ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

УХВАЛА

про відмову у відстроченні або розстроченні виконання судового рішення

"16" листопада 2020 р. Cправа № 902/326/16

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Шушковій А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Оспром" про відстрочку виконання рішення та про вжиття заходів забезпечення позову у справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (вул. Горького, 127, м. Київ, 03150) в особі філії Публічного акціонерного товариства "Укрексімбанк" в м. Вінниці (вул. М.Оводова, 51, корп. 1, м. Вінниця, 21050)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оспром" (вул. Привокзальна, 40, м. Вінниця, 21101)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 20 786 931 грн. 26 коп.

Представники сторін:

позивача (стягувача) Харчук В.М., довіреність б/н від 28.01.2015

відповідача (заявника, боржника) не з`явився;

третьої особи не з`явився.

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа №902/326/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії Публічного акціонерного товариства «Укрексімбанк» в м. Вінниці до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оспром» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення 20 786 931 грн. 26 коп.

Рішенням суду (суддя Міліціанов Р.В.) від 21.08.2019 року позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оспром" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Укрексімбанк" в м. Вінниці заборгованість за Кредитним договором № 74309К6/151109К29/2088 від 30.05.2007 в розмірі: 4 000 000,00 грн. - основного боргу за тілом кредиту; 6 348 899,22 грн. - заборгованості за процентами за період з 01.07.2010 по 31.03.2018; 11 325,00 грн. - заборгованості зі сплати комісії за управління, нарахованої за період з 01.10.2010 по 27.12.2011; 358 684,93 грн. - 3% річних, нарахованих за прострочення заборгованості по сплаті тіла кредиту за період з 11.04.2015 по 06.04.2018; 2 233 534,20 грн. - інфляційні втрати, нараховані за прострочення заборгованості по сплаті тіла кредиту за період з 11.04.2015 по 28.02.2018 та 867 931,94 грн. судових витрат зі сплати судового збору за подачу позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг.

Вказане рішення оскаржувалось в апеляційному порядку.

04.11.2019 року на виконання вищевказаного рішення суду видано накази.

05.11.2020 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оспром" надійшли заяви про відстрочку виконання рішення у справі №902/326/16 та про забезпечення позову, які згідно розпоряджень від 05 листопада 2020 р. керівника апарату господарського суду та протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд судді Маслію І.В.

Ухвалою від 09.11.2020 призначено заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Оспром" про відстрочку виконання рішення у справі №902/326/16 та про вжиття заходів забезпечення позову до розгляду в судовому засіданні на 16 листопада 2020 року.

16.11.2020 на офіційну електронну адресу суду надійшло пояснення № 10560/2.3.-22/8 від 13.11.2020 (вх. № 01-34/10346/20 від 16.11.2020) Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оспром" про відстрочку виконання рішення та на заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

16.11.2020 на офіційну електронну адресу суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Оспром" № б/н від 16.11.2020 (вх. № 01-34/10370/20 від 16.11.2020) про відкладення слухання щодо розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Оспром" про відстрочку виконання рішення та заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

На визначену судом дату з`явився представник позивача (стягувача), відповідач та третя особа уповноважених представників в судове засідання не направили, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а саме ухвалою суду та телефонограмами, докази про здійснення телефонограм наявні в матеріалах справи.

В судовому засіданні судом зазначено, що подані до суду клопотання відповідача про відкладення та пояснення Державного виконавця до розгляду не приймаються та будуть повернуті без розгляду заявникам згідно ухвал суду на підставі ч.4 ст. 170 ГПК України.

Положення ч. 2 ст. 202 ГПК України надає суду право відкладати розгляд справи виключно в межах визначених ГПК України процесуальних строків розгляду, зокрема у випадку відсутності доказів направлення ухвали учаснику процесу.

В силу ч. 2 ст. 332 ГПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою (ч. 2 ст. 110 ГПК України).

Процесуальним законом визначено граничний десятиденний строк розгляду заяви про відстрочку судового рішення, обов`язкової участі осіб, які є учасниками процесу ГПК України не передбачає, відтак неявка будь - кого з учасників процесу не перешкоджає розгляду заяви про відстрочку виконання судового рішення.

Суд констатує, що відкладення розгляду заяви про відстрочку виконання судового рішення, по суті є неприпустимим з огляду на те, що це суперечить одному із завдань господарського судочинства, визначених частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (своєчасне вирішення судом спорів). В силу дії частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача та третьої особи про дату, час та місце судового слухання, однак останні не скористалися своїм правом участі у судовому засіданні.

Вислухавши пояснення представника позивача (стягувача), суд розглянув у судовому засіданні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Оспром" про відстрочку виконання рішення у справі №902/326/16 та про вжиття заходів забезпечення позову.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Як вбачається із матеріалів справи заява відповідача (боржника) про відстрочку виконання рішення Господарського суду Вінницької області мотивована складним фінансовим становищем Товариства з обмеженою відповідальністю "Оспром", що значно ускладнює належне виконання рішення суду.

Крім того, відповідач зазначає, згідно поданих податковому органу податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік становить від`ємне значення об`єкта оподаткування, що свідчить про незадовільний фінансовий стан підприємства. До негативних наслідків для підприємства, які зумовили його скрутне фінансове становище також належать інфляційні процеси в економіці держави. Зростання індексу інфляції, коливання курсу гривні, нестабільна соціально - політична, економічна ситуація в країні, негативно впливають на діяльність підприємства, що має наслідком зниження фінансових показників. Стягнення заборгованості можливе лише із застосуванням державним виконавцем звернення стягнення, що неминуче призведе до проведення процедури банкрутства, проведення якої унеможливить виконання рішення суду в повному обсязі.

Погіршення фінансових показників боржника напряму пов`язано з ненаданням ПАТ "Укрексімбанк" у 2009 році траншу кредиту у сумі 1 000 000 грн згідно кредитного договору № 2089/151109К29 від 30.05.2007 року.

Стягнення заборгованості можливе лише із застосуванням державним виконавцем всіх видів звернення стягнення, що неминуче призведе до проведення процедури банкрутства.

Зазначене на думку відповідача значно ускладнює виконання рішення господарського суду Вінницької області від 21.08.2019 року у справі №902/326/16 та керівництво підприємства (боржника) вживає всіх можливих заходів для стабілізації та забезпечення сталого функціонування підприємства та шукає способи погашення існуючої кредиторської заборгованості, що потребує тривалого часу.

Посилаючись на вказані обставини відповідач зазначає, що погашення боргу в сумі 13 820 375,33 грн, без загрози банкрутства для підприємства, можливо лише за умови відстрочення виконання зазначеного рішення до 31.03.2021 року.

Представник позивача (стягувача) в судовому засіданні зазначив, що не погоджується з доводами боржника та вважає, що підстави для задоволення заяви відсутні, вказуючи на те що складне матеріальне становище боржника є наслідком управлінської діяльності та прорахунків керівництва боржника у методах та способах ведення господарської діяльності на підприємстві. Виключно керівництво боржника несе відповідальність за організацію виробництва чи надання послуг, яке призводить до збиткової діяльності та тягне за собою всі наслідки та відповідальність перед контрагентами.

Також, зазначив, що доводи відповідача що до того, що подальше примусове виконання рішення призведе до небажаних для нього наслідків матеріального характеру, втрати основних засобів, банкрутства боржника не можна характеризувати як об`єктивні обставини, які істотно ускладнюють виконання судового рішення.

Враховуючи наведене, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно із ч.ч. 1, 3, 4 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо.

Положеннями частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України зазначається, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

З огляду на дану норму строк відстрочення виконання судового рішення є присічним, у зв`язку з чим, у господарського суду відсутні підстави для відстрочення виконання рішення, ухваленого судом 21.08.2019 яке набрало законної сили відповідно до постанови Північно-західного апеляційного господарського суду 23.10.2019, на строк до 31.03.2021р., тобто на строк більший, ніж один рік з дня ухвалення рішення.

З огляду на викладене заява про відстрочення виконання рішення у справі №902/326/16 задоволенню не підлягає.

Щодо заяви про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі наказу Господарського суду Вінницької області № 902/326/16 виданого 04.11.2019 року Господарським судом Вінницької області, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України при відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Оскільки судом відмовлено у задоволені заяви про відстрочення виконання рішення у справі №902/326/16 заява про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Крім того суд зазначає, що в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

З огляду на викладене та враховуючи те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, суд зазначає, що з урахуванням інтересів позивача та ступеня вини відповідача у виникненні спору відстрочення виконання рішення суду суперечитиме завданням господарського судочинства, якими, зокрема, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 18, 46, 232, 233, 234, 235, 240, 242, 326, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Відмовити повністю у задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Оспром" про відстрочку виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 21.08.2019 року у справі №902/326/16 строком до 31.03.2021 року та про вжиття заходів забезпечення позову.

2. Примірник ухвали направити учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити ухвалу суду протягом 10 днів з дня складення повного тексту судового рішення (ухвали) шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повний текст ухвали складено 18.11.2020 року

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2, 3 - позивачу (вул. Антоновича, 127, м. Київ, 03150; вул. М. Овода, 51, корп. 1, м. Вінниця, 21050)

4 - відповідачу (вул. Привокзальна, 40, м. Вінниця, 21101)

5 - третій особі (АДРЕСА_1)

6 - Державному виконавцю відділу примусового виконання рішень (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028)