Справа № 357/13695/14-ц
2/357/4087/14
Категорія 47
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 грудня 2014 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді – Протасова О. М. ,
при секретарі – Снігур С. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулась до суду з зазначеним позовом, вказавши, що з 19.07.2003 року по 17.05.2013 року перебувала у шлюбі з відповідачем, від якого мають сина ОСОБА_3 , 2004 року народження. За період шлюбу за спільні кошти – 7000 доларів США ними було придбано квартиру АДРЕСА_1 . Після розірвання шлюбу питання про поділ спільного майна залишилось невирішеним. Тому просила визнати за нею право власності на ? частину зазначеної квартири.
У судовому засіданні позивач підтримала позов, посилаючись на наведені у ньому обставини, відповідач позов визнав частково та пояснив, що зі сплаченої за квартиру суми 5500 доларів США були подаровані йому матір`ю, і лише решта 1500 доларів США була внесена з боку дружини. Тому не заперечував визнати за позивачем право власності на 22/100 часток спірної квартири пропорційно сплаченим коштам.
Вислухавши сторони та представника відповідача – адвоката Гудзь Т.П., яка діє на підставі угоди, а також допитавши свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, на підставі такого.
Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на вимогу своїх підстав або заперечень.
З відповідного свідоцтва та рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.05.2013 р. судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 19.07.2003 року по 17.05.2013 року.
З договору купівлі продажу та Витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що 29.04.2004 р. відповідач купив квартиру АДРЕСА_1 .
З розписок від 02.04.2004 р. та 29.04.2004 р., а також показань свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , кожного окремо, судом встановлено, що 5500 доларів США були подаровані ОСОБА_2 ОСОБА_4 для придбання спірної квартири.
Зазначену обставину позивач не заперечувала.
Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами, доказуванню не підлягають.
Згідно з ч.2 ст.60 Сімейного Кодексу України, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Однак, відповідно до п.2 ч.1, ч.7 ст.57 того ж Кодексу, майно, набуте за час шлюбу дружиною, чоловіком на підставі договору дарування, є його особистою приватною власністю; якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.
З урахуванням наведених норм та встановлених обставин суд вважає, що спірна квартира належить сторонам на праві не спільної сумісної власності, а праві спільної часткової власності.
Згідно з ч.2 ст.357 ЦК України, якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного зі співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.
Оскільки визначений відповідачем вклад кожного з подружжя у придбання спірної квартири позивач не заперечує, суд вважає, що позивач довела свої вимоги лише в частині зробленого нею внеску, а тому задовольняє її вимоги частково та визнає за нею право власності на 22/100 часток спірної квартири.
Задовольняючи позов частково, суд відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України у тій же пропорції стягує з відповідача на користь позивача судові витрати.
Керуючись наведеними нормами та ст.ст.3,10,60,88,110,118-120,212,214,215, 223, 293-296 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 22/100 частини квартири АДРЕСА_1 , решту - 78/100 часток квартири АДРЕСА_1 визнати за ОСОБА_2 .
У задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 49 (сорок девять) грн.
Рішення суду може бути оскаржене.
Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СуддяО. М. Протасова