АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 

УХВАЛА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

16 січня 2009 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі: 

Головуючого-судді    - Полтавцевої Г.А. 

суддів    - Мацелюха П.С., Чорного О.М. 

прокурора    - Конецул Р.В. 

   захисника    -ОСОБА_1. 

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 26.11.2008 року, - 

 ВСТАНОВИЛА: 

 Цією постановою скарга захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ МВС України від 09.09.08р. про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 щодо заволодіння ними чужим майном, вчинене шляхом зловживання службовими особами службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України залишена без задоволення. 

В апеляції захисник ОСОБА_1, діючи в інтересах ОСОБА_2, стверджує, що суд першої інстанції, всупереч вимогам ст.ст.8, 19 та 29 Конституції України, ст.ст.4, 94, 97 та 236-8 КПК України, фактично ухилився від розгляду його скарги по суті, не прийняв до уваги, не дослідив і не розглянув його тверджень щодо: відсутності законних приводів та підстав для порушення даної кримінальної справи стосовно його підзахисного; фактів перевищення слідчим своїх повноважень при винесені оскаржуваної постанови та наявних ознак фальсифікації; об"єктивної відсутності в діях його підзахисного ознак злочину, передбаченого ст.191 ч.5 КК України. 

Крім цього захисник ОСОБА_1 в апеляції вказує, що постанова про порушення кримінальної справи щодо певної особи, винесена з недодержанням 

Справа №10-59/09    Головуючий у 1 -й інстанції - Квасневська Н.Д. 

Категорія: ст.236-7 КПК України    Доповідач - Мацелюх П.С. 

вимог КПК України, зокрема передбачених статтями 94-98, може породити наслідки, які виходять за межі кримінально-процесуальних відносин, і завдати такої шкоди конституційним правам і свободам внаслідок несвоєчасного судового контролю, що поновити їх буде нездійсненим. 

З цих та інших підстав захисник ОСОБА_1, вважаючи постанову Печерського районного суду м. Києва від 26.11.2008р. незаконною, просить її скасувати, а його апеляційну скаргу на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ МВС України від 09.09.08р. - задовольнити та відмовити в порушенні кримінальної справи відносно його підзахисного, вирішити питання про скасування застосованого стосовно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, повернути вилучені речі та поновити у правах, щодо яких на час досудового слідства встановлювались обмеження. 

Вислухавши доповідача, захисника ОСОБА_1, який підтримав апеляцію та просить постанову суду скасувати, думку прокурора, який вважає постанову суду законною і обгрунтованою, перевіривши матеріали судової справи за скаргою, та матеріали справи, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника задоволенню не підлягає з таких підстав. 

Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції розглядаючи скаргу захисника в інтересах ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 та інших осіб, суддя відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, заслухав захисника, прокурора, дослідив матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи, дійшов висновку, що слідчим при порушенні кримінальної справи дотриманні всі вимоги статей 94-98 кримінально-процесуального законодавства і підстав для скасування постанови про порушення кримінальної справи не вбачається. 

На обґрунтування свого висновку, суд в мотивувальній частині постанови зазначив, що приводами до порушення кримінальної справи є заява ОСОБА_7 від 09.09.2008 року, в якій вона просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, які 09.11.2005 року незаконно виключили її із складу засновників ТОВ «Злагода» і в подальшому незаконно заволоділи майном цього Товариства. 

Підставами до порушення кримінальної справи стали матеріали кримінальної справи №57-1532, які містять достатні дані, що вказують на наявність в діях ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ознак злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. 

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, вважає його обґрунтованим і він не суперечить матеріалам справи. 

Щодо заперечення захисника відносно обставин справи та заперечень по слідчим діям, ненадання судом оцінки зібраним у справі доказам, то вони є безпідставні та не ґрунтуються на вимогах закону. 

Відповідно до ч.15 ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. 

Досліджувати докази, давати їм оцінку, перевіряти законність щодо дотримання вимог об»єднання чи виділення справ, в інший спосіб перевіряти питання щодо доведеності чи недоведеності винності особи тощо, на які є посилання в апеляції, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінальної справи по суті, суди не вправі і як вірно зазначив суд першої інстанції, вони не можуть бути взяті до уваги, так як це є фактичне дослідження доказів у справі. 

Враховуючи  зазначене,  підстав для задоволення апеляції та скасування постанови суду колегія суддів не вбачає. 

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,- 

 УХВАЛИЛА: 

 Постанову Печерського районного суду м. Києва від 26 листопада 2008 року, якою скарга захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ МВС України від 09.09.2008р. про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 щодо заволодіння ними чужим майном, вчинене шляхом зловживання службовими особами службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України залишена без задоволення - залишити без змін, а апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - без задоволення.