Справа № 2-1881/2010  року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 14 квітня 2010 року                     м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області  в складі:

головуючого-судді:          Горейко М. Д.

секретаря:              Гаврилюк Н.Я .

    за участю представника позивача по довіреності від 25.01.2010 року за №59Ф/10 Мельничина Р.М., відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” до ОСОБА_2, ОСОБА_3про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат , -

встановив:

    Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3про стягнення заборгованості за кредитним договором і відшкодування судових витрат, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 11.10.2007 року отримав у позивача кредит у розмірі 18000 доларів США на споживчі цілі зі сплатою 14,3% річних за час фактичного користування кредитом та зобов’язався виконати кредитні зобов'язання відповідно до умов кредитного договору. Внаслідок порушення умов кредитного договору, станом на 23.11.2009 року у відповідача ОСОБА_2 утворилась заборгованість в розмірі 159 438 грн. 30 коп., в тому числі тіло кредиту 134 232 грн., прострочені відсотки 21 993 грн. 51 коп., пеня та штраф 3 212 грн. 79 коп. Відповідно до ст. 610 ЦК України невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання являється порушенням зобов'язання. В разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. ОСОБА_3 як поручитель ідповідає по зобов'язаннях за вищезазначеним кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник.

    Відповідачі в судовому засіданні позовні вимоги визнали в повному обсязі.

    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору, внаслідок чого банк позивається про його відновлення шляхом стягнення заборгованості за кредитнимдоговором.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                

    Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

    11 жовтня 2007 року між ТзОВ “Укрпромбанк” та відповідачем ОСОБА_2укладено кредитний договір№368/ФКВ-07 (а.с. 6-9), за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит на споживчі цілі в сумі 18000 доларів США та зобов’язався повернути кредит до 10.10.2022 року включно. Пунктом 1.5. договору визначено процентну ставку за користування кредитними коштами в розмірі 14,3% річних. Згідно п. 2.5 Договору повернення кредиту позичальником здійснюється щомісячно шляхом безготівкового перерахування коштів або внесення готівки до каси Банку. Проценти за користування кредитом відповідно до п. 2.6. нараховуються з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості. Умовами п. 2.7. Договору визначено, що відповідач сплачує проценти за користування кредитом щомісячно по 20 число включно кожного місяця.

Не зважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач ОСОБА_2 належним чином їх не виконував, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором №368/ФКВ-07 від 11.10.2007 року (а. с. 11).

    За змістом ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

    Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

    Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.

Згідно п. 5.2 Договору у випадку порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, комісій, інших платежів, банк має право вимагати, а позичальник (відповідач) зобов’язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення за кожний день прострочення від суми простроченої заборгованості.

Пунктом 6.2. Кредитного договору передбачено право позивача (кредитора) вимагати дострокового повного повернення позичальником кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених цим договором у випадку порушення позичальником строків платежів, що встановлені договором, або інших умов кредитного договору та/або договору іпотеки.

За змістом ч.2 ст. 1054 та ч. 2 ст.1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Позивачем станом на 23.11.2009 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором №368-014/ФКВ-07 від 11.10.2007  року (а. с. 11), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача ОСОБА_2 перед банком за кредитними зобов'язаннями в розмірі 159 438 грн. 30 коп., в тому числі тіло кредиту 134 232 грн., прострочені відсотки 21 993 грн. 51 коп., пеня та штраф 3 212 грн. 79 коп.

    Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором відповідачами не представлено суду.

    Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов’язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч.1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

    З метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору№368/ФКВ-07 від 11.10.2007 року, між банком та відповідачемНазаруком О.О. 18.12.2008 року укладено іпотечний договір ( а.с. 12-13). Згідно п. 3.1. кредитного договору ОСОБА_3 є майновим поручителем та несе солідарну відповідальність за невиконання та неналежне виконання умов договору позичальником.

    Згідно ч.ч.1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. У зв'язку з наведеним, поручитель за вимогою банку повинен нести солідарну відповідальність.

    Однак, за змістом ст. 16, 20 ЦК України спосіб захисту порушеного права особа вибирає на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором.

    З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

    Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Декретом КМ України «Про держмито» встановлено ставку держмита при подачі позовної заяви до суду в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а Постановою КМУ №825 встановлено розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Тому з відповідачів також слід стягнути на користь позивача суму заборгованості та понесені ним судові витрати в сумі 1714 грн. 38 коп.

    На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 526, 527 ч.1, 546 ч.1, 548 ч.1, 611, 589 ч. ч.1, 2, 1054, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, ст. 88 ч.1 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, –

вирішив:

    Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат задоволити частково.

    Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Львова, жителя АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”, місцезнаходження якого: м. Київ, бульвар Лесі Українки,26, з зарахуванням на к/р 32000175001 в Головному Управлінні Національного банку України по м. Києву та Київської області, МФО 321024, код ЄДРПОУ 19357325 — 159 438 грн. 30 коп. (сто п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста тридцять вісім гривень 30 коп.) заборгованості за кредитним договором №368/ФКВ-07 від 11.10.2007 року, 1594 грн. 38 коп. судового збору і 120 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. В разі подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, але апеляційна скарга не була подана в строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

    Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається через Івано-Франківський міський суд.

    Суддя:                                  Горейко М. Д.