справа 1-92/07

ВИРОК

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

14 березня 2007 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі головуючої судці                          Кушнір Н.В.

при секретарі                                Данчук Л.А.

з участю прокурора                     Квятковського В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Рівному кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_1р.н., уродженця АДРЕСА_1 Лубенського району Рівненської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, непрацюючого, проживаючого в будинку АДРЕСА_2Рівненського району Рівненської області, раніше не судимого,

ОСОБА_2  ІНФОРМАЦІЯ_2р.н., уродженця м.Рівного, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого в будинку № АДРЕСА_3Рівненського району Рівненської області, раніше не судимого

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

встановив:

8        березня 2006 року близько 18 год. ОСОБА_2. на смітнику поблизу с.Заріцьк Рівненського району Рівненської області незаконно, тобто в порушення ст. 14 Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" придбав шляхом привласнення знайденого особливо небезпечний наркотичний засіб - макову солому вагою 939 г., яку став незаконно, тобто в порушення ст. 14 згаданого Закону зберігати при собі з метою подальшого збуту. В той же день близько 19 год. переніс даний наркотичний засіб в господарство ОСОБА_1., що по АДРЕСА_2 Рівненського району Рівненської області, де незаконно, тобто в порушення ст. 14 вищевказаного Закону збув її ОСОБА_1. Дану макову солому ОСОБА_1. заніс в веранду будинку, в якому проживає, де став незаконно, тобто в порушення ст. 11 даного Закону зберігати з метою збуту.

9        березня 2006 року в обідній час ОСОБА_1. вищевказану макову солому вагою 939 г переніс на подвір"я сільського магазину в с.Заріцьк Рівненського району Рівненської області, де незаконно, тобто в порушення ст.14 згаданого Закону України збув її ОСОБА_3., отримавши за це гроші в сумі 100 гривень.

Підсудний ОСОБА_1. в судовому засіданні свою вину у скоєному визнав повністю і показав, що не працює, дружина є інвалідом 2 групи загального захворювання, мають двох неповнолітніх дітей та проживають в скрутному матеріальному становищі. 08.03.2006 року він почув від односельчан про те, що по селі ходить якийсь чоловік та шукає, в кого можна купити макової соломи, і те, що даний чоловік іще приїде в с.Заріцьк 09.03.2006 року та буде чекати біля магазину в обідній час. Він вирішив знайти макової соломи та продати, щоб заробити трохи грошей на продукти харчування. В зв"язку з цим того ж дня біля 10 години звернувся до ОСОБА_2та запитав в нього чи не знає він, де можна дістати

макової соломи. За макову солому він пообіцяв йому заплатити пізніше. ОСОБА_2. сказав, що поцікавиться цим питанням та якщо знайде, то принесе її йому. Того ж дня приблизно біля 19 години до нього додому прийшов ОСОБА_2. і приніс макову солому, мішок з якою він заховав в веранді будинку в ящику з зерном та став зберігати з метою збуту. 09.03.2006 року біля 12 години взяв мішок з даною маковою соломою, поклав його в поліетиленовий пакет та пішов до сільського магазину, де до нього підійшов невідомий йому чоловік та запитав, чи є в нього макова солома для продажу, на що він відповів, що є та показав йому згадану макову солому. Незнайомець подивився її і купив за 100 гривень купюрами по 20 грн (3 шт), по 10 грн.(2 шт.) та по 5 грн (4 шт). По дорозі додому до нього підійшли невідомі йому люди в цивільному одязі, які пред"явили посвідчення працівників міліції та з його письмового дозволу в присутності двох понятих провели його особистий огляд, під час чого в правій зовнішній кишені жакета виявили гроші в сумі 100 гривень вищевказаними купюрами, які він отримав від незнайомця за продану йому макову солому.

Підсудний ОСОБА_2. в судовому засіданні свою вину у скоєному визнав повністю та підтвердив показання підсудного ОСОБА_1. по суті обвинувачення. Додатково показав, що 08.03.2006 року біля 18 години він проходив по полі неподалік сЗаріцьк, на смітнику побачив кучку битих макових головок та згадав прохання ОСОБА_1. В зв"язку з цим пішов до себе додому, де взяв господарського мішка та повернувшись, зібрав макову солому в мішок.

09.03.2006 року до нього приїхали працівники міліції та повідомили, що в ОСОБА_1 проводилась оперативна закупка макової соломи і той розповів, що макову солому придбав в нього. Після цього він написав явку з каяттям, де детально розповів про всі обставини збуту ним ОСОБА_1. макової соломи.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудних у скоєному повністю доведена.

У зв"язку з тим, що учасники судового розгляду не оспорюють фактичні обставини справи, суд вважає за можливе визнати дослідження доказів щодо цих обставин недоцільним. При цьому дані факти вважаються дослідженими та встановленими в судовому засіданні, оскільки сторони вважають, що фактичні обставини справи доведені наявними у справі доказами, які не потребують дослідження у ході судового розгляду справи. При цьому суд переконався у тому, що підсудні правильно розуміють зміст всіх обставин справи, які б підлягали б доказуванню і ними не заперечуються та сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає. Підсудним роз"яснено, що вони при відмові від дослідження доказів щодо фактичних обставин справи будуть позбавлені можливості оспорювати їх в апеляційному порядку. Усвідомивши це, підсудні настояли на істинності своєї позиції у визнанні вини і викладених обставинах справи.

Крім визнання підсудними своєї вини, їх вина у скоєному підтверджується зібраними по справі доказами, дослідженими судом, зокрема: явкою з каяттям ОСОБА_2. / а.с.18 /, очною ставкою між підсудними / а.с.73 /, допитами свідків ОСОБА_4., ОСОБА_3., ОСОБА_5., ОСОБА_6. / а.с.21-24 відповідно /, оглядом грошових коштів, покупця, продавця / а.с.Ю, 12, 16 відповідно /, оперативною закупкою / а.с.13 /, зважуванням наркотичного засобу / а.с.14 /, висновком фізико-хімічної експертизи / а.с.29-31 /, речовими доказами / а.с.59 /.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2незаконно придбали, зберігали особливо небезпечний наркотичний засіб з метою збуту, а також збули його, тому їх дії суд кваліфікує за ч.2 ст.307 КК України.

При обранні міри покарання, суд враховує, що злочин, в якому обвинувачуються підсудні, згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, вони позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимі, ОСОБА_1. має на утриманні двох неповнолітніх дітей та дружину - інваліда 2-ої групи, ОСОБА_2. перебуває на обліку «Д» у лікаря нарколога з приводу хронічного алкоголізму, з"явився з каяттям.

Обставин, що обтяжують покарання підсудних, суд не вбачає.

До обставин, що пом»якшують їх покарання, суд відносить щире каяття підсудних, їх активне сприяння розкриттю злочину.

Таку сукупність обставин суд вважає підставою для застосування відносно підсудних ст.75 КК України з покладенням на них певних обов'язків, оскільки, враховуючи тяжкість злочину, особу винних, суд вважає, що виправлення засуджених можливе без відбування покарання, але в умовах постійного контролю за їх поведінкою з боку органів кримінально-виконавчої системи.

Ст. 77 КК України містить перелік додаткових покарань, які можуть бути призначені у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням. Цей перелік є вичерпним і додаткового покарання у виді конфіскації майна цим переліком не передбачено. Таким чином, у разі звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна не допускається.

На підставі ст.75 КПК України з підсудних підлягає стягненню солідарно вартість проведеної фізико-хімічної експертизи.

На підставі наведеного та керуючись ст. 323, 324, 335 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_1визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на п"ять років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки.

Зобов»язати ОСОБА_1повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи, періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_2визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на п"ять років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки.

Зобов»язати ОСОБА_2повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи, періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід підсудним до вступу вироку в законну силу залишити попередній -підписку про невиїзд.

Речові докази по справі:

солому маку вагою 939 г., яка зберігається в камері речових доказів Рівненського РВ УМВС в Рівненській області, знищити.

100 грн., які здані на зберігання в бухгалтерію Рівненського РВ УМВС в Рівненській області, звернути в прибуток держави.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1та ОСОБА_2в прибуток держави 360 грн. 92 коп. за проведення фізико-хімічної експертизи.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.