ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 2а/0370/2945/11 пров. № А/857/4516/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Запотічного І.І.,

суддів - Глушка І.В., Затолочного В.С.,

при секретарі судового засідання: Галаз Ю.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09 січня 2014 року ( суддя Сорока Ю.Ю., ухвалена в м. Луцьку о 17:12, повний текст складено 14.01.2014 р.) у справі №2а/0370/2945/11 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Градєкс» до Нововолинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним і скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

31.10.2011 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Градєкс» звернулося в суд із позовом до Нововолинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області та з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило визнати протиправними та скасувати рішення про анулювання реєстрації платника податків № 11 від 26.05.2011 р. та податкового повідомлення-рішення № 0000921601 від 13.09.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог посилалось на протиправність оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, адже вважає, що останнє прийнято за відсутності відповідних підстав, визначених статтею 184 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року №978 (чинним на момент спірних відносин). Також вважало, що у позивача не виник обов`язок визнати умовне постачання залишків товарів та необоротних активів у відповідності до пункту 184.7 статті 184 ПК України, адже анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ, з яким вказана норма пов`язує такий обов`язок, здійснено відповідачем незаконно, як наслідок, донарахування спірним податковим повідомленням-рішення зобов`язань зі сплати ПДВ, на його думку, є протиправним.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 09.01.2014 року позов задоволено.

Не погодившись з даною постановою, апелянт Нововолинська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області подала апеляційну скаргу, покликаючись на те, що постанова суду першої інстанції є необґрунтована, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт просить суд, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09.01.2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішення № 11Нововолинської ОДПІ від 25.05.2011було прийнято на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в яких внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи (ТзОВ «Градекс») за її місцезнаходженням. Апелянт вважає, що судом було порушено норми матеріального права, а саме п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України в якому визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: - в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Апелянт вважає, що податковим органом дотримано встановлену законом процедуру щодо прийняття даного рішення та повідомлення ТзОВ «Градєкс» про таке рішення. Основною підставою для прийняття оскаржуваного рішення суду став той факт, що позов ТзОВ «Градєкс» до державного реєстратора Нововолинської міської ради про визнання протиправним та скасування запису було задоволено. Однак апелянт не погоджується з такою позицією суду, оскільки на момент вчинення дій Нововолинською ОДПІ статус відомостей про юридичну особу був не підтверджений та запис в ЄДР був чинним.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016 року апеляційну скаргу Нововолинської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Волинській області залишено без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09.01.2014 року у справі № 2а/0370/2945/11 без змін.

За результатами касаційного оскарження податковим органом вказаних вище судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний суд постановою від 03.04.2020 року скасував ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016 року, а справу направив до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

В постанові Верховного суду від 03.04.2020 року зазначено, що здійснюючи перегляд рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, дійшовши певних висновків, не врахував та не дослідив обставин прийняття Вищим адміністративним судом України від 21 липня 2015 року постанови, якою скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року у справі №2а/0370/3391/11 й в задоволенні позовних вимог Товариства до Державного реєстратора виконавчого комітету Нововолинської міської ради Павлишиної Тетяни Яківни відмовлено повністю, як наслідок, обставини, з якими суд першої інстанції пов`язував незаконність анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ та відсутність у нього обов`язку визнати умовне постачання залишків товарів та необоротних активів у відповідності до пункту 184.7 статті 184 ПК України, залишились без відповідної перевірки у ході апеляційного провадження.

Крім цього Верховним судом зазначено, що при вирішення даної категорії спорів слід враховувати, що підрозділ органу ДПС надсилає повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (форма №18-ОПП) державному реєстратору для вжиття заходів, передбачених абзацом другим частини чотирнадцятої статті 19 Закону №755-IV, лише після здійснення передбачених законодавством заходів для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи. Таким чином для встановлення обставин, з якими норма підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 ПК України пов`язує можливість анулювання реєстрації платника ПДВ, перевірці підлягає виконання органом податкової служби всіх дій, передбачених процедурою встановлення місцезнаходження (місця проживання) платників податків, у тому числі направлення запиту до підрозділу податкової міліції та вжиття ним необхідних заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи.

Позивач ТзОВ «Градєкс» повідомлялося судом про час та місце розгляду справ, однак конверти з викликом сторони до суду, поверталися з відмітками відділення зв`язку «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення», «адресат відсутній за вказаною адресою», «за закінченням терміну зберігання».

З врахуванням положень п.1ч.4 ст.124, ч.11ст.126 КАС України вважається, що повістка вручена вказаному адресату (позивачу) належним чином.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга податкового органу підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Градєкс» (код ЄДРПОУ 33889310) зареєстроване як юридична особа, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 01 грудня 2005 року за №652.

ТзОВ «Градєкс» було зареєстровано платником ПДВ, індивідуальний податковий номер 338893126594, номер свідоцтва 100065268, дата початку дії свідоцтва - 18 вересня 2007 року.

Рішенням Нововолинської ОДПІ від 26 травня 2011 року №11 реєстрація ТзОВ «Градєкс» як платника ПДВ анульована відповідно до підпункту «ж» пункту 184.1 статті184 ПК України у зв`язку із внесенням 20 травня 2011 року до ЄДР запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

20 липня 2011 року податковим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з ПДВ за травень 2011 року, результати якої оформлені актом №641/185/16/33889310, у висновках якого зазначено, що ТзОВ «Градєкс» у декларації з ПДВ за травень 2011 року в порушення пункту 184.7 статті 184 ПК України не нарахувало умовний продаж на суму вартості основних фондів, чим занизило податкове зобов`язання на 271485,00 грн.

В подальшому, 13 вересня 2011 року на підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0000921601, яким ТзОВ «Градєкс» збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 271485,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року у справі №2а/0370/3391/11, яка набрала законної сили за результатами апеляційного перегляду, визнано протиправними дії державного реєстратора виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області Павлишиної Тетяни Яківни щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР) запису від 20 травня 2011 року за №11991430024000397 про відсутність ТзОВ «Градєкс» за зареєстрованим місцезнаходженням, який був підставою для застосування відповідачем положення підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 ПК України й анулювання реєстрації Товариства платником ПДВ, а тому, відповідне рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, а також податкове повідомлення-рішення про визначення позивачу зобов`язань зі сплати ПДВ у зв`язку із не відображенням ним на підставі пункту 184.7 статті 184 ПК України у податковому обліку умовного продажу товарів та необоротних активів після анулювання його реєстрації як платника податку є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Питання процедури анулювання реєстрації платника ПДВ визначено у розділі V ПК України.

За змістом підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо в ЄДР наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відповідно до пункту 184.2 статті 184 ПК України анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б»-«и» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

Правила внесення державним реєстратором змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДР, визначені приписами статті 19 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №755-IV).

Так, відповідно до абзацу другого частини дванадцятої статті 19 Закону №755-IV у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов`язаний надіслати рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Відповідно до ч.14 статті 19 цього Закону у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до ЄДР запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до ЄДР запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Як вбачається з матеріалів справи анулювання реєстрації ТзОВ «Градєкс» як платника ПДВ на підставі підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 ПК України було зумовлено наявністю відповідного запису в ЄДР від 20 травня 2011 року за №11991430024000397 про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Підставою для внесення державним реєстратором такого запису слугувало повернення рекомендованого листа, надісланого реєстратором юридичній особі відповідно до абзацу другого частини дванадцятої статті 19 Закону №755-IV, на виконання повідомлення (форма №18-ОПП) від контролюючого органу.

Разом з тим, суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що наявна постанова Волинського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року у справі №2а/0370/3391/11, залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року, якою визнано протиправними дії державного реєстратора щодо внесення до ЄДР запису від 20 травня 2011 року за №11991430024000397 про відсутність ТзОВ «Градєкс» за зареєстрованим місцезнаходженням.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, постановою Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2015 року скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року у справі №2а/0370/3391/11 й в задоволенні позовних вимог ТзОВ «Градєкс» до Державного реєстратора виконавчого комітету Нововолинської міської ради Павлишиної Тетяни Яківни відмовлено повністю, як наслідок, відпали обставини, з якими суд першої інстанції пов`язував незаконність анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ та відсутність у нього обов`язку визнати умовне постачання залишків товарів та необоротних активів у відповідності до пункту 184.7 статті 184 ПК України.

Колегія суддів зазначає, що на момент спірних відносин процедура встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податку до направлення державному реєстратору органом ДПС повідомлення встановленого зразка була передбачена розділом XII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом ДПА від 22 грудня 2010 року №979 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за №1439/18734; надалі - Порядок).

Так, згідно пункту 12.4 розділу XII Порядку щодо кожного платника податків, щодо якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з`ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу ДПС, який з`ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за формою, що затверджується центральним органом ДПС. До Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб вносяться дані про подання запиту.

Також, відповідно до пункту 12.5 розділу XII Порядку, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу ДПС приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП (додаток 21) для вжиття заходів, передбачених частиною восьмою статті 19 Закону №755-IV.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом надано суду копію довідки № 15 від 03.03.2011 року підписану начальником ВОО НОДПІ ВПМ Луцької ОДПІ, капітаном податкової міліції М.М.Солоха на запит №86 від 02.03.2011року на встановлення місцезнаходження ТОВ «Градєкс» зі змісту якої видно, що на момент перевірки за адресою реєстрації постійно діючого виконавчого органу юридичної особи та іншого органу чи особи, уповноваженого діяти без довіреності від імені ТОВ «Градєкс» не виявлено (том 2, а.с.35).

Відтак в подальшому, 09.03.2011 року відповідальними особами податкового органу було підготовлено висновок про доцільність направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням платника податків (том 2, а.с.36-37).

З врахуванням наведеного колегія суддів апеляційного суду вважає, що правомірні дії державного реєстратора щодо внесення запису № 22 від 20.05.2011 року про відсутність ТзОВ «Градєкс» за її місцезнаходженням підтвердженні постановою Вищого адміністративного суду України від 21.07 2015 року № К/800/4815/14.

Таким чином враховуючи наведене вище колегія суддів вважає, що рішення Нововолинської ОДПІ про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 26.05.2011 року та податкове повідомлення-рішення № 0000921601 від 13.09.2011 року, яким визначено позивачу суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 271485, 00грн. прийняті відповідно до норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для визнання їх протиправними та скасування.

Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права та неповно з`ясовано обставини справи, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови та прийняття нового рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Нововолинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09 січня 2014 року у справі № 2а/0370/2945/11 скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. І. Запотічний

судді І. В. Глушко

В. С. Затолочний

Повне судове рішення складено 17.11.2020