Березівський районний суд Одеської області

09.11.2020

Справа № 494/494/20

Провадження № 2/494/369/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 листопада 2020 року Березівський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Дєткова О.Я.,

при секретарі Твердун Т.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м.Березівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з цим позовом до суду, посилаючись на те, 14 червня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Березівському району Березівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області, за актовим записом №64 був зареєстрований шлюб з відповідачем. Від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ведення спільного господарства та шлюбні відносини припинені з 2016 року, позивачка втратила почуття любові та поваги до ОСОБА_2 , у зв`язку з чим просить розірвати шлюб.

Позивачка у судове засідання не з`явилась, однак надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі, зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у судове засіданні не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст.51 Конституції України та ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, а ст.105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Частиною 2 ст.3 СК України передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Частина 1 ст.82 ЦПК України передбачає, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Як слідує зі змісту позову, сторони не проживають разом, не ведуть спільного господарства і тривалий час не підтримують подружні відносини, а саме з 2016 року. Позивачка також стверджує, шо спільне життя не склалося з відповідачем через різні погляди на сімейне життя та обов`язки, а сім`я фактично припинила своє існування.

Детально проаналізувавши й оцінивши мотиви розлучення, повно і всебічно з`ясувавши фактичні взаємини подружжя, та, приймаючи до уваги, що сторони з 2016 року не проживають, не підтримують подружні відносини, суд дійшов висновку, що їх шлюб розпався, причини, що спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими, і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить їх інтересам.

Відповідно до положень ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Слід також звернути увагу сторін на те, що за правилами ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Право подружжя після розірвання шлюбу взяти своє дошлюбне прізвище або залишити шлюбне належить йому при розірванні шлюбу як у судовому засіданні, так і в органі державної РАЦС.

Однак зі змісту ст.113 СК України випливає, якщо шлюб розривається судом і в судовому засіданні подружжя не ставить питання про прийняття дошлюбного прізвища, то в резолютивній частині рішення суду у відповідності до вимог ст.13 ЦПК України про це не зазначається.

Відповідно до розяснень п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21 грудня 2007 року суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Керуючись ст.ст.12,13,81,89, 264 ЦПК України, ст.ст.24,105,112,113 СК України,

вирішив:

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 14 червня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Березівському району Березівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області, за актовим записом №64, розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 шлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно пункту 15 та підпункту 15.5 Розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .

Суддя: