Справа №2-187/2007 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28 лютого   2007 року                                                                                  м.Новоселиця

Місцевий суд Новоселицького району Чернівецької області в складі :

Головуючого судді:   Трояновського Г. М.

При секретарі:                 Георгіца  Л.В.

З участю представників сторін:   ОСОБА_1, ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_3 до   ОСОБА_4, ОСОБА_5   і ОСОБА_6   Про   витребування  майна із   чужого незаконного   володіння  і зустрічного позову  ОСОБА_6 до ОСОБА_3 Про поділ спільного майна подружжя та  ОСОБА_7 до  ОСОБА_6 і ОСОБА_3  Про заборону будь яких дій стосовно його майна, -

ВС ТАНОВИВ:

Позивач звернувся  в суд з позовом  в якому вказував, що 22.06.2004 року  він придбав автомобіль   марки ВАЗ-21102 реєстраційний номер НОМЕР_1,   а 16.07.2004 року  вступив  в шлюб з  ОСОБА_6 і перейшов проживати в будинковолодіння  її  батьків.   За час спільного проживання за його особисті   кошти було придбано 60 куб.м. керамблоку, 4 тони   арматури, 10  куб.м. лісоматеріалу, 120 листів шиферу, 200  метрів металевої  сітки, холодильник, телевізор "Панасонік", параболічну антену, музикальний центр "Панасонік", кухонний набір, стіл і 6 стільців, електропраску, всього на суму 57560  гривень.   Все перелічене майно знаходиться   в господарстві відповідачів.   В 2005 році   шлюб  між ним та відповідачкою   ОСОБА_6 було розірвано, проте відповідачі не дозволили йому забрати   його майно.   Просив суд зобов"язати   відповідачів  повернути   йому   автомобіль  та  все  вищеперераховане  майно та стягнути на його користь  з   відповідачів   судові   витрати.

В    судзасідані   позивач   позов   підтримав  і   просив задоволити  його   вимоги   в повному об"ємі.

Відповідачі  позов не визнали,  стверджуючи, що  автомобіль було  придбано  за спільні кошти,   а все   інше  перераховане майно   придбано   відповідачами та їхнім сином за  власні   кошти.

Відповідачка  ОСОБА_6 пред"явила зустрічний   позов  в якому  просила  суд визнати автомобіль   спільною  власністю   подружжя  та  виключити   з позову   позивача кухонний набір,   6 стільців  і стіл, електропраску  та холодильник, які   придбані  її матір"ю.

Третя особа із самостійними вимогами   ОСОБА_7  звернувся з позовом до   ОСОБА_6 та  ОСОБА_3  в якому заявив   свої притензії  на   частину  майна, перерахованого   в   їх   позовних заявах, а саме стверджував що  радіоапаратура  та будівельні матеріали належать   йому  і просив суд заборонити   відповідачам  здійснювати будь які дії з належним йому майном.

Вислухавши доводи сторін,  покази  свідків  і дослідивши матеріали справи  суд вважає   що   позови підлягають   частковому задоволенню.

Як   встановлено   в судзасідані   позивач   ОСОБА_3   придбав автомобіль   21.06.2004 року, тобто   до заключения шлюбу, що підтверджується свідоцтвом   про реєстрацію транспортного засобу виданого на їм"я  позивача та довідкою торгової організації  і тому згідно п.1 ч.1 ст. 57 СК України   автомобіль  являється  його приватною   власністю.   Твердження відповідачів що автомобіль було   придбано   за спільні   кошти   нічим не підтверджені   через   що   вимоги   ОСОБА_6  про   визнання автомобіля   спільною  власністю подружжя   не підлягають задоволенню. Крім того  для нагромадження коштів  рівних вартості   автомобіля   потрібен тривалий   час.

Щодо іншого майна  заявленого   в позові   ОСОБА_3 то ніяких доказів, що вказане майно   придбане за його кошти   суду надано не було,   а його твердження   що він    передавав   кошти   із-за  кордону  відповідачам для придбання   будівельних матеріалів    нічим не підтверджені.   Як  вбачається   з накладних   і касових   чеків будівельні матеріали  були придбані   відповідачкою  ОСОБА_5.   Нею же  висилались   кошти для   придбання  кухонного набору меблів та електропраски   в якості   приданого  дочці  ОСОБА_6  Як  видно із  технічних  паспортів  на  телевізор, музикальний   центр, параболічну  антену  та холодильник  вони   були   придбані   в 2003 році, задовго до шлюбу сторін,   в час приїзду   сина відповідачів   ОСОБА_7  із-за  кордону  і тому  його   вимоги   стосовно  радіоапаратури   суд  вважає обгрунтованими,   а вимоги   ОСОБА_3  стосовно радіоапаратури, будівельних  матеріалів  та  іншого майна  безпідставними.

Керуючись ст.ст. 12-16, 48 Закону України    "Про   власність", ст.ст. 316, 317, 319, 321, 325, 328, 334, 368, 372 ЦК України,   ст.ст. 57, 60, 62, 69, 70   СК України,    ст.ст.   209,215 ЦПК України, суд, -

РІШИВ:

Позов   ОСОБА_3   задоволити частково.    Зобов"язати ОСОБА_4  ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повернути ОСОБА_3  легковий автомобіль марки   Ваз-21102 реєстраційний номер НОМЕР_1  належний йому    на підставі свідоцтва  про реєстрацію транспортного   засобу  від  26.06.2004 року НОМЕР_2   і   498 /чотириста  дев"яносто вісім/ гривень   90   копійок  в відшкодування   судових   витрат пропорційно    задоволенню  позовних  вимог,   а у випадку неможливості   виконання рішення   в натурі   стягнути   вартість   автомобіля.    В остальній частині позовних вимог відмовити.

Позов     ОСОБА_6  задоволити частково.   Виключити кухонний набір вартістю 2100 гривень стіл   і шість   стільців   вартістю     500 гривень, електропраску вартістю 350 гривень та холодильник  "Норд" вартістю 700 гривень з вимог ОСОБА_3 та стягнути з нього на користь   ОСОБА_6   81 /вісімдесять одну/ гривню  в  відшкодування судових  витрат. В остальній частині позовних   вимог відмовити   за їх  безпідставністю.

Позов   ОСОБА_7 задоволити   частково.   Визнати за ним право  власності на  кольоровий телевізор  "Панасонік" вартістю   850 гривень, параболічну антену вартістю 600 гривень,   музикальний центр марки "Панасонік"  вартістю   1250 гривень   і заборонити  ОСОБА_6  та ОСОБА_3  вчиняти будь які  дії з вказаним майном і стягнути на його користь    81 /вісімдесять одну/ гривню   в   відшкодування судових  витрат. В остальній частині позовних  вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку  до апеляційного    суду Чернівецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення через місцевий суд Новоселицького району протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів  після подання заяви   про апеляційне оскарження рішення, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.