ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2010 року квітня 30 дня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:

Головуючим –

з участю                особи, яка подала скаргу,

потерпілої

Віхровим В. В.,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.03.2010 у справі про адміністративне правопорушення, якою він, –

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який за трудовим наймом не працює, мешкає у АДРЕСА_1, –

підданий адміністративному стягненню за ст. 124 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком у шість місяців, –

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 03.02.2010 о 13 год. 45 хв. на 29 км і 700 м автодороги Т-04-10 у Новомосковському районі в умовах мокрого дорожнього покриття і в обстановці наближення до перехрестя, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не відреагувала на зміну дорожньої обстановки з наближенням до попутного автомобіля НОМЕР_2, що гальмував, знижуючи швидкість, не вжив заходів для зупинки і втратив контроль над рухом автомобіля після спроби об’їхати цю перешкоду, чим порушив п. 12.3 Правил дорожнього руху, спричинивши ушкодження цих автомобілів від зіткнення.

Апелюючи, ОСОБА_2 посилається на створення йому аварійної обстановки різким гальмуванням, застосованим іншим водієм без потреби, що має виключати його вину.

В судовому засіданні ОСОБА_2 змінив підстави апеляції, визнаючи свою вину з готовністю відшкодувати завдану шкоду, і пояснив апеляційному суду, що істинність встановлених фактичних обставин не заперечує.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доводи ОСОБА_2, потерпілу, яка цілком поклалася на розсуд суду і проти змінених доводів апеляції не заперечувала, вивчивши матеріали справи та перевіривши в межах апеляційної скарги законність і обґрунтованість постанови судді, дійшов висновку про необхідність її перегляду, виходячи з наступного.

Суддя на засіданні, проведеному з суворим дотриманням ст.ст. 279, 280 КУпАП, з’ясував під час розгляду справи обставини вчиненого особою діяння, правильно його кваліфікувавши проступком за ст. 124 КУпАП, що з урахуванням характеру ушкоджень та механікою нанесення пошкоджень явним зневажливим ставлення до правил безпеки руху не характеризується і скоєний через самовпевненість особи.

Обираючи захід адміністративного стягнення, суддя не навів належних мотивів обрання найсуворішого заходу з-поміж передбачених санкцією ст. 124 КУпАП і залишив поза увагою відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, ступінь вини особи, її право на судовий захист і відмовитися від дачі показань, вік, сімейний і майновий стан, зайнятість суспільно корисною працею, у зв’язку з чим допустив порушення ст.ст. 30, 33 КУпАП, наклавши невиправдано суворе адміністративне стягнення, яке не відповідає суспільній небезпечності проступку, на підставі чого апеляційний суд згідно з п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП постановляє змінити постанову судді з призначенням штрафу, що, будучи законним та справедливим, відповідатиме вимогам ст. 23 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, судова палата, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.03.2010 про накладення на ОСОБА_2 стягнення за ст. 124 КУпАП змінити, замінивши позбавлення права керування транспортним засобом строком у шість місяців на штраф у сумі 425 гривень.

Посвідчення водія повернути за належністю.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і перегляду не підлягає.

Суддя апеляційного суду