УХВАЛА

13 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 211/1212/19

провадження № 61-14751ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

від 20 січня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 02 вересня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося до Довгинцівського районного суду

м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом, у якому, уточнивши свої позовні вимоги, просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість

за кредитним договором від 06 лютого 2008 року № KRK0GІ0000003249 у розмірі 439 584,17 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 534,45 грн

та судові витрати.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 січня 2020 року позов задоволено. Стягнено з ОСОБА_1

на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за договором про іпотечний кредит від 06 лютого 2008 року № KRK0GІ0000003249 у розмірі 439 584,17 грн,

з яких: борг за кредитом станом на 12 лютого 2019 року - 87 069,86 грн; борг за відсотками станом на 12 лютого 2019 року- 87 075,85 грн; борг за пенею станом

на 12 лютого 2019 року - 173 195,21 грн; інфляційні втрати з суми заборгованості - 39 315,49 грн; 3 % річних з суми заборгованості - 8 475 грн; інфляційні втрати

з несплатою щомісячного платежу за період з 06 квітня 2016 року до 12 лютого 2019 року - 8 098,47 грн; 3 % річних з несплатою щомісячного платежу за період

з 06 квітня 2016 року до 12 лютого 2019 року - 2 003 грн; подвійну ставку на тіло кредиту (п. 6.2 договору) за період з 06 квітня 2016 року до 12 лютого 2019 року - 21 680,40 грн; інфляційні втрати за період з 06 квітня 2016 року до 12 лютого

2019 року - 12 670,89 грн. Стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» судовий збір у розмірі 6 686,34 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 1 178,15 грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

від 20 січня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за договором про іпотечний кредит від 06 лютого 2008 року

№ KRK0GІ0000003249 у розмірі 191 088,58 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту станом на 12 лютого 2019 року - 68 511,19 грн; заборгованість

за відсотками станом на 12 лютого 2019 року - 30 880,53 грн; пеню станом

на 12 лютого 2019 року - 54 922,65 грн; інфляційні втрати за прострочення строків внесення щомісячних ануїтетних платежів за період з 06 квітня 2016 року

до 12 лютого 2020 року - 8 098,47 грн; 3 % річних за прострочення строків внесення щомісячних ануїтетних платежів за період з 06 квітня 2016 року

до 12 лютого 2020 року - 2 003 грн; відсотки згідно з п. 6.2. цього договору,

за період з 12 лютого 2019 року до 12 грудня 2019 року - 21 680,40 грн; інфляційні втрати за прострочення строків виконання зобов`язань за період з 12 лютого

2019 року до 12 грудня 2019 року - 4 984,34 грн. Стягнено з ОСОБА_1

на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» витрати, понесені на професійну правничу допомогу, у розмірі 512,14 грн та судовий збір у розмірі 2 906,55 грн. Стягнено

з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені

на професійну правничу допомогу, у розмірі 11 306,00 грн. В решті позову відмовлено. Стягнено з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 5 669,68 грн.

07 жовтня 2020 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку

до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 січня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року (повний текст якої складено 07 вересня 2020 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями

від 08 жовтня 2020 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача Бурлакова С. Ю.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 22 жовтня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк дня усунення недоліків до 20 листопада 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів

з дня вручення копії ухвали, а саме - заявнику слід було надати документ про сплату судового збору, та роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

04 листопада 2020 року на виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду надійшов документ про сплату судового збору. Вимоги ухвали заявником виконано.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

За змістом пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу

їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування;

3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних

у пунктах 1-5 цієї частини.

Як убачається з матеріалів касаційного провадження, ціна позову в даній справі становить 443 118,62 грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

(2 102,00 грн х 250 = 525 500,00 грн).

Вказана справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не належить до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.

Ураховуючи наведене, справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України, частини четвертої статті 274 ЦПК.

Касаційна скарга містить посилання на те, що справа має виняткове значення для ОСОБА_1 , оскільки виконання оскаржуваних ним судових рішень призведе

до втрати права власності на предмет іпотеки у зв`язку із зверненням стягнення

на нього державним виконавцем, у зв`язку з чим він буде позбавлений житла, адже не має доходів для погашення заборгованості в розмірі 191 088,58 грн.

Наведені заявником обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскільки незгода заявника з оскаржуваними судовими рішенням в цілому, за відсутності інших обставин, не може розглядатися як обставина, що впливає на визначення справи як такої, що має виняткове значення, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.

Крім цього, посилання заявника в касаційній скарзі на те, що викладені

в оскаржуваних судових рішеннях висновки не узгоджуються із правовим висновком Верховного Суду, як на підставу касаційного оскарження судових рішень в цій справі, є виконанням вимог процесуального закону щодо змісту будь-якої касаційної скарги, а тому самі по собі не вказують на фундаментальність порушених у скарзі питань для формування єдиної правозастосовчої практики,

та не свідчить про наявність інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права

на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги ціну позову, предмет позову, складність справи, і не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано

на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням вказаного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Дніпровського апеляційного суду від 02 вересня

2020 року.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 січня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська