Головуючий суду 1 інстанції - Калмикова Ю.О.

Доповідач -Луганська В.М.

Справа № 415/5645/20

Провадження № 22-ц/810/747/20

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Луганської В.М.

суддів: Коновалової В.А., Карташова О.Ю.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,,

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України)

цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 02 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю дружини,

в с т а н о в и в:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про визнання майна особистою приватною власністю дружини.

Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 02 жовтня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю дружини визнано неподаною і повернуто позивачу.

Не погодившись з вказаною ухвалою ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 02 жовтня 2020 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що ухвала суду від 18 вересня 2020 року в частині сплати судового збору та в частині того, що в резолютивній частині позовної заяви було зазначено клопотання про виклик свідків не виконана, однак суд не врахував, що позивачкою в уточненій позовній заяві було зазначено ціну позову, було сплачено судовий збір у сумі 878, 80 грн, що становить 1% від ціни позову, а зазначення в позовній заяві клопотання про виклик свідків не є перешкодою для відкриття провадження по справі.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 16 жовтня 2020 року відкрито апеляційне провадження у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 02 жовтня 2020 року та роз`яснено учасникам справи право на подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі.

Від учасників справи відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України.

За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п.6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому розгляд справи здійснюється без повідомлення сторін в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Повертаючи заяву ОСОБА_1 , суд виходив з того, що позивачці судом було надано строк для усунення недоліків позовної заяви. 30 вересня 2020 року від позивачки надійшла заява про усунення недоліків до якої було долучено позовну заяву із зазначенням ціни позову, надано звіт про оцінку майна, однак позивачка недоліки позовної заяви усунула не в повному обсязі, не сплатила судовий збір та не уточнила вимоги в резолютивній частині позовної заяви з урахуванням того, що вимоги про виклик свідків не є позовними, а є клопотанням, яке повинно подаватися окремим письмовим документом до позовної заяви.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У справі «Belletv. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на звернення до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

За правилом ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ЦПК України суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог статей 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі. Даною статтею також встановлено ряд вимог, яким повинна відповідати позовна заява.

Відповідно до вимог статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачка 09 вересня 2020 року звернулася до суду з позовною заявою про визнання майна особистою приватною власністю дружини.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, суддя першої інстанції виходив із того, що позовна заява не відповідає вимогам п.3, 4 ч.3 ст.175 ЦПК України та п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України, а саме:

- у позовній заяві не зазначено ціну позову

- позивачем не зазначено вартість житлового будинку для правильного визначення суми судового збору

- не зазначено зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні

- клопотання про виклик свідків оформлено без додержання вимог ст.183 ЦПК України.

30 вересня 2020 року позивачкою на виконання вимог, зазначених в ухвалі Лисичанського міського суду Луганської області від 18 вересня 2020 року, надано суду уточнену позовну заяву (а.с.13-14).

В уточненій позовній заяві зазначено ціну позову, зазначено спосіб захисту інтересів позивачки шляхом визнання за позивачкою особистою приватною власністю спірного вбудованого приміщення, в прохальній частині позовної заяви позивачка просить суд викликати в судове засідання свідків, було додано звіт про незалежну оцінку майна та зазначено додатки до позовної заяви в тому числі і квитанція про сплату судового збору.

Згідно висновку про вартість майна, вартість нежитлового приміщення, яке розташоване за адресоою: АДРЕСА_1 складає 85700, 00 грн.

Згідно квитанції від 27.08.2020 року позивачкою сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 889, 30 грн, у розмірі визначеному Законом України «Про судовий збір».

Тобто вимоги, зазначені в ухвалі суду від 18 вересня 2020 року позивачкою виконані у строк визначений судом.

Залишення позову без руху в зв`язку з зазначенням в прохальній частині позовної заяви вимогу про виклик свідків, колегія суддів розцінює як формальний підхід до вирішення питання про відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повернув позивачці позовну заяву з порушенням вимог встановлених ЦПК України.

Відповідно до положень ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу судді першої інстанції не можна визнати законною і обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню на підставі ст. 379 ЦПК України, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, 369, 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 02 жовтня 2020 року

скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 17 листопада 2020 року

Головуючий В.М. Луганська

Судді: В.А. Коновалова

О.Ю. Карташов