ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.06                                                                                 Справа № 1/321

Суддя Н.М.Зюбанова, розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" в особі Лисичанської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Лисичанськ  Луганської області

до 1-го відповідача –Відкритого акціонерного товариства “Краситель”, м. Рубіжне Луганської області

2-го відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіжанській Краситель", м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 947797 грн. 10 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Лапко В.М.,  дов. від 03.01.06 № 38;

від відповідачів  –не прибули;

                                                                   в с т а н о в и в:

Суть спору: про стягнення 87876 грн. 55 коп. боргу за активну електроенергію, 57260 грн. 65 коп. інфляційних нарахувань, 18659 грн. 90 коп. 3 % річних.

На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 11.08.06 оголошено перерву до 15.08.06, 10-30.

За листом б/н та дати, який здано до суду 11.08.06, позивач уточнив, що позовні вимоги ним пред"явлені до 1-го відповідача.

1-ий відповідач у відзиві на позовну заяву за листом від 09.08.06 № 4 проти позову заперечує та зазначає, що позивачем за період з липня 2004 року по квітень 2005 року не заявлялась вимога про сплату боргу.

2-ий відповідач  у відзивах  на позовну заяву проти позову заперечує з посиланням на виникнення заборгованості за договором поруки від 01.06.04 № 869, а також сплинення строку для звернення до нього як поручителя з вимогами по погашенню боргу.  

          Дослідивши обставини справи, надані  матеріали, вислухавши представника позивача, суд  прийшов до наступного.

Між Відкритим акціонерним товариством “Краситель” /боржником - 1-им відповідачем/, Товариством з обмеженою відповідальністю "Рубіжанській Краситель’’/поручителем-2-им відповідачем/ та Товариством з обмеженою відповідальністю ‘’Луганське енергетичне об"єднання’’/кредитор-позивач/ було укладено договір поруки від 25.05.04 № 869, за умовами якого 2-ий відповідач, як поручитель, прийняв на себе зобов”язання перед позивачем виконати зобов’язання відповідача, що виникли при виконанні договору від 01.04.02 № 1 на постачання електричної енергії  у сумі 1145604 грн. 40 коп. боргу за активну електроенергію. Строк дії даного договору поруки встановлений п. 5.1 та визначений до 31.12.05.

Як свідчить договір про постачання електроенергії від 01.04.02 № 1 /у редакції додаткової угоди від 27.02.03/ його предметом є постачання  електроенергії споживачу, яким є Відкрите акціонерне товариство "Краситель". При розрахунках за зазначеним договором за 1-им відповідачем утворилась заборгованість за спожиту електроенергію у сумі 1145604 грн. 40 коп.

          Позивач звернувся до господарського суду з посиланням на ст. 554 ЦК України, ч. 1 якої, зокрема, передбачено, що у разі порушення боржником зобов"язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову /субсидіарну/ відповідальність поручителя.

          Дослідивши обставини справи, додатково надані документи, вислухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими не повністю, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

          Так, як свідчить зміст позовної заяви, позивач вимагав стягнення боргу у справі солідарно з обох відповідачів на підставі ст. 554 ЦК України. Але на час розгляду справи позивачем уточнено, що позовні вимоги заявлені до 1-го відповідача.

          Таке уточнення позивача є обґрунтованим та відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, оскільки ч. 4 ст. 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки, тобто після 31.12.05 позивач втратив право вимоги до поручителя, яким виступав 2-ий відповідач.

          Аналіз положень цивільного законодавства щодо зобов"язального права свідчить, що припинення поруки не свідчить про припинення зобов"язання з боку боржника та неможливість пред"явлення до нього вимоги. Тому заперечення 1-го відповідача відхиляються судом, у т.ч. з огляду на умови наявної у матеріалах справи угоди від 25.05.04 про порядок погашення боргу за договором на користування електроенергією від 01.04.02 № 1. Даною угодою від 25.05.04 передбачені строки погашення боргу у сумі 1332584 грн. 38 коп. з травня 2004 року по квітень 2005 року.  

Зобов’язання по перерахуванню позивачеві боргу після припинення поруки                              1-им відповідачем не були виконані, тому позивач звернувся до суду з позовною заявою.  

Як було встановлено при розгляді справи,  з врахуванням часткового проведення оплати  на час слухання справи у сумі 273728 грн. 30 коп. борг 1-го відповідача складає 871876 грн. 55 коп., що підтверджено матеріалами справи.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.  

          Щодо стягнення 18659 грн. 90 коп. 3% річних /за період з 30.08.05 по 17.05.06/  та 57260 грн. 65 коп. інфляційних нарахувань /за період з вересня 2005 року по лютий 2006 року/, то вимоги позивача є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству, у т.ч. ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

          За вказаних обставин вимоги позивача за позовом відповідають умовам договору сторін на постачання електричної енергії від 01.04.02 № 1, угоді від 25.05.04 та фактичним обставинам справи, підтверджені її матеріалами, тому задовольняються повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача у повній сумі згідно ст. 49 ГПК України.

Позивачу підлягає до повернення з державного бюджету України 2651 грн. 17 коп. зайве сплаченого державного мита за платіжним дорученням від 31.03.06 № 1362.

На підставі викладеного,  ст. ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 № 7-93,  керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України,  суд

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Краситель", м. Рубіжне Луганської області,  пл. Хіміків, 2, код ЄДРПОУ  05800159 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об”єднання” в особі Лисичанської філії,                               м. Лисичанськ Луганської області, вул. Ворошилова, 11,  код ЄДРПОУ 26204071, п/рахунок 26033331100988 у  Рубіжанському відділенні Промінвестбанку, МФО 304643 -  871876 грн. 55 коп. боргу за активну електроенергію, п/рахунок 26009556953831 у Лисичанському відділенні ЛФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 304018 –57260 грн. 65 коп. інфляційних нарахувань,  18659 грн. 90 коп. 3 % річних,  9477 грн. 97 коп.  витрат по держмиту та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути позивачу з державного бюджету України 2651 грн. 17 коп. зайве сплаченого державного мита згідно платіжного доручення від 31.03.06 № 1362. На повернення державного мита надати довідку, оскільки оригінал останнього знаходиться в матеріалах справи.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання рішення –21.08.06.

          Суддя                                                                      Н.М.Зюбанова