КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №752/4005/20 Головуючий у І інстанції Чередніченко Н.П.

Провадження №22-ц/824/12403/2020 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 листопада 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Таргоній Д.О., Голуб С.А., Ігнатченко Н.В., розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 20 липня 2020 року про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу за заявою ОСОБА_2 про стягнення із ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2020 року Голосіївським районним судом м. Києва, за заявою ОСОБА_2 , було видано судовий наказ, яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи із 24 лютого 2020 року і до повноліття дитини, а також судовий збір в розмірі 210,20) грн.

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд судового рішення (судового наказу) від 27 лютого 2020 року, у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Заява обґрунтована тим, що між сторонами існує спір про місце проживання дитини та із 18 лютого 2020 року вона не бачить сина та не знає де він перебуває. Вказувала, що на час ухвалення судового наказу у даній справі, ОСОБА_2 не було повідомлено суд про наявність судового наказу від 17 лютого 2020 року у справі № 752/2947/20, яким було стягнуто аліменти на утримання сина із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .

Оскільки, вказані обставини є істотними та не були відомі суду при винесенні судового наказу, тому наявні підстави для перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами, його скасування та відмови у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_2 .

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 20 липня 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове рішення, яким судовий наказ Голосіївського районного суду м. Києва від 27 лютого 2020 року скасувати, у видачі судового наказу відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що заявник в один той самий день подав до Голосіївського районного суду м. Києва одразу дві заяви: про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами у справі № 752/2947/20 та заяву про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_1 , тобто між сторонами виник та існує спір щодо права на стягнення аліментів з того з батьків, з яким проживатиме дитина.

Також в апеляційній скарзі зазначено, що обставини, викладені апелянтом в заяві про перегляд судового наказу, не могли бути встановлені під час розгляду заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів в порядку наказного провадження, а тому є нововиявленими обставинами.

28 жовтня 2020 року на адресу Київського апеляційного суду від ОСОБА_2 на апеляційну скаргу надійшов відзив, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 20 липня 2020 року залишити без змін.

Відзив мотивований тим, що аргументи, на які посилається ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, не є нововиявленими обставинами та не можуть бути підставою для скасування судового наказу.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 , подаючи 24 лютого 2020 року заяву про видачу судового наказу про стягнення аліментів із ОСОБА_1 , достеменно знав про наявність судового наказу від 17 лютого 2020 року у справі № 752/2947/20, заявником не надано.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Частиною 8 ст.170 ЦПК України передбачено, що у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої ст. 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.

Судовий наказ видано відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, а тому його може бути переглянуто за нововиявленими обставинами.

У заяві про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами заявник вказав на наявність підстав для такого перегляду, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України.

Відповідно до ч.1, п. 1 ч. 2 ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

За змістом п. 1 ч. 1 ст.424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано з підстави, визначеної п. 1 ч. 2 статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Отже, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 423, п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, а строк звернення з заявою про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами починає відлік із дня, коли заявник дізнався або міг дізнатися про існування цих нововиявлених обставин, які йому не були відомі на час розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що заявник, посилаючись на підставу перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами вказувала, що між сторонами наявний спір щодо права вимоги стягнення аліментів на утримання дітей і дана обставина не була відома суду на момент видачі судового наказу, також вказувала, що батько дитини чинить їй перешкоди у спілкуванні з дитиною.

Відповідно до ст.51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов`язку по утриманню неповнолітньої дитини встановлені ст.181СК України та, відповідно, визначаються за домовленістю між батьками дитини, той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на дитину у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, тобто з вимогою, яка чітко визначена ч. 1 п. 4 ст. 161 ЦПК України, і такий розмір аліментів на одну дитину відповідає закону.

27 лютого 2020 року Голосіївським районним судом міста Києва у даній справі було видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму та не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 24 лютого 2020 року та до досягнення дитиною повноліття.

Як вбачається з матеріалів справи малолітня дитина колишнього подружжя із часу звернення ОСОБА_2 із заявою про видачу судового наказу і на даний час проживає з батьком.

Заявниця не заперечувала вказаний факт, та не спростувала його.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Стаття 429 ЦПК України унормовує розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; за змістом частини другої цієї статті суд розглядає справу за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Таким чином, нововиявленими обставинами за своєю суттю є фактичні дані, що в установленому законом порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення (частина друга статті 423 ЦПК України).

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вказані правові норми передбачають, що це мають бути обставини, які є істотними, тобто, такими, що якби вони були відомі раніше, то суд ухвалив би інше рішення; вони є нововиявленими, а не новими обставинами, тобто, існували на час розгляду судом спору; вони входять до предмету доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

На відміну від нововиявлених обставин, нові обставини, тобто обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухвалені судового рішення, є новим обставинами. За аналогією не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами нові докази.

Згідно з практикою ЄСПЛ процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення «Праведная проти Росії» від 18 листопада 2004 року).

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у зв`язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується колегія суддів, правильно виходив із того, що підстави для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відсутні, оскільки вказані заявником обставини, не є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, та зводяться до власного тлумачення заявницею положень процесуального закону.

Інші доводи скарги про те, що існує спір щодо визначення місця проживання дитини, також не можуть бути взяті судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки не змінюють висновку суду щодо проживання дитини разом зі стягувачем на день видачі судового наказу.

Посилання на те, що ОСОБА_2 , подаючи 24 лютого 2020 року заяву про видачу судового наказу про стягнення аліментів із ОСОБА_1 , достеменно знав про наявність судового наказу від 17 лютого 2020 року у справі № 752/2947/20, не приймається судом апеляційної інстанції до увага, так як на час розгляду даної справи судовий наказ законної сили не набрав, а син так і продовжує проживати разом з батьком.

Зазначені боржником обставини не є нововиявленими, не спростовують факти, покладені в основу судового наказу. Тобто, доводи заяви боржника про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами свідчать про її незгоду з судовим наказом, що не є підставою для його перегляду за нововиявленими обставинами.

При цьому ОСОБА_1 не позбавлена права звернутися до суду із заявою про скасування судового наказу або з позовом про зменшення стягнення аліментів.

З огляду на вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що підстави для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відсутні, оскільки вказані заявником обставини, не є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги зведені до посилань на ті обставини, які були предметом розгляду в суді першої інстанції і яким суд надав відповідну правову оцінку.

Виходячи з того, що ухвалу суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає за необхідне відповідно до статті 375 ЦПК України апеляційну скаргу - залишити без задоволення, судове рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 20 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 19 листопада 2020 року.

Суддя-доповідач Д.О. Таргоній

Судді: С.А. Голуб

Н.В. Ігнатченко