Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 21 квітня 2010 р.                                                                       справа № 2а-4864/10/0570

час прийняття постанови:  < година > 

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді  Крилової М.М.

при секретарі                                                  < Призвище секретаря > 

В С Т А Н О В И В:

       Суб’єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька про визнання протиправним та недійсним рішення.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем проведено перевірку дотримання позивачем як суб’єктом підприємницької діяльності вимог податкового та валютного законодавства відповідно до направлень №1792 від 15.12.2009 року та №1878 від 29.12.2009 року. Позивач зазначає, що направлення №1878 від 29.12.2009 року видано на виконання наказу Державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька № 1178 від 29.12.2009 року про продовження терміну проведення планової виїзної перевірки, який в свою чергу винесений у зв’язку з затримкою надання позивачем первинних документів, що необхідні для проведення планової виїзної перевірки.

Позивач вважає рішення про продовження терміну проведення планової виїзної перевірки протиправним, оскільки нею надані всі необхідні документи для проведення перевірки.

Позивач уточнила вимоги та просила визнати рішення про продовження терміну проведення планової виїзної перевірки, що викладене в наказі Державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька № 1178 від 29.12.2009 року.

В судовому засіданні позивач, представник позивача вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, наполягав на відмові в задоволені позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими і підлягають відмові в задоволенні з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Донецької міської ради  як фізична особа-підприємець  12 червня 2000 року (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), перебуває на обліку у ДПІ у Київському районі м. Донецька.

Державною податковою інспекцією в Київському районі м. Донецька проводилась планова виїзна перевірка Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 у період з 16.12.2009 року по 29.12.2009 року на підставі  направлення № 1792 від 15.12.09 року на проведення перевірки.

Згідно листа № 37493/10/17-313 від 22.12.2009 року Державна податкова інспекція у Київському районі міста Донецька у зв’язку з проведенням планової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ОСОБА_1 за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, просить надати пояснення та їх документальне підтвердження, а саме первинні документи або пояснення з приводу придбання та реалізації товарно-матеріальних цінностей за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року (накладні, рахунки-фактури, товарні чеки, товарно-транспортні накладні); договори та угоди на придбання та реалізацію продукції; стан та форму розрахунків за реалізований товар; інформацію або пояснення з приводу наявності необоротних активів (основних фондів, транспортних засобів) у тому числі орендованих, які використовуються у підприємницькій діяльності; аналіз руху основних фондів  у період, який перевірявся (придбання, реалізація, надання та отримання в оренду, тощо), їх обліку; перелік суб’єктів господарювання, з якими у перевіряємому періоді  перебували у господарських відносинах, із зазначенням їх реєстраційних даних; інформацію про проведення зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, основних засобів, нематеріальних активів за період, який перевіряється; інформацію про наявність дебіторської/кредиторської заборгованості по розрахунках з контрагентами чи споживачами реалізованих товарів (робіт, послуг), з якими перебували у господарських відносинах станом на 01.01.2007 року, 01.01.2008 року, 01.01.2009 року та 30.09.2009 року; інформацію про наявність націнки на реалізацію товарів (робіт, послуг); інформацію про наявність у власності рухомого та нерухомого майна.

У зв’язку з тим, що в останній день проведення  планової виїзної перевірки ОСОБА_1 не надані вказані у листі № 37493/10/17-313 від 22.12.2009 року документи, наказом начальника Державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька № 1178 від 29.12.2009 року подовжено термін проведення планової виїзної перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства на п’ять робочих днів з 30.12.2009 року по 13.01.2010 року включно.

Позивач предметом позову визначив протиправність рішення, що викладене в наказі № 1178 від 29.12.2009 року про продовження терміну проведення планової виїзної перевірки, посилаючись при цьому на відсутність підстав для продовження терміну проведення перевірки з огляду на надання позивачем всіх необхідних документів.

Суд вважає таке твердження позивача помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій.

Суд зазначає, позивачем не оспорюється право державної податкової інспекції на проведення перевірок взагалі, він доводить протиправність продовження терміну проведення перевірки, розпочатої щодо нього.

Відповідно до статті 111 Закону України від 04.12.90 р. N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (із змінами та доповненнями) плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Частиною 1 статті 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що  посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Продовження термінів проведення планової та позапланової виїзних перевірок здійснюється відповідно до статті 111 Закону за рішенням керівника органу державної податкової служби, який виписав направлення на перевірку та не може перебільшувати термінів стосовно суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів.

При цьому рішення керівника органу державної податкової служби про продовження терміну проведення позапланової виїзної перевірки оформляється наказом.

Як зазначалось, наказом начальника Державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька № 1178 від 29.12.2009 року подовжено термін проведення планової виїзної перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства на п’ять робочих днів з 30.12.2009 року по 13.01.2010 року включно.

Підставою для прийняття рішення (оформлення наказу) про продовження терміну проведення перевірки є зволікання ОСОБА_1 у наданні первинних документів, необхідних для проведення планової перевірки (визначені у листі № 37493/10/17-313 від 22.12.2009 року).

Суд зазначає, що згідно п. 9 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право також при проведенні перевірок вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів), а при проведенні арешту активів платника податків на підставі рішення суду - вилучати оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державної податкової служби та платника податків, і залишенням копій таких документів платнику податків. Забороняється вилучення у суб'єктів господарської діяльності документів, що не підтверджують факти порушення законів України про оподаткування.

Ці положення п. 9 ч. 1 ст. 11 надають право органам державної податкової служби вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів) у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, при проведенні перевірок, а також вилучати оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державної податкової служби та платника податків, і залишенням копій таких документів платнику податків при проведенні арешту активів платника податків на підставі рішення суду.

З метою підтвердження факту здійснення суб'єктом підприємництва-юридичною особою тієї чи іншої господарської діяльності слід враховувати норми Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки згідно ч. 2 ст. 3 зазначеного Закону податковий облік базується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

При цьому норми Закону надають визначення термінів бухгалтерський облік – як процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; фінансова звітність – як бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Частина 1 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

З наведеного вбачається, що податковий орган, як контролюючий орган, є зовнішнім користувачем фінансової звітності підприємства, тому має право використовувати під час проведення перевірки бухгалтерські документи та фінансову звітність.

Оскільки, фінансова та податкова звітність базується на даних бухгалтерського обліку, дослідження її під час проведення документальних перевірок є необхідною умовою відносно визначення правильності, повноти нарахування та сплати податків, а тому ненадання під час перевірки зазначених документів є порушенням законних вимог податкового органу та державних інтересів, що закріплені Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Як вбачається з матеріалів справи та визнається позивачем, витребувані листом № 37493/10/17-313 від 22.12.2009 року документи позивачем надані не були, про що Державну податкову інспекцію у Київському районі міста Донецька позивач повідомила листом № 221201 від 24.12.2009 року, тобто факт  порушення позивачем  законних вимог податкового органу та державних інтересів, що закріплені Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є доведеним.

Суд, враховуючи те, що встановлення законом перед органами державної податкової служби завдань статтями 2, 8 - 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та закріплення повноважень (компетенції) для їх вирішення статтею 11 Закону вважає, що повноваження державною податковою інспекцією використовувались з тією метою, з якою вони надані; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); неупереджено; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Тобто, суд вважає доведеним той факт, що  посадові особи відповідача при прийнятті рішення про продовження терміну проведення планової виїзної перевірки, що викладене в наказі № 1178 від 29.12.2009 року, діяли у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законом України «Про державну податкову службу в Україні», що обумовлює безпідставність заявлених позивачем вимог.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.  

Так, позивачем належних та допустимих доказів в обґрунтування заявлених вимог не надано, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства  України, суд,          

                                                П О С Т А Н О В И В:

У задоволені позову Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька про визнання протиправним та недійсним рішення - відмовити.       

У судовому засіданні 21 квітня 2010 року проголошена  вступна та резолютивна частина постанови. Постанова виготовлена в повному обсязі 26 квітня 2010 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі  - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо   постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                          Крилова М.М.