ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 802/3053/14-а

адміністративне провадження № К/9901/28671/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03.06.2016 (Судді: Богонос М.Б.),

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 (Судді: Граб Л.С., Біла Л.М., Гонтарук В.М.),

у справі № 802/3053/14-а

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області (далі - відповідач, Вінницька ОДПІ) в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.08.2014 року №0036841701 та №0036971701; рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску № 0036951701 від 01.08.2014 року та вимоги про сплату боргу з ЄСВ від 14.07.2014 р. № Ф-0033561701.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2014 року залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 19 квітня 2016 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19.09.2014 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 у даній справі в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №00036971701, рішення про застосування штрафних санкцій №0036951701 від 01.08.2014, вимоги про сплату боргу від 14 липня 2014 року скасовано та справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині судові рішення залишено без змін.

Направляючи справу на новий розгляд колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначила, що суми амортизації відносяться до складу витрат фізичної особи-підприємця, яка перебуває на загальній системі оподаткування, за умови відображення таких сум в Книзі обліку доходів і витрат, підтверджених первинними документами та даними розрахунку амортизації у відповідності до вимог, встановлених статтями 144-146 Податкового кодексу України. При розгляді даної справи суди попередніх інстанцій не дослідили та не перевірили правомірність формування позивачем спірних сум валових витрат, що необхідно зробити судам під час нового розгляду справи.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення від 01.08.2014 року № 0036971701, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 01.08.2014 року № 0036951701 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.07.2014 року № Ф 0033561701.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами при розгляді справи норм процесуального права у зв`язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, просив скасувати судові рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до цитувань вимог КАС України та не містять жодних обгрунтованих посилань, в чому саме полягає порушення судами норм матеріального та процесуального права при розгляді справи.

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати позивачем податків і зборів у період з 01.01.2012 по 31.12.2013, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та з питань виконання вимог валютного та іншого законодавства у період з 01.01.2012 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт перевірки №1906/1701/ НОМЕР_1 від 14.07.2014, з висновками про порушення позивачем вимог п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України занижено розмір податку з фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 71 144,37 грн., п.1 ч.2 ст.6, в порушення п. 1 ч. 2 ст. 6, п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» занижено суму доходу, на який нараховується єдиний внесок на 351 519, 52 грн (в т.ч. за 2012 рік в сумі 171 856,09 грн та за 2013 рік - 179 663,43 грн), в результаті чого платником занижено суму ЄСВ на 71 144,25 грн (за 2012 рік 40 285,25 грн, за 2013 - 30 859 грн).

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято:

1) вимогу про сплату єдиного внеску №Ф-0033561701 від 14.07.2014 року в розмірі 71 144,25 грн;

2) податкове повідомлення-рішення №0036971701 від 01.08.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 71 144,37 грн. за основним платежем та на 35 572,19 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

3) рішення про застосування штрафних санкцій №0036951701 від 01.08.2014, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 9 080,56 грн за несвоєчасне нарахування єдиного внеску (в сумі 121 977,21 грн)..

Судами під час нового розгляду справи досліджено книгу обліку доходів та витрат (з нарахування амортизації) ФОП ОСОБА_1 за 2012 рік № 116-к/2013/ НОМЕР_1 та книгу обліку доходів та витрат (з нарахування амортизації) ФОП ОСОБА_1 за 2013 рік № 117-к/2013/ НОМЕР_1 , в яких відображено валові доходи та витрати, а також зазначено основні засоби, які підлягають амортизації. Як встановлено судами, під час нарахування амортизації основних засобів ФОП ОСОБА_1 застосовувався прямолінійний метод, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об`єкта основних засобів. Строк використання основних засобів ФОП ОСОБА_1 , а саме автомобілей: ДАФ 95 XF 380 номерні знаки НОМЕР_2 , ДАФ 95 XF 380 номерні знаки НОМЕР_3 , ДАФ 95 XF 480 номерні знаки НОМЕР_4 , ДАФ 95 XF 430 номерні знаки НОМЕР_5 , ДАФ 95 XF 430 номерні знаки НОМЕР_6 , становить 5 років (60 місяців).

Згідно акту перевірки №1906/1701/ НОМЕР_1 від 14.07.2014 року, ФОП ОСОБА_1 занижено оподаткованого доходу в загальному розмірі 437168.49 грн, в тому числі за 2012 рік на суму 245984,36 грн, а за 2013 рік на суму 191184,04 грн.

Згідно проведеного розрахунку, відповідно до оборотно-сальдової відомості із нарахування амортизації за 2012 рік, загальна сума амортизаційних відрахувань становить 245984,36 грн (7201,81+3004,27+9445,44+3193,20+7514,06+3182,86+11106,30+3520,70+10098,86+3228,59 = 61496,09 грн. (сума амортизаційних відрахувань за 1 квартал) * 4 квартали).

З оборотно-сальдової відомості із нарахування амортизації за 2013 рік розраховано, що загальна сума амортизаційних відрахувань становить 191184,04 грн. (21849,19 + 22087,65 +22158,31 + 22237,42 + 22262,00 + 22545,09 + 11165,54 + 9111,64 + 9270,55 + 9293,82 + 9559,33 + 9643,50). Загальна сума амортизаційних відрахувань складає 437168,40 грн. (191184,04 грн. + 245984,36 грн.).

Доводи касаційної скарги не містять посилань на неправильний обрахунок вказаних сум.

Таким чином, судами встановлено, що сума амортизаційних відрахувань повністю відповідає сумі вказаній в акті перевірки № 1906/1701/ НОМЕР_1 від 14.07.2014 року.

Крім того, позивачем надано для перевірки первинні документи, які підтверджують факт використання рухомого майна, на які останнім нараховано амортизаційні витрати, в його господарській діяльності, що підтверджено актами виконаних робіт, актами вводу в експлуатацію, актами списання цінностей.

Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03.06.2016 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 у справі № 802/3053/14-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: І.А. Васильєва

Судді: С.С. Пасічник

В.П. Юрченко