У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Іващука В.А.,
суддів: Колоса С.С., Вавшка В.С.,
при секретарі Липач Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Печерської сільської ради про визнання права власності, за апеляційною скаргою Печерської сільської ради на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 30 травня 2007 року,
у с т а н о в и л а :
Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 30 травня 2007 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_5, право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті його батька – ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме на ПСП “Надія”, с. Даньківка, Тульчинського району, Вінницької області, яке включено до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 24895912 та належало померлому на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 140182 від 13 червня 2001 року; мотоцикл марки Дніпр 11, державний номер 2124 ВII, 1991 року випуску, який належав покійному батьку відповідно до технічного паспортуНОМЕР_1, трактор марки Т-16 М, реєстраційний номер НОМЕР_2, 1986 року випуску, належний йому відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини НОМЕР_1.
Зобов’язано Тульчинське МРЕВ та Відділ економіки Тульчинської районної державної адміністрації провести відповідні реєстраційні дії.
У апеляційній скарзі Печерська сільська рада просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема у доводах апеляційної скарги вказано, що представник сільської ради не був присутній у судовому засіданні, як це зазначено у судовому рішенні. Вказують на те, що сільська рада не повідомлялась про розгляд цієї справи, а тому їх представник не приймав участі у справі, у зв’язку із чим рішення суду не можна визнати законним.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, а також з врахування положень перевірки рішення суду, якщо буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно ч.2 ст.213 ЦПК України законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Рішення суду не можна визнати законним оскільки суд не виконав всі вимоги цивільного судочинства, а справу вирішив з порушенням норм процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що спадкоємцями померлого ОСОБА_6, крім позивача ОСОБА_5, є його дружина ОСОБА_7 та дочка ОСОБА_8, які до участі у справі не були притягнуті, хоча цим рішенням їх права безпосередньо зачіпаються.
Вирішуючи право на спадкування суду слід ретельніше перевіряти наявність інших спадкоємців, у зв’язку із чим слід перевіряти спадкові матеріали у нотаріуса, з яких можливо встановити обставини щодо прийняття спадщини іншими спадкоємцями, чи відмови у прийнятті спадщини, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 суд першої інстанції виходив із доведеності позивачем обставин на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також із того, що представник відповідача (Печерська сільська рада) не заперечував проти задоволення позову.
Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази про виклик до суду відповідача, яким є Печерська сільська рада.
До апеляційної скарги додана довідка за підписом сільського голови від 9 березня 2010 року про те, що повісток з суду по цій справі до Печерської сільської ради не надходило. Жоден представник сільської ради участі у вказаному судовому засіданні не приймав (а.с. 25).
Також в матеріалах справи відсутня довіреність представника сільської ради. Відсутні будь-які інші докази про участь у судовому засіданні такого представника, а тому вбачається, що доводи апеляційної скарги щодо цього питання є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи.
Отже встановлено, що суд розглянув справу за відсутності представника Печерської сільської ради, належним чином не повідомленого про час і місце судового засідання.
За таких обставин представник відповідача не мав можливості заперечувати в судовому засіданні проти позову та надати у обґрунтування своїх заперечень відповідні докази. Між цим докази, які може надати представник відповідача, можуть мати значення для вирішення справи.
З висновками суду у справі погодитись не можна, оскільки таких висновків суд дійшов із допущенням ним порушень норм процесуального права, що потягло неповне з'ясування обставин справи, порушення процесуальних прав відповідача на рівність права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості.
Оскаржуване рішення суду не можна визнати законним та обґрунтованим, а тому, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.
При новому розгляді суду першої інстанції слід виконати вимоги норм процесуального права щодо повідомлення належним чином всіх учасників судового розгляду про день час та місце розгляду справи, забезпечити всебічне і повне з'ясування обставин справи та в залежності від встановленого вирішити справу.
Суду також при новому розгляді слід звернути увагу, чи відповідатиме закону розгляд вимог про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, у зв’язку із його пропуском (відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України), одночасно з вимогами про визнання права власності на це ж спадкове майно.
Слід звернути увагу на те, що територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини можуть бути відповідачами за такими позовами у випадку відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, чи у випадку їх відмови від прийняття спадщини (пункт 24 роз’яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування».
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 307 п. 5 ч. 1, 311 ч.1 п.3, 314 ч. 1 п.2, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Печерської сільської ради задовольнити частково.
Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 30 травня 2007 року скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд до того ж суду першої інстанції в іншому його складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду України.
Судді: /підпис/ В.А. Іващук
/підпис/ В.С. Вавшко
/підпис/ С.С. Колос
З оригіналом вірно: