У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
18.03.10 Справа №2/231-09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді Коробка Н.Д. , Кагітіна Л.П. , Мойсеєнко Т. В.
при секретарі: Лола Н.О.
за участю представників:
позивача: не з’явився;
відповідача: не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МКП Прозерпіна», м.Херсон
на рішення господарського суду Херсонської області від 10.12.2009р.
по справі № 2/231-09
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Херсон
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МКП Прозерпіна», м.Херсон
про стягнення 22.669грн. 55коп.
встановив,
Приватний підприємець ОСОБА_2, м. Херсон (далі - позивач) звернувся в господарський суд Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МКП Прозерпіна», м.Херсон (далі – відповідач) про стягнення (з урахуванням уточнень) 22.253 грн. 53коп.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 10.12.2009р. у справі №2/231-09 (суддя Скобєлкін С.В.) позов задоволено частково.
З відповідача на користь позивача стягнуто 19.931,34 грн. основного боргу, 1.127,33грн. пені, 210,58 грн. сплати державного мита та 109,61 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано наступним.
04.01.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №32, згідно умов якого, позивач зобов’язався поставляти і передати у власність відповідача товар окремими партіями, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити товар. Позивач відповідно до умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 19.931грн. 34коп., про що свідчать відповідні накладні. Відповідач свої зобов’язання за вищевказаним Договором щодо оплати товару не виконав. Керуючись ст. ст. 193, 230 ГК України, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення основного боргу. Враховуючи умови Договору, а саме п.7.3, а також приписи ст.ст. 231, 232 Господарського кодексу України, місцевий господарський суд зробив перерахунок розміру пені та визнав законною та підлягаючою до стягнення пеню в сумі 1127грн. 33коп., в решті суми пені відмовлено, оскільки умовами Договору передбачена неустойка у розмірі облікової ставки НБУ від несплаченої суми, а не подвійної облікової ставки, як помилково зазначено в розрахунку позивача.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду. Оскаржуючи рішення господарського суду Херсонської області, заявник зазначає, що висновок суду про те, що відповідачем було порушено свій обов’язок щодо своєчасної оплати товар згідно строку, встановленого п.2.3 Договору № 32 від 04.01.2006 р., відповідно до якого відстрочка платежу не повинна перевищувати двадцять один календарний день, є неправомірним, оскільки положення зазначеного пункту не дають можливості точно визначитись з моментом, з якого строк виконання зобов’язання починає свій перебіг, а отже даний пункт взагалі не може бути застосований. Тому, на думку заявника, слід застосовувати ч.2 ст.530 ЦК України, відповідно до якої, якщо термін виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги…боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Так як лист з вимогою сплатити суми боргу був отриманий відповідачем 12.11.2009р., отже зобов’язання щодо оплати товару повинно було настати після закінчення семиденного строку виконання, тобто з 20.11.2009р. А відтак, відповідно до уточнення вимог до апеляційної скарги, періодом нарахування пені є 20.11.2009р. - 30.11.2009р., та відповідно розмір пені складе 55грн. 97коп.
Враховуючи вищевикладене Товариство з обмеженою відповідальністю «МКП Прозерпіна», м.Херсон просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 10.12.2009 року по справі №2/231-09 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1110грн. 87коп. пені та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов частково. Стягнути з відповідача на користь позивача 19.931грн. 34коп. основного боргу та 55грн. 97коп. пені, в задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 683 від 18.03.2010 року справу призначено до розгляду у складі колегії: головуючий – Коробка Н.Д, суддів: Кагітіна Л.П., Мойсеєнко Т.В..
В судове засідання представники сторін не з’явились, незважаючи на те, що про день та місце засідання суду апеляційної інстанції були повідомлені належним чином направленими на їх адреси ухвалами суду.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, за наявними в ній матеріалами.
За результатами розгляду апеляційної скарги в судовому засіданні 18.03.2010р. прийнято постанову Запорізького апеляційного господарського суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи і апеляційної скарги, взявши до уваги доводи представників сторін, колегія суддів встановила наступне.
04.01.2006 року між ПП ОСОБА_2, м. Херсон та ТОВ «МКП Прозерпіна», м.Херсон було укладено договір № 32 (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору, постачальник (позивач) зобов'язувався поставляти і передати у власність покупця (відповідача) товар окремими партіями, а покупець брав на себе обов'язок прийняти і оплатити товар зазначений у специфікаціях згідно вказаних у них асортименту, кількості, одиниці виміру, ціни.
Згідно п.5.1 договору, відстрочка платежу по даному Договору не повинна перевищувати 21 календарних днів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав умови договору по поставці товару, що підтверджується накладними №249 від 29.11.2008р., №252 від 05.12.2008р., №269 від 26.12.2008р., №4 від 24.02.2009р., №11 від 18.05.2009р., (а.с. 9-12, 19-20) на загальну суму 19.931грн. 35коп. та актом звіряння розрахунків за 9 Місяців 2009р. (а.с. 17).
Відповідач в порушення умов Договору поставлену йому продукцію не оплатив, таким чином заборгованість за ним склала 19.931грн. 35 коп.
Так як відповідач у подальшому не сплатив суму заборгованості, то позивач був змушений звернутися до господарського суду для вирішення спору.
Стягнення з відповідача на користь позивача (з урахуванням уточнень) 19.931грн. 35 коп. основного боргу, 2.322грн. 19коп. пені за неналежне виконання умов Договору, стало предметом спору у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. ст. 99, 101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів знаходить підстави для часткового скасування судового акту, передбачених ст. 104 ГПК України в силу наступного
Як вже зазначалося вище, правовідносини між сторонами врегульовані Договором № 32 від 04.01.2006р, який за своєю правовою природою є договором поставки, правове регулювання якого міститься в главі 54 Цивільного кодексу України (далі по тексту – ЦК України).
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст. 193 Господарського кодексу України.
Доказів оплати суми боргу ні до суду першої ні до апеляційної інстанції відповідач не надав. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення 19931грн. 34 коп. основного боргу є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з господарським судом Херсонської області щодо задоволення пені у сумі 1127грн. 33 коп., оскільки:
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з п. 7.3 Договору за порушення строків оплати передбаченого п.2.3 даного Договору тягне за собою сплату відповідачем на користь позивача неустойку у розмірі облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки.
Однак, з п.2.3 Договору визначити строк з якого починає свій перебіг виконання зобов’язання, не можливо, оскільки не зазначено з якого терміну слід відраховувати 21 календарний день.
В такому випадку слід керуватися ст.530 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія від 10.11.2009р. з проханням оплатити заборгованість у сумі 19.931грн. 34коп. Відповідач зазначену претензію отримав 12.11.2009р., що підтверджується поштовим штампом на копії конверту в якому була надіслана претензія. Таким чином, враховуючи приписи ст. 530 ЦК України, датою з якої у відповідача настало зобов’язання по оплаті товару є 20.11.2009р. Період нарахування пені становить 20.11.2009р. – 30.11.2009р.(дата подання позовної заяви до господарського суду Херсонської області). За зазначений період сума пені складає 55грн. 97коп.
У зв’язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає зміні через невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України , Запорізький апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МКП Прозерпіна», м.Херсон, задовольнити.
Рішення господарського суду Херсонської області від 10.12.2009р. у справі № 2/231-09 змінити.
Позов Приватного підприємця ОСОБА_2, м.Херсон, задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МКП "Прозерпіна", м.Херсон на користь Приватного підприємця ОСОБА_2, м.Херсон, 19931,34 грн. основного боргу, 55,97 грн. пені, 199,88 грн. державного мита та 208,09грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2, м.Херсон, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МКП Прозерпіна», м.Херсон 113,35грн. державного мита за перегляд рішення апеляційною інстанцією.
Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Херсонської області із зазначенням необхідних реквізитів.
Головуючий суддя Коробка Н.Д.
судді Коробка Н.Д.
Кагітіна Л.П. Мойсеєнко Т. В.