Справа № 22ц-3042/2010р                                           Головуючий 1-ї інстанції – Ребров С.О.

Категорія - 52                                        Доповідач -  Кондратьєва О.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

15 квітня 2010 року                                                                                                   м. Донецьк

                Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючої -  Кондратьєвої О.М.,  

суддів – Голубинського А.М., Прокопчук Л.М.,

при секретарі – Петрушенко А.О.,

за участю – представників сторін, 3-ї особи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мекрос» на рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 8 грудня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мекрос», 3-я особа – ОСОБА_2, про зміну формулювання та дати звільнення, внесення відповідних виправлень до трудової книжки, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,  -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Мекрос» звернулось до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на рішення Будьоннівського райсуду м. Донецька від 8   грудня 2009 року, яким позовні  вимоги ОСОБА_1 задоволені: зобов»язано ТОВ «Мекрос» змінити формулювання причин звільнення, вказаних в наказі № 131 від 30.12.2008 року, про звільнення ОСОБА_1 з 18 грудня 2008 року за ст. 40 п.4 КЗпП України за прогули на звільнення з 23 вересня 2009 року за ст. 38 КЗпП України; стягнуті з відповідача на користь ОСОБА_1 заробітна плата за час вимушеного прогулу в розмірі 11410 грн. та судові витрати в розмірі 30 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати зазначене рішення і постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права. Вважав, що суд не врахував наданих відповідачем доказів на підтвердження того, що з 4 листопада до 18 грудня 2008 року позивач працював в товаристві на посаді заступника директора з комерційних питань, а безпідставно прийняв до уваги лише пояснення ОСОБА_1 про непризначення його на будь-яку посаду після припинення повноважень директора. Крім того, позивач не попереджав письмово відповідача про майбутнє звільнення через 2 тижні. Напроти, він 1 грудня 2008 року написав заяву з проханням звільнити його за власним бажанням  з 4 листопада 2008 року, що суперечить вимогам ст.38 КЗпП України. Не було підстав у суду також і для прийняття до уваги витягу з амбулаторної картки ОСОБА_1, оскільки єдиним документом, що може підтверджувати тимчасову непрацездатність працівника, є лікарняний. Всупереч вимогам КЗпП України судом не зроблений розрахунок стягнутої суми і не вказаний нормативно-правовий акт на підставі якого суд визнав за необхідне стягнути суму.

 Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову,  виходив з того, що наказом № 131 від 30.12.2008 року ОСОБА_1  звільнений за прогули,  як «колишній директор» ТОВ «Мекрос», що підтверджує доводи позивача про те, що наказу № 100 від 30.10.2008 року про переведення його на посаду заступника директора з комерційних питань товариством не видавалось і він з ним не ознайомлювався. Відсутній і запис про це в його трудовій книжці. Крім того, судом врахована заява ОСОБА_1 про звільнення його за власним бажанням та наданий ним лікарняний, на підставі чого суд визнав, що позивача слід звільнити 23 вересня 2009 року та провести з ним розрахунок за 197 днів вимушеного прогулу в розмірі 11410 грн.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду – скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення є порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд 1-ї інстанції дійшов висновку, що позивач був відсутнім на роботі з поважної причини за згодою адміністрації підприємства, тому не допустив порушення трудової дисципліни і його звільнення за ст. 40 п.4 КЗпП України є необґрунтованим. Крім того, суд дійшов висновку про покладення на відповідача обов»язку звільнити ОСОБА_1 з 23 вересня 2009 року за власним бажанням і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу позивача в розмірі 11410 грн.

З такими висновками суду Апеляційний суд не може погодитись, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 приступив до виконання обов»язків директора ТОВ «Мекрос» з 15.04.2003 року на підставі рішення загальних зборів (а.с.63).

30 жовтня 2008 року його повноваження, як директора ТОВ, були припинені і директором ТОВ була призначена ОСОБА_2, що підтверджується протоколом загальних зборів (а.с.8).

Згідно з наказом № 99 від 30 жовтня 2008 року підписаним особисто ОСОБА_1 (а.с. 16), він звільняється з займаної посади з 4 листопада 2008 року на підставі заяви про переведення. Заява ОСОБА_1 про переведення на підприємстві не збереглась.

Наказом № 100 від 30.10.2008 року (а.с.39) позивач з 4 листопада 2008 року  призначений на посаду заступника директора з комерційних питань.

В період з 4 до 11 листопада 2008 року ОСОБА_1 працював на вказаній посаді, що підтверджується відповідними документами ТОВ «Мекрос». Так, наказом №5-11-08 від 05.11.2008 року заступнику директора з комерційних питань доручено провести аналіз використання палива на підприємстві, про висновки довести в письмовому вигляді (а.с.94). На виконання даного наказу директора ТОВ «Мекрос» комерційний директор ОСОБА_1 підготував службову записку (а.с.95), де виклав підсумки проведеного ним аналізу. Крім того, при укладенні договорів поставки з представниками «Амстора» від імені ТОВ «Мекрос» їх підписував заступник директора ОСОБА_1 (а.с.93).

Саме як заступнику директора з комерційних питань позивачу нараховувалась і виплачувалась заробітна плата за листопад-грудень 2008 року (а.с.96-105).

Також 7 та 10 листопада 2008 року позивачу за видатковими касовими ордерами (а.с.165-166) товариством «Мекрос» видавались гроші на закупку товара на загальну суму майже 40000 грн., що було б не можливе, якби ОСОБА_1 не був працівником товариства, а був його звільненим директором.  

Наведені обставини свідчать, що позивач з 4 листопада 2008 року фактично приступив до виконання обов»язків  заступника директора з комерційних питань ТОВ «Мекрос».

З 12 листопада до 28 листопада 2008 року ОСОБА_1 хворів, що підтверджується листком непрацездатності (а.с.65).

Після закінчення лікарняного позивач до роботи не приступив, про причини своєї відсутності ТОВ «Мекрос» не повідомив, що вбачається з актів про відсутність на робочому місці з 1 по 11 грудня 2008 року (а.с.110-117).

    11 грудня 2008 року ОСОБА_1 з»явився в ТОВ о 15 год. і здав листок непрацездатності за період з 11 по 28 листопада 2008 року, на вимогу надати пояснення щодо його відсутності на робочому місці з 1 по 11 грудня 2008 року відмовився, про що був складений акт (а.с.118).

З 11 до 18 грудня 2008 року позивач знову не з»являвся на роботі, прийняті працівниками товариства заходити по з»ясуванню причин відсутності ОСОБА_1 з виходом за місцем його проживання результатів не дали (а.с.119-122), після чого наказом № 131 від 30 грудня 2008 року позивач був звільнений з 18 грудня 2008 року за ст. 40 п.4 КЗпП України (а.с.12).

Згідно з вимогами ст. 40 п.4 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим  ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

З урахуванням викладеного, Апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 був відсутнім на роботі в період з 1 грудня до 18 грудня 2008 року без поважних причин, тому відповідач обґрунтовано звільнив його з роботи за ст. 40 п. 4 КЗпП України, тому підстави для поновлення його на роботі або для зміни формулювання звільнення і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відсутні.

Доводи позивача про відсутність в трудовій книжці запису про переведення на посаду заступника директора з комерційних питань та неознайомлення його з відповідним наказом № 100 від 30.10.2008 року не впливають на висновки суду і спростовуються фактичними обставинами по справі. До того ж, відповідальний за кадрову роботу працівник ТОВ, що припустив неналежне оформлення документів, був притягнутий до дисциплінарної відповідальності і в наказ № 131 від 30.12.2008 року були внесені належні зміни наказом № 23 від 29.05.2009 року.

Не заслуговують на увагу і посилання ОСОБА_1 на наявність письмової заяви про звільнення за власним бажанням, оскільки вона подана з порушенням трудового законодавства: замість попередження керівництва про майбутнє звільнення за 2 тижні ОСОБА_1, надіславши заяву 1 грудня 2008 року, яку ТОВ «Мекрос» отримало 4 грудня 2008 року, просив звільнити його з 4 листопада 2008 року.

Не можуть бути підставою для задоволення позову і доводи позивача про незаконність звільнення через знаходження його на амбулаторному лікуванні з 29 листопада 2008 року до 19 грудня 2008 року, бо єдиним документом на підтвердження тимчасової непрацездатності, згідно з п.1.1 ст. 1 Інструкції про порядок видачі документів, що підтверджують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров»я України № 445 від 13 листопада 2001 року, є листок непрацездатності. Такий документ на підтвердження поважності причин відсутності ОСОБА_1 на роботі в період з 01.12.2008 року до 18.12.2008 року позивачем суду наданий не був.  

На підставі ст. 88 ЦПК України, з ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені відповідачем судові витрати на суму 234,40 грн.

            Керуючись ст.ст. 309, 313-316 ЦПК України, Апеляційний суд

В И Р І Ш И В :

          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мекрос» задовольнити.

         Рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 8 грудня 2009 року скасувати .

         В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мекрос», 3-я особа – ОСОБА_2, про зміну формулювання та дати звільнення, внесення відповідних виправлень до трудової книжки, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити.

        Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мекрос» у відшкодування понесених судових витрат 234,40 грн. (двісті тридцять чотири грн. 40 коп.)

        Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

                    Головуючий:                                                        Судді: