Справа № 2-676/10

   РІШЕННЯ

    ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24 березня 2010року Ленінський районний суд м. Кіровограда  суд в складі:

головуючого   судді -  Льон С.М.,

при секретарі -    Гуменюк С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Колега» про поновлення на роботі, стягнення належних сум та моральної шкоди ,-  

                                                                   ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до суду з вимогами про  визнання неправомірними дій відповідача в частині грубого порушення і навмисного порушення його трудових прав, а саме – в частині не виплати заробітної плати з квітня 2009року по березень 2010року, неправомірному звільненні з роботи 01.09.2009року, невидачі  трудової книжки, повного розрахунку при неправомірному звільненні, неналежного  повідомлення про звільнення  позивача 01.06.2009року та скасування наказу ПП «Колега» від 01.06.2009року №22К/К про звільнення ОСОБА_1 з роботи за власним бажанням з 01.06.2009року без його письмової згоди і поновлення на роботі, скасування наказу ПП «Колега» від 01.06.2009року №21 про незаконне утримання з його заробітної плати сум на підставі акту відповідача без рішення суду,  визнання заборгованої заробітної плати з 01.04.2009року по 01.03.2010року в сумі 9680гривень, яку стягнути з відповідача на його користь, із вищевказаної  зобов’язати відповідача  за його рахунок  нарахувати і сплатити відповідно  законні відсотки до Управління Пенсійного фонду м. Олександрії, соцстраху Управління статистики м. Олександрії, по безробіттю Олександрійського МРЦЗ, подоходного податку  ДПІ м. Олександрії, стягнення з ПП «Колега» на його користь завдану моральну шкоду в сумі 50000гривень, ухвалити окрему ухвалу про грубе  і навмисне порушення  трудових прав позивача, яку надіслати для відома прокурора Кіровоградської області.

    Обгрунтував вимоги тим, що працював в приватному підприємстві «Колега» на посаді менеджера зі збуту, в період  з 01.04.2009року по 01.06.2009року, з посадовим окладом  1500гривень, однак відповідач в порушення трудового законодавства не виплачував заробітної плати. Крім того, 01.06.2009року  відповідачем видано незаконний наказ про звільнення позивача з роботи, однак при незаконному звільненні не провів з ним належних розрахунків та в порушення  Конституції, КЗпП України, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників з 01.06.2009року по теперішній час не видає трудову книжку. Неодноразові вимоги про виплату заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та видачу трудової книжки відповідачем ігноруються, що призводить до моральних страждань.  

Вважає звільнення незаконним і таким, що проведено з грубим порушенням законодавства про працю, так як у відповідача не було жодних підстав для його звільнення.

    Стягнення моральної шкоди, в сумі 50000гривень, обумовлено неправомірним звільненням з роботи, а як наслідок  виникненням обставин, які  змусили позивача змінити свій нормальний життєвий устрій та вимагали додаткових зусиль для організації життя.

В судовому засіданні позивач та його представник заявлені вимоги  підтримали в повному об'ємі, посилаючись на обставини викладені в заяві та численних доповненях.     Представник  відповідача в судовому засіданні вимоги позову не визнав та пояснив що позов є необґрунтований і безпідставний, наказ про звільнення позивача видано у відповідності до законодавства про працю, без жодних порушень, на підставі заяви ОСОБА_1 про звільнення його за власним бажанням.  Крім того, показав, що 01 квітня 2009року  між позивачем та ПП «Колега» укладено строковий трудовий договір на підставі якого між сторонами  виникли трудові відносини. Позивач був прийнятий на посаду менеджера по збуту, у зв’язку з чим з останнім укладено договір про повну матеріальну відповідальність, посадовий оклад позивача складав 750 гривень на місяць. Відповідно до табелю обліку використання робочого часу за травень 2009року позивач  відпрацював 11 робочих днів, в період з 04.05.2009року по 16.05.2009року, і з невідомих причин починаючи з  18.05.2009року не з’являвся на роботу, у зв’язку з чим заступником директора  керівнику підприємства подано службову записку та складено акт про невихід на роботу ОСОБА_1.  Твердження позивача з приводу приховування прибутків та несплати до бюджету та фондів відповідних платежів спростовуються поданими до суду довідками, відповідно до яких підприємство не має заборгованості з жодних обов’язкових платежів.  Крім того, пояснив, у зв’язку з тим, що позивач був матеріально відповідальною особою 01.06.2009року проведено інвентаризацію, якою встановлено недостачу матеріальних цінностей, яка  спричинена підприємству позивачем, що підтверджується відповідним актом. На підставі даного акту  та наказу директора підприємства з заробітної плати позивача було відраховано 725гривень.  Також, безпідставними є твердження позивача щодо численних звернень до адміністрації підприємства з приводу не проведення з ним розрахунків та невидачі трудової книжки. Дані твердження позивача не підтверджуються жодними письмовими доказами. Натомість  підприємством 02.06.2009року на адресу позивача  відправлено цінний лист в якому ОСОБА_1 запропоновано з’явитись на підприємство для  проведення з ним відповідних розрахунків та отримання трудової книжки, так як п. 4.2 Інструкції ведення трудових книжок працівників визначено, що трудова книжка працівнику може пересилатись поштою з доставкою на зазначену адресу лише за письмової згоди працівника.  Вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди  в розмірі 50000гривень, оскільки йому завдано душевних, моральних страждань, що викликало  втрату нормальних життєвих зв’язків з близькими людьми не підтверджуються жодними доказами.  Крім того, наголосив, що  в провадженні Кіровського районного суду м. Кіровограда знаходиться кримінальна справа відносно ОСОБА_1, порушена за фактом вчинення останнім злочину, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України по даній справі відповідач виступає цивільним позивачем, що підтверджується поданою копією позовної заяви.

    Заслухавши пояснення позивача та його представника, пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов, в межах заявлених вимог та на підставі доказів наданих сторонами, не  підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Згідно ст. 38 КЗпПУ,  встановлено підстави розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

    Судом встановлено, що ОСОБА_1, в період з 01.04.2009року по 01.06.2009року, працював в приватному підприємстві «Колега» на посаді менеджера зі збуту, що підтверджується копією трудової книжки АВ НОМЕР_1 /а.с.6/ та  трудовою угодою від 01.04.2009року /а.с.40/. Згідно вищевказаної трудової угоди строк дії останньої передбачено з 01.04.2009року по 01.06.2009року. Враховуючи, що позивач займав посаду менеджера по збуту з останнім був укладений договір про повну матеріальну відповідальність  від 01.04.2009року /а.с.32/.  01.06.2009року позивачем  на ім’я директора ПП «Колега» подано заяву про звільнення  за власним бажанням, яка зареєстрована  за вх. №262 від 01.06.2009року /а.с.31/. На підставі поданої заяви директором підприємства видано наказ №22-К/К від 01.06.2009року, згідно якого звільнити з 01.06.2009року ОСОБА_1 – менеджера зі збуту за власним бажанням - ст. 38 КЗпП України. Твердження позивача щодо  написання ним заяви про звільнення, однак не зазначення в останній дати є безпідставними, так як спростовуються поясненнями самого позивача викладеними в заяві про доповнення позовних вимог із змінами і уточненнями від 17.02.2010року та від 24.03.2010року. Згідно даних пояснень позивач вказує «01.06.2009року  я знаходився на роботі постійно про що свідчить моя заява про звільнення від 01.06.2009року, а тому для мене на сьогодні є не зрозумілим питання, чому відповідач при звільненні мене з  роботи 01.06.2009року не видав мені повного розрахунку, трудову книжку». Крім того, наказом про звільненні ОСОБА_1 за ст.38 КЗпП України передбачено проведення з останнім розрахунків по виплаті заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку  - 4 календарних дні. Відповідачем 02.06.2009року за №313 ОСОБА_1 направлено  лист з описом документів, що знаходяться  в поштовому відправленні, згідно якого  запропоновано позивачу з’явитись на офіс підприємства за адресою -  м. Олександрія, вул. Г. Сталінграда, 20 для отримання заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку, а також одержати трудову книжку, додаток – копія наказу про звільнення /а.с.35, 36/.

            Таким чином, враховуючи викладене суд приходить до висновку про відсутність порушень трудового законодавства при звільненні ОСОБА_1, а як наслідок законність винесення наказу №22 К/К від  01.06.2009року та відсутності підстав для поновлення останнього.  

            Згідно п. 4.2 Інструкції про  ведення трудових книжок працівників, якщо працівник відсутній на роботі  в день звільнення то  администрация  підприємства в той же день направляє йому  поштове повідомлення про необхідність отримання трудової книжки.

            Пересилка трудової книжки поштою  з доставкою за вказаною адресою допускається лише за згодою працівника.

   У зв’язку з тим, що судом не встановлено порушень прав позивача при звільненні його з роботи та враховуючи, що ПП «Колега» направлялось 02.06.2009року повідомлення ОСОБА_1 щодо явки на офіс підприємства для  отримання розрахунків при звільненні та трудової книжки суд вважає, що вимоги позивача в частині  визнання дій з приводу не проведення останніх та невидачі позивачу трудової книжки задоволенню не підлягають. Крім того, відмовляючи в задоволенні даної вимоги суд враховує те, що на даний час можливість проведення розрахунків при звільненні та отримання ОСОБА_1 трудової книжки не втрачена.  

    З досліджених в судовому засіданні довідок відділення виконавчої дирекції  фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Олександрійському районі Кіровоградської області  від 10.12.2009року, Управління ПФ України в м. Олександрії, Олександрійського міськрайонного центру зайнятості, відповідач станом на 01.10.2009року та 03.12.2009року заборгованості  по сплаті  обов’язкових платежів немає, а тому твердження позивача з приводу несплати з його заробітної плати платежів є безпідставними /а.с.41, 42/.

             Встановлено, що при звільненні позивача, з врахуванням того, що останній був матеріально відповідальною особою, згідно договору від 01.04.2009року, ПП «Колега» проведено інвентаризацію, за результатами якої складено акт  інвентаризації розрахунків з покупцями №1 від 01.06.2009року. Згідно даного акту  встановлено  нестачу в розмірі 23057.18гривень, яка сталась в наслідок неповернення торговим агентом ОСОБА_1 в касу підприємства коштів /а.с.33/. На підставі вищевказаного акту  відповідачем 01.06.2009року видано наказ №21, згідно якого із заробітної плати ОСОБА_1 утримати в рахунок погашення  нестачі  кошти, однак не більше середнього місячного заробітку. Крім того, подати до правоохоронних органів заяву про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення останнім злочину передбаченого ст.. 191 КК України /а.с25/. Дані обставини підтверджуються супровідним листом голови Кіровського районного суду м. Кіровограда №62330 від 19.11.2009року про наявність в провадженні суду кримінальної справи  відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 191 КК України /а.с.39/, копією цивільного позову  в межах кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 191 КК України від 14.01.2010року та поданням  старшого слідчого прокуратури  м. Кіровограда Бугаєві А. про вжиття заходів до усунення  причін і умов, що сприяють вчиненню злочинів  за ст.. 191 КК України /а.с.37-38/.  

Враховуючи, що судом залишено без задоволення основна вимога позивача про поновлення на роботі задоволенню не підлягають і вимоги щодо стягнення  моральної шкоди в сумі 50000гривень.

Керуючись  ст. 38 КЗпП України,  ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

    Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПП «Колага» про поновлення на роботі, стягнення належних сум та моральної шкоди  в повному об’ємі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір 8.50гивень – вимога поновлення на роботі, 51 гривня – вимога стягнення заробітної плати та 8.50гривень – вимоги  морального характеру  та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи  в розмірі 37 гривень.

Заяву на апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду  Кіровоградської області через даний суд.

Суддя                                                                                 Льон С.М.