Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #90073424

       

Справа №461/7947/19



Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


       

13 жовтня 2020 року                Галицький районний суд міста Львова


в складі:                        головуючого судді                        Мисько Х.М.,

з участю:                        секретаря судового засідання        Волошин Ю.П.,

                                       представника позивача                 ОСОБА_1 ,


розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 (адреса:  АДРЕСА_1 ; РНОКПП:  НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 (адреса:  АДРЕСА_2 ; РНОКПП:  НОМЕР_2 ) про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:


ОСОБА_2 звернувся до суду з вимогами про стягнення з ОСОБА_3 коштів та судових витрат. В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 08.01.2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладений Договір позики грошових коштів, відповідно до якого позивач передав у власність відповідача грошові кошти (позику) в сумі 391 290,00 грн., що в еквіваленті становить 14123, 95 доларів США (за офіційним курсом НБУ, станом на 08.01.2019 року: 2770,4 грн. за 100 доларів США), а відповідач приймає та зобов`язується повернути позивачу таку ж суму грошових коштів без сплати процентів за користування грошовими коштами на умовах, визначених цим договором. За умовами вказаного договору відповідач зобов`язаний повернути позивачу позику в повному обсязі у строк не пізніше 31.12.2021 року, щомісячними рівними частинами впродовж 36 місяців, а саме по 10869 грн. 17 коп. у строк не пізніше останнього календарного числа відповідного місяця, починаючи з січня 2019 року. Однак, з моменту укладення Договору, відповідач не здійснив жодного платежу позивачу на повернення позикових коштів, а відтак, в силу дії п.8 Договору, у позивача виникло право на дострокове стягнення з відповідача коштів у повному розмірі. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, що становить 84 111,27 грн., за несвоєчасне повернення суми позики, 3 % річних у розмірі 7236,18 грн., інфляційні витрати у розмірі 6651,93 грн. та судові витрати.

Представник позивача – ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, викладених у позові. Крім того, наполягав на розгляді даної справи у відсутності відповідача, оскільки останній вчергове не з`явився в судове засідання без поважних причин.

       Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, не подав до суду відзиву на позов та заяви про розгляд справи за його відсутності. Разом з тим, неодноразово скеровував на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, які були задоволені судом.

       Суд, вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін.

       Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст.44 ЦПК України).

       При цьому, суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

       Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні зобов`язання виникають як на підставі договорів, так і на підставі актів цивільного законодавства. Відтак, відповідач порушив умови чинного Договору щодо порядку повернення позики.

Аналізом положень статей 525, 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальник) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Згідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою ст.530 ЦК України встановлено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України встановлені правові наслідки порушення зобов`язання.

Частинами 1 та 2 ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст.625 ЦК України).

Судом встановлено, що 08.01.2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено Договір позики грошових коштів, який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О.І., зареєстровано в реєстрі за №141.

Відповідно до п.1 Договору, ОСОБА_2 передає у власність ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 391 290,00 грн., що в еквіваленті становить 14123 долари США 95 центів США (за офіційним курсом НБУ, станом на 08.01.2019 року – 2770,4 грн. за 100 доларів США), а ОСОБА_3 приймає і зобов`язується повернути ОСОБА_2 таку ж суму грошових коштів без сплати процентів за користування грошовими коштами на умовах, визначених цим Договором.

Згідно п.2 Договору, грошові кошти, які є предметом цього Договору, передані ОСОБА_2 та одержані ОСОБА_3 до підписання цього договору.

Пунктом 3 Договору передбачено, що ОСОБА_3 зобов`язується повернути ОСОБА_2 щомісячними рівними частинами впродовж 36 місяців, а саме по 10869 грн. 17 коп. у строк не пізніше останнього календарного числа відповідного місяця, починаючи з січня 2019 року.

Таким чином, позика має бути повернута ОСОБА_2 в повному обсязі у строк, не пізніше 31.12.2021 року.

Відповідно до п.7 Договору позики грошових коштів, якщо ОСОБА_3 допустить прострочння повернення позики чи її частини, він буде зобов`язаний сплатити ОСОБА_2 окрім позики також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме у відповідний період за кожний день прострочення.

Згідно п.8 Договору, в разі, коли ОСОБА_3 прострочить повернення двох або більше послідових частин позики, згідно з визначеним у пунткі 4 цього договору графіу, позивач вправі буде пред`явити цей договір до стягнення на усю суму позики та пені в порядку і в строки, передбачені чиним законодавством України.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата штрафних санкцій.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач заборгованості позивачу не повернув.

Таким чином, відповідач заборгував позивачу за договором позики від 08.01.2019 року грошові кошти в загальній сумі 391 290,00 доларів США, що в еквіваленті становить 14123, 95 доларів США (за офіційним курсом НБУ, станом на 08.01.2019 року).

Відтак, у судовому засіданні встановлено, що відповідачем порушено умови договору позики, хоча всі умови договору істотні, звичайні та випадкові з моменту його укладення стають однаково обов`язковими для виконання сторонами. При цьому, суд враховує, що цивільно-правовий договір укладений з узгодженої волі сторін, спрямованої на встановлення цивільних прав та обовязків.

Порушенням зобов`язання, згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди. За змістом ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини першої ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

       Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

       Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

       Таким чином, оскільки п.7 Договору передбачена відповідальність відповідача за невчасне повернення суми позики в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, то останній зобов`язаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі 84111,27 грн.

На підставі ст.625 ЦК України, заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті 3% річних та у зв`язку із знеціненням коштів внаслідок інфляції на момент подання вказаного позову, збитків, понесених внаслідок інфляції та сплаченої банківської комісії за трансакцію по перерахуванню коштів, загалом становить 7236,18 грн. та 6651,93 грн. інфляційних витрат. Вказане відображено у представлених представником позивача розрахунках, які суд бере до розгляду та вважає такими, що проведені вірно.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов є підставним, оскільки встановлено, що дійсно у ОСОБА_3 наявна заборгованість перед ОСОБА_4 . Відповідач в судове засідання не з`явився та не представив суду жодних доказів на спростування вимог позивача, а тому, позов слід задоволити.

Дані обставини справи стверджуються також іншими матеріалами справи які не викликають сумніву у їх об`єктивності.

При цьому, оцінюючи подані позивачем розрахуки заборгованості з точки зору допустимості та належності, суд враховує, що такі проведені із застосуванням відповідних індексів інфляції та формул, належним чином обґрунтовані та мотивовані, зокрема відповідають наданому позивачем договору та вищенаведеним положенням чинного законодавства. У свою чергу, в процесі розгляду справи не здобуто жодних належних доказів, які ставлять під сумнів розрахунки наведені позивачем та доводять його необґрунтованість.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи, а тому підлягають до задоволення.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню сплачена сума судового збору у розмірі 4892,89 грн.


Керуючись ст.ст.81, 128, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:


       позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_3 (адреса:  АДРЕСА_2 ; РНОКПП:  НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (адреса:  АДРЕСА_1 ; РНОКПП:  НОМЕР_1 ) заборгованість в сумі 489 289,38 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) 4892,90 грн. судового збору.


Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.






Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.






Суддя                                                                Х.М. Мисько





  • Номер: 2/461/286/20
  • Опис: про стягнення коштів
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 461/7947/19
  • Суд: Галицький районний суд м. Львова
  • Суддя: Мисько Х.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 18.10.2019
  • Дата етапу: 17.08.2020
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація