, вартість наданих позивачем послуг щодо об’єктів складає 4600грн. в місяць в т.ч. НДС. Відповідно до п.п. 3.2., 3.3., 3.4. Договору передбачено, що першочергова оплата охоронних послуг проводиться шляхом перерахування передоплати в розмірі 50% погодженої суми місячної оплати на розрахунковий рахунок охорони не пізніше 3-х днів до надання охоронних послуг. Наступна оплата провадиться у два етапи –50% погодженої суми місячної оплати – до 15 числа поточного місяця, інші 50% - до 30 числа поточного місяця. Вартість послуг відображається в актах приймання-передачі виконаних робіт, які складаються щомісячно.
За період з червня по липень 2008р. відповідачу були виставлені акти виконаних робіт, проте відповідачем вони підписані не були. 20.11.2008р. на адресу ПП ОСОБА_4 було направлено претензію № 22 від 20.11.2008р. та повторно зазначені акти.
Стягнення з відповідача на користь позивача 9200,00грн. основного боргу за договором про надання охоронних послуг №13 від 23.03.2005р., 1196,00грн. витрат від інфляції та 200,93грн. 3% річних стало предметом спору у суді першої інстанції.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст.978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
Відповідно до ч. 7 ст.180 Господарського кодексу України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
З матеріалів справи вбачається, що Договір №13 від 23.03.2005р. укладався строком на 1 рік та вступив у силу з моменту його підписання сторонами. (п.6.1 Договору).
Відповідно п.6.2, Договір вважається пролонгованим на 1 рік, якщо жодна з сторін не заявить про анулювання Договору за 1 місяць до закінчення строку його дії.
Договір № 13 було укладено 23.03.2005 року, відповідно до п.6.1 Договору він укладався на 1 рік, тобто до 23.03.2006 року, відповідно до п.6.2 Договору, сторони пролонгували строк його дії ще на 1 рік – до 23.03.2007 року. Таким чином, строк дії Договору про надання охоронних послуг № 13 закінчився 23.03.2007 року.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за Договором про надання охоронних послуг №13 від 23.03.2005 року за період з червня по липень 2008р. задоволенню не підлягають, оскільки строк дії зазначеного Договору сплинув 23.03.2007 року та відповідно зобов’язання за цим Договором між сторонами в червні – липні 2008 року були відсутні.
Щодо розгляду виниклих між сторонами по справі фактичних господарських відносин, що виникли не на підставі Договору № 13 від 23.03.2005 року, то колегія суддів зауважує, що частиною 4 ст. 22 ГПК України визначено зміну підстави або предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог виключно як право позивача. В матеріалах справи відсутня заява позивача про зміну підстав позову. Апеляційний господарський суд не має права самостійно змінювати підстави позову на власний розсуд. Зазначена позиція підтверджується практикою розгляду справ Вищим господарським судом України, зокрема постановою № 22/213/08 від 23.04.2009р.
З огляду на вищезазначене, апеляційна скарга Приватного підприємця ОСОБА_4, м.Запоріжжя підлягає задоволенню, рішення господарського суду Запорізької області від 19.10.2010р. у справі №4/229/09 слід скасувати через неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи.
Судові витрати за апеляційній розгляд справи, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу, віднести на позивача.
Керуючись ст. ст 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_4, м.Запоріжжя задовольнити.
Рішення господарського суду Запорізької області від 19.10.2009р. у справі № 4/229/09 скасувати.
В позові відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Безпеки Бізнесу», м.Запоріжжя на користь Приватного підприємця ОСОБА_4, м.Запоріжжя, 52грн. 99коп. держмита за розгляд апеляційної скарги. Видати наказ.
Видачу відповідного наказу із зазначенням необхідних реквізитів доручити господарському суду Запорізької області.
Шевченко Т. М.