ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2010 року квітня 30 дня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:

Головуючим –

у відсутність осіб, які беруть участь у справі і про час та місце судового розгляду належно повідомлені,

Віхровим В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.03.2010 у справі про адміністративне правопорушення, якою він, –

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює, мешкає наАДРЕСА_1, –

підданий адміністративному стягненню за ст. 124 КУпАП у виді штрафу в сумі 340 гривень, –

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 11.02.2010 о 17 год. 20 хв. на Об’їзній дорозі у м. Кривому Розі в умовах слизького дорожнього покриття, вкритого снігом з ожеледдю, керуючи автомобілем НОМЕР_1, в установлених межах обрав швидкість руху, за якої втратив контроль за рухом автомобіля і виїхав на смугу зустрічного руху, чим порушив п.п. 11.3, 12.3 Правила дорожнього руху, спричинивши наїзд на зустрічний автомобіль НОМЕР_2, з ушкодженням автомобілів.

Апелюючи, ОСОБА_2 посилається на неправильне застосування норм матеріального права через неврахування впливу непереборної сили, а також на неповноту оцінки зібраних доказів, за якої суддю не враховано пред’явлення ним адміністративного позову на предмет незаконності протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Суддею на засіданні, проведеному з суворим дотриманням ст.ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а обставини вчиненого під час розгляду справи з’ясовані на підставі зібраних вірогідних доказів в їх сукупності, що узгоджуються між собою і не мають протиріч, з вмотивованим повним і безспірним спростуванням у постанові судді заперечень  ОСОБА_2

Згідно з ч. 2 ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в місцевих загальних судах визначається КУпАП та іншими законами України щодо регулювання судоустрою та засад здійснення правосуддя в Україні, у зв’язку з чим за ст. 14 Закону України «Про судоустрій України» нормами КАС України правила провадження в справах про адміністративні правопорушення не встановлюються.

Згідно з ст. 251 КУпАП одним із засобів доказування визнаний протокол про адміністративне правопорушення, яким оформлюються дії уповноваженої посадової особи з виявлення і присікання правопорушення, оцінка законності яких згідно з ст.ст. 7, 278, 279, 283, 284 КУпАП буде надана суддею місцевого загального суду під час вирішення справи про адміністративне правопорушення за визначеною ст. 221 КУпАП підвідомчістю. Відповідно, всі зауваження особи, яка притягається до відповідальності, з цього приводу знайдуть своє розв’язання з дотриманням гарантій права особи на судовий захист за ст.ст. 6, 14 Закону України «Про судоустрій України». З огляду на за ч. 2 ст. 4 КАС України спір з приводу оскарження дій зі складання протоколу про адміністративні правопорушення, перелічені у ст. 221 КУпАП, не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, що з узгоджується з позицією Пленуму Верховного Суду України у п. 17 постанови № 1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»   про неприпустимість повторної судової оцінки наданих суду доказів в іншій справі, яка суперечить незаперечності судового рішення за ст. 124 Конституції України та порушує гарантії самостійності суду за ст. 14 Закону України «Про судоустрій України».

Належить дійти висновку, що за розгляду цієї справи суддя з наведенням відповідних мотивів встановив, згідно з істиною, всі обставини вчиненого особою діяння, правильно його кваліфікувавши проступком за ст. 124 КУпАП, а ОСОБА_2 не може уникнути заборони заперечувати проти належного факту усвідомлення ним дорожніх умов, зокрема темну пору доби і стан дорожнього покриття взимку, що за загальновідомими фактами відзначилася у 2009/2010 рр. складними погодними умовами з численними опадами.

Призначаючи стягнення, суддя врахував ступінь вини правопорушника, рівень правосвідомості особи, характер вчиненого та всі інші визначені ст. 33 КУпАП обставини і відповідно до ст.ст. 27, 124 КУпАП наклав стягнення, яке відповідає вимогам ст. 23 КУпАП і є справедливим, будучи достатнім і необхідним для виховання особи, запобігання новим проступкам, а так само співмірною карою за вчинене.

З урахуванням наведеного, встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що доводи апеляції свого підтвердження не знайшли, будучи повністю спростованими висновками, якими вмотивована постанова судді, що винесена законно і обґрунтовано, а тому перегляду (зміні чи скасуванню) не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, судова палата, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.03.2010 про накладення адміністративного стягнення за ст. 124 КУпАП  – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і перегляду не підлягає.

Суддя апеляційного суду