У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
18.03.10 Справа №7/275/09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді Коробка Н.Д. , Кагітіна Л.П. , Мойсеєнко Т. В.
при секретарі: Лола Н.О.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1, дов. № ВМА 696618 від 24.12.2008 р.
відповідача: Борисенко Л.Л., директор;
Кобзєва В.І., дов. № 28 від 17.02.2010 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4, м. Мелітополь Запорізької області
на рішення господарського суду Запорізької області від 20.01.2010 р.
у справі № 7/275/09
за позовом ОСОБА_4, м. Мелітополь Запорізької області
72309, АДРЕСА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольпроект», м. Мелітополь Запорізької області
72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, буд. 40
про стягнення 133.623,49 грн.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4, м. Мелітополь Запорізької області, (далі - позивач) звернулася в господарський суд Запорізької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольпроект», м. Мелітополь Запорізької області, (далі – відповідач) про стягнення 133.623,49 грн., які складаються з 133.104,49 грн. вартості належної позивачу частини майна в статутному капіталі товариства, 519,00 грн. частки в статутному капіталі.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.01.2010 р. у справі № 7/275/09 (суддя Кутіщева Н.С.) позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 12.557,00 грн. вартості частини майна, 791,00 грн. частини вартості нерозподіленого прибутку, 133,48 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено. Рішення господарського суду мотивоване наступним.
На підставі ст. 54 Закону України «Про господарські товариства», ст. 148 ЦК України, ст. 167 ГК України суд першої інстанції погодився з висновками судово-економічної експертизи, що вартість частки майна учасника ОСОБА_4 в майні товариства в грошовому виразі на момент виходу становить 12.557,00 грн., вартість нерозподіленого прибутку - 791,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду, позивач звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського Запорізької області від 20.01.2010 р. у справі № 7/275/09 змінити, стягнути з відповідача користь позивача 133.104,49 грн. вартості належної позивачу частини майна в статутному капіталі товариства, 519,00 грн. частки в статутному капіталі. На думку позивача, необхідно було визначити саме ринкову вартість майна товариства та частки в статутному капіталі.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 08.02.2010 р. апеляційна скарга позивача прийнята до розгляду, який призначено в судовому засіданні 18.03.2010 р.
В своєму відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить оскаржуване рішення залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення. Відповідач зазначає, що позивач, маючи право на частину майна на дату 27.02.2009 р., оцінила майно товариства на дату 30.06.2009 р. На думку відповідача, позивач в судовому процесі не довела своє право на частину майна за ринковою вартістю, визначеною оцінювачем ОСОБА_6 на дату 30.06.2009 р. Також відповідач вказує, що ринкову вартість майна судовий експерт-економіст не визначає, визначення ринкової вартості майна входить до компетенції судового експерта з будівельно-технічних досліджень.
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 685 від 18.03.2010 р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого – Коробки Н.Д., суддів: Кагітіної Л.П., Мойсеєнко Т.В.
Представники сторін в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Клопотання позивача про призначення у справі судово-економічної експертизи для визначення ринкової вартості майна відповідача та ринкової вартості частини майна відповідача, яка належить позивачу пропорційно її частці у статутному фонді, задоволенню не підлягає як необґрунтоване.
За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації та за їх згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при прийнятті рішення суду, встановила наступне.
Заявою від 24.12.2008 р. (а.с. 29, т. 1) позивачка просила відповідача виключити її з учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольпроект» та виплатити ринкову вартість майна товариства, пропорційну вартості її частки 3,065% у статутному капіталі ТОВ «Мелітопольпроект», а також належну частку прибутку, одержану товариством в 2008 р. до моменту її виходу.
27.02.2009 р. на загальних зборах учасників ТОВ «Мелітопольпроект» було прийнято рішення вивід зі складу учасників товариства ОСОБА_4 (позивача у справі) та виплату її долі в статутному капіталі, в розмірі 519,00 грн. та вартості майна і прибутку за 2008 рік, пропорційно її долі в статутному капіталі, в розмірі 12.041,50 грн.
Згідно з останнім абзацом п. 1.1. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольпроект» в новій редакції від 02.06.2008 р. єдиним установчим документом, на підставі якого діє товариство, є Статут в новій редакції.
Відповідно до п. 6.1 Статуту для забезпечення діяльності товариства за рахунок грошових внесків учасників створюється статутний капітал (фонд) у розмірі 16.930,00 грн., який розподіляється наступним чином: серед інших – ОСОБА_4 (позивач у справі) - 3,065 % або 519 грн.
Сторони в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції підтвердили внесення позивачкою внеску в статутний фонд сумі 519,00 грн.
Відповідно до п. 8.4 Статуту ТОВ «Мелітопольпроект» учасник має право вийти із товариства, повідомивши про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу.
Учасник, який виходить із товариства, має право одержати вартість майна, пропорційну вартості його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.
Пунктом 8.5 Статуту товариства передбачено, що визначення вартості майна здійснюється за балансовою вартістю майна, а в разі, коли балансова вартість занижена або учасники не дійшли згоди, за експертною оцінкою.
Позивач вважає, що виплаті їй підлягає 133.623,49 грн., на її думку ця сума відповідає долі позивача в статутному капіталі, що підтверджує висновком незалежного оцінювача ОСОБА_6 від 30.06.2009 р.
Стягнення з відповідача на користь позивача 133.623,49 грн., які складаються з 133.104,49 грн. вартості належної позивачу частини майна в статутному капіталі товариства, 519,00 грн. частки в статутному капіталі, стали предметом спору у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 148 Цивільного кодексу України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.
Статтею 54 Закону України «Про господарські товариства» при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
Відповідно до п.п. 28, 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.
При визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства.
У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.
У разі, якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив) свій вклад до статутного капіталу товариства, йому виплачується дійсна вартість частки пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу.
Якщо при вирішенні спору буде встановлено, що на момент виходу (виключення) учасника у товариства відсутні чисті активи, господарський суд відмовляє у відповідному позові у зв'язку з відсутністю в товариства майна, що підлягає виплаті.
Посилання позивача на Рекомендацій Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» в редакції Рекомендацій Вищого господарського суду України 18.06.2009 р. N 04-06/83 «Про внесення змін і доповнень до рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. N 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки вказані Рекомендації не є законодавчим актом і носять рекомендаційний характер.
До речі, у вказаних Рекомендаціях Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» в редакції Рекомендацій Вищого господарського суду України 18.06.2009 р. N 04-06/83 «Про внесення змін і доповнень до рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. N 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» визначено, що відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 ГК України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства. Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства. Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства (п. 3.7).
Тільки за вимогою однієї сторони, тим, більше, що заперечує інша, не можна оцінювати майно товариства (відповідача) для визначення вартості частки майна позивача за ринковою вартістю, визначеною оцінювачем ОСОБА_6 на дату 30.06.2009 р.
Для визначення частки в майні товариства, яка належить позивачу, необхідно визначити вартість майна товариства на момент її виходу.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 19.10.2009 р. у цій справі було призначено судову економічну експертизу.
Згідно з висновком судово-економічної експертизи № 39/09 від 24.12.2009 р. станом на 31.12.2008 р. балансова вартість майна ТОВ «Мелітопольпроект», яка розраховується як різниця між сукупними активами та зобов’язаннями і дорівнює рядку 380 балансу, складає 409,7 тис. грн., в т.ч. статутний капітал 16,9 тис. грн., додатковий капітал 285,9 тис. грн., резервний капітал 81,1 тис. грн., сума нерозподіленого прибутку 25,8 тис. грн.
Частка позивача за балансовою вартістю майна ТОВ «Мелітопольпроект» пропорційно її частки в статутному фонді товариства станом на 31.12.2008 р. складає 12.557,00 грн.
Вартість частини майна ТОВ “Мелітопольпроект”, в тому числі нерозподіленого прибутку, що належить ОСОБА_4, на момент виходу, за даними бухгалтерського обліку та балансу, станом на 31.12.008 р., пропорційно її частки в статутному капіталі в розмірі 3,065 відсотків, складає 12.557,00 грн., в тому числі:
- розмір внеску у статутний фонд – 519 грн.;
- частина додаткового капіталу - 8762 грн.;
- частина резервного капіталу - 2485 грн.;
- частина нерозподіленого прибутку-791 грн.
Отже, до стягнення в судовому порядку підлягає 12.557,00 грн.
За викладених обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги щодо стягнення частки підлягають задоволенню частково в сумі 12.557,00 грн. Але судом першої інстанції помилково стягнуто з відповідача на користь позивач ще додатково 791 грн. частини вартості нерозподіленого прибутку, хоча ця сума вже входить до 12.557,00 грн., що вбачається з висновку судово-економічної експертизи № 39/09 від 24.12.2009 р. (стор. 7 висновку).
Керуючись ст.ст. 99, 89 ГПК України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне виправити арифметичну помилку, допущену судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_4, м. Мелітополь Запорізької області н, задоволенню не підлягає, підстави для зміни або скасування рішення господарського суду Запорізької області від 20.01.2010 р. у справі № 7/275/09 відсутні.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44 – 49, 89, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України , Запорізький апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, м. Мелітополь Запорізької області, залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 20.01.2010 р. у справі № 7/275/09 - без змін.
Виправити арифметичну помилку. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
«Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольпроект», м. Мелітополь Запорізької області, на користь ОСОБА_4, м. Мелітополь Запорізької області, 12.557,00 грн. вартості належної позивачу частини майна в статутному капіталі товариства, 125,57 грн. державного мита, 22,16 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.».
Видачу наказів із зазначенням необхідних реквізитів доручити господарському суду Запорізького області.
Головуючий суддя Коробка Н.Д.
судді Коробка Н.Д.
Кагітіна Л.П. Мойсеєнко Т. В.