У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
11.03.10 Справа №16/211-09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
, Шевченко Т. М.
при секретарі: Акімовій Т.М.
за участю представників
від позивача: ОСОБА_2, прив. підприємець;
ОСОБА_3, дов. ВММ № 011647 від 24.11.2009 р.
від відповідача: ОСОБА_4, дов. ВКІ № 222483 від 05.03.2008 р.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємця ОСОБА_5, м. Каховка Херсонської області
на рішення господарського суду Херсонської області від 16.12.2009 р. у справі № 16/211-09
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Каховка Херсонської області
до Приватного підприємця ОСОБА_5, м. Каховка Херсонської області
про стягнення 45.916,23 грн.
Встановив:
Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_2, м. Каховка Херсонської області, (далі – позивач) звернувся в господарський суд Херсонської області з позовом до Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_5, м. Каховка Херсонської області, (далі – відповідач) про стягнення 45.916,23 грн., які складаються з 19.164,00 грн. основного боргу за договорами оренди № 2 і № 3 від 17.05.2007 р., 7.284,23 грн. пені за неналежне виконання умов договорів, 19.468,00 грн. збитків у вигляді вартості ремонтних робіт орендованих приміщень.
Розглянувши справу по суті господарський суд Херсонської області (суддя Немченко Л.М.) своїм рішенням від 16.12.2009 р. у справі № 16/211-09 позов задовольнив частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 19.164,00 грн. основного боргу з орендної плати, 957,97 грн. пені, 19.468,00 грн. збитків, 395,90 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено. Рішення мотивоване наступним.
Між приватним підприємцем ОСОБА_2 та приватним підприємцем ОСОБА_5 були укладені договори оренди № 2, 3 від 17.05.2007 р. Фактична передача майна відбулася, що підтверджено відповідними доказами, однак, акт приймання-передачі не складався сторонами. Відповідач не надав доказів сплати зазначеної суми заборгованості, а також не надав доказів, що в червні - липні 2009 року договори оренди майна припинили свою дію. Керуючись ст. 759 ЦК України, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість і законність позовних вимог в частині стягнення основного боргу. В частині стягнення пені судом першої інстанції позовні вимоги задоволено частково з огляду на положення Закону України «Про відповідальність за невиконання грошових зобов’язань». Позивач передав відповідачу приміщення, які знаходилися в належному стані. Відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна за договорами оренди № 2,3 від 17.05.09 р. комісією виявлено, що в момент прийняття приміщення нерухомого майна після оренди дане приміщення має значні недоліки. На підставі ст.ст. 779, 776, 623, 614 ЦК України, ст. 224 ГК України суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги в частині стягнення збитків у вигляді вартості ремонтних робіт орендованого приміщення.
Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, у поданій апеляційній скарзі відповідач просить рішення господарського суду Херсонської області від 16.12.2009 р. у справі № 16/211-09 скасувати, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Відповідач вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, зроблені невірні правові висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи. На думку відповідача, позивач станом на 17.05.2007 р. (підписання договорів оренди) не був власником нежитлової будівлі торгового центру, оскільки відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно таке право у нього виникло 24.05.2007 р. Також відповідач вважає, що договори оренди є неукладеними, за цими договорами приміщення не передавались, оплата не проводилась, отже у відповідача відсутній обов’язок сплачувати штрафні санкції та відшкодовувати вартість ремонтних робіт. Також відповідач зазначає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження вартості ремонту.
Позивач в своєму відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що ним доведено передання за спірними договорами в оренду приміщень, отже відповідач повинен сплачувати оренду плату згідно з умовами договору. Також позивач вважає, що ним доведено наявність збитків у вигляді вартості ремонтних робіт орендованого приміщення. Позивач просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскаржуване рішення – без змін.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 02.02.2010 р. апеляційна скарга Приватного підприємця ОСОБА_5, м. Каховка Херсонської області, прийнята до розгляду, який призначено на 11.03.2010 р.
Розпорядженням Першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 604 від 11.03.2010 р. справу передано до розгляду колегії суддів у складі – головуючого: Коробки Н.Д., суддів: Хуторного В.М, Шевченко Т.М.
Представники сторін в судовому засіданні 11.03.2010 р. підтримали доводи, викладені у в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації, за їх згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи і апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Правовідносини між сторонами врегульовані договорами оренди № 2, № 3 від 17.05.2007 р. (далі – Договір-1, Договір-2), відповідно до умов яких позивач надає приміщення, яке належить йому на правах власності згідно з Свідоцтвом про право власності, виданого 24.05.2007 р. № 226, серія НОМЕР_1, а відповідач приймає в оренду частину нежитлового приміщення, розташованого на першому поверсі будівлі по АДРЕСА_1, загальною площею 108 м2 для здійснення торговельної діяльності непродовольчими товарами і розміщення складського приміщення (далі – Об’єкт оренди за Договором-1); на другому поверсі будівлі по АДРЕСА_1, загальною площею 103 м2 для здійснення торговельної діяльності непродовольчими товарами і розміщення складського приміщення (далі – Об’єкт оренди за Договором-2).
Договір укладений строком на один рік, починаючи з моменту приймання-передачі приміщень за актом, який є невід’ємною частиною Договору (п. 1.4 Договорів 1 і 2).
За користування орендованим приміщенням відповідач сплачує позивачу орендну плату в розмірі шістдесят п’ять грн. за 1 м2 щомісячно (п. 2.1 Договору-1); п’ятдесят чотири грн. за 1 м2 щомісячно (п. 2.1 Договору-2).
Орендна плата сплачується щомісячно, не пізніше 9 числа поточного місяця (п. 3.1 Договорів 1 і 2).
Форма орендної плати – готівкою позивачу в національній валюті – гривні (п. 3.2 Договорів 1 і 2).
Відповідач зобов’язався своєчасно вносити щомісячну орендну плату (п. 5.2 Договорів 1 і 2).
Договори 1 і 2 вступають в силу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі приміщень і діють протягом поточного року (365 днів). Договори 1 і 2 вважаються пролонгованими на той же строк, якщо жодна з сторін за 30 днів до закінчення строку дії Договорів не надала один одному обґрунтовану відмову від його укладення (п.п. 8.1, 8.2 Договорів 1 і 2).
Не дивлячись на те, що сторонами не було укладено акти приймання-передачі Об’єктів оренди за Договорами 1 і 2, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що фактично передача позивачем відповідачу Об’єктів оренди відбулась, що підтверджується матеріалами справи, зокрема: відповідачем сплачувались щомісячно до 9 числа орендна плата, що підтверджено поясненням, які відповідач надавала начальнику Каховського РВ УМВС України у Херсонській області (т. 1 арк. 85). Також позивачем надано до суду копію розписки від 11.07.2009 р., в якій відповідач зазначила, що вона зобов'язується зберегти в діючому магазині “ІНФОРМАЦІЯ_1” за адресою АДРЕСА_1 комунікабельність магазина, а також всі матеріальні цінності, що знаходяться у ньому. (т. 1 арк. 18). Також в матеріалах справи міститься дозвіл Державного інспектора з пожежного нагляду Каховського району від 25.03.2008 р., виданий на початок роботи магазину “ІНФОРМАЦІЯ_1”, що розміщений за адресою АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_5. (т. 1 арк. 73). Також позивач надав пояснення приватного підприємця ОСОБА_5, яке вона надавала в межах відмовних матеріалів Начальнику Каховського РВ УМВС України у Херсонській області від 11.07.2009 р., де вона зазначала, що орендує приміщення за адресою АДРЕСА_1 магазин “ІНФОРМАЦІЯ_1” за Договорами оренди № 2, № 3. За договором № 359 від 30.05.2007 р. про централізовану охорону майна на об’єкті з приватним підприємством "охоронні системи" визначено відповідальних осіб, зокрема ОСОБА_5 ( т. 1 арк. 52).
Взяті на себе зобов’язання за Договорами 1, 2 щодо сплати орендних платежів відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість по орендній платі за період: червень – липень 2009 р. в сумі 19.164,00 грн.
Також позивач стверджує, що відповідачем було повернуто йому орендовані приміщення в стані, що потребують ремонту. На доказ вартості ремонтних робіт в розмірі 19.468,00 грн., позивачем надано договір підряду з приватним підприємством "Будівельник" на поточний ремонт торгового центру "Магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 17.08.2009 р. та актом приймання № 9 виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року.
Стягнення з відповідача на користь позивача 45.916,23 грн., які складаються з 19.164,00 грн. основного боргу за Договорами 1 і 2, 7.284,23 грн. пені за неналежне виконання умов Договорів 1 і 2, 19.468,00 грн. збитків у вигляді вартості ремонтних робіт орендованих приміщень, стало предметом спору у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. ст. 99 та 101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як вже зазначалось вище, правовідносини між сторонами врегульовані Договорами, які за своєю правовою природою є договорами оренди і регулюються главою 58 Цивільного кодексу України.
Стаття 759 ЦК України закріплює, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріалами справи підтверджено, що у спірний період відповідач орендували приміщення, зазначені в Договорах 1 і 2.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі в сумі 19.164,00 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 6.3 Договорів 1 і 2 за несплату платежів в строки, обумовлені Договорами, нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочки.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення пені за заявлений період підлягають задоволенню частково в сумі 957,97 грн.
Позовні вимоги про стягнення 19.468,00 грн. збитків у вигляді вартості ремонтних робіт орендованих приміщень, на думку колегії суддів задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (п. 1 ст.614 ЦК України). Тобто наявність вини є обов'язковою підставою для притягнення до відповідальності.
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Зазначені статті визначають загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу господарського правопорушення: порушення права; завдання збитків та причинний зв’язок між порушенням права та збитками. При наявності таких обставин в особи виникає право на відшкодування завданих збитків.
Притягнення до господарсько-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад господарського правопорушення, який є підставою господарсько-правової відповідальності. Склад господарського правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб’єкт, об’єкт, об’єктивну та суб’єктивну сторону. Суб’єктом є боржник; об’єктом - правовідносини по зобов’язаннях; об’єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, противоправна поведінка суб’єкта господарювання, а також причинний зв’язок між противоправною поведінкою правопорушника і збитками; суб’єктивну сторону господарського правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї противоправної поведінки і її наслідків.
Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, утворюючих склад господарського правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Відшкодування збитків – це міра відповідальності за правопорушення в сфері господарювання, тому її застосування можливе за наявності підстави відповідальності, передбаченої законом. Особа, яка вимагає відшкодування збитків, повинна довести факт порушення господарського зобов’язання контрагентом, наявність і розмір понесених ним збитків, причинний зв’язок між правопорушенням і збитками.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено наявність порушення відповідачем права, причинного зв'язку між противоправною поведінкою відповідача і заявленими до стягнення збитками, розмір заявленої до стягнення суми збитків.
Як вже зазначалось, сторонами не було укладено акти приймання-передачі Об’єктів оренди позивачем відповідачу за Договорами 1 і 2. Тобто сторонами не зафіксовано стан Об’єктів оренди на момент передачі позивачем відповідачу. Отже неможливо встановити чи був погіршений під час використовування відповідачем Об’єктів оренди їх стан і чи був необхідний відновлювальний ремонт і який саме.
Висновок суду першої інстанції, що позивач передав відповідачу приміщення, які знаходились в належному стані необґрунтований і не підтверджений належними доказами.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення господарського суду Херсонської області від 16.12.2009 р. у справі № 16/211-09 підлягає частковому скасуванню через порушення норм матеріального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи.
Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
Постановив:
Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_5, м. Каховка Херсонської області, задовольнити частково.
Рішення господарського суду Херсонської області від 16.12.2009 р. у справі № 16/211-09 скасувати частково й прийняти нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_5, м. Каховка Херсонської області, на користь Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Каховка Херсонської області, 19.164,00 грн. основного боргу, 957,97 грн. пені, 201,22 грн. державного мита, 103,41 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Каховка Херсонської області, на користь Приватного підприємця ОСОБА_5, м. Каховка Херсонської області, 197,25 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги. Видати наказ.
Видачу наказів із зазначенням необхідних реквізитів доручити господарському суду Херсонської області.
Шевченко Т. М.