КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.

№ 22-ц/824/10662/2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 755/20265/19

12 листопада 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Желепи О.В.

- Олійника В.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 12 травня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Лісовської О.В., у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и в:

У грудні 2019 року Приватне акціонерне товариства «Страхова компанія «АРКС» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

На обґрунтування позовних вимог зазначало, що між ПрАТ «СК «АХА Страхування», назву якого в подальшому було змінено на ПрАТ «СК «АРКС» та ТОВ «Порше Лізинг Україна» було укладено договір добровільного комплексного страхування наземного транспорту №гл187286ак8ф.18, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону та пов`язані із володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом - автомобіля марки «Porsche Cayenne» державний номер НОМЕР_1 .

26.12.2018 року сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортного засобу «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Porsche Cayenne» д/ НОМЕР_3 , який належить ТОВ «Порше Лізинг Україна». Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, чим власнику автомобіля «Porsche Cayenne» державний номер НОМЕР_1 було завдано матеріальної шкоди.

Постановою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16.01.2019 року винним у вчиненні адміністративного правопорушення, внаслідок якого відбулась зазначена дорожньо-транспортна пригода, визнано ОСОБА_1 .

На підставі страхового акту №АХА2438206 від 09.01.2019 року позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 133 986,56 грн.

Цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_2 застрахована у ПрАТ «СК «Здорово», за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ1967220 з лімітом відповідальності 100 000, 00 грн. Проте, згідно витягу з бази МТСБУ поліс №АМ1967220 на дату дорожньо-транспортної пригоди не був дійсний, ПрАТ «СК «Здорово» позбавлений права укладати договори страхування ОСЦПВ з 01.02.2018 року.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму в розмірі 133 986,56 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 12 травня 2020 року у задоволенні позовних вимог ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Деснянського районного суду міста Києва від 12 травня 2020 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги та її вимог, зазначало, що суд дійшов неправильного висновку про те, що чинне законодавство жодним чином не пов`язує дію договору/полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів із фактом внесення/не внесення у реєстр МТСБУ, а пов`язує початок дії такого договору із наявністю відповідного полісу, чим порушив норми матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Вказувало на те, що договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором, відтак твердження суду про те, що чинне законодавство пов`язує початок дії договору із наявністю поліса є помилковим.

Також вказувало на те, що згідно Інструкції «Про порядок заповнення бланку поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зразка 2011 року, форма якого затверджена розпорядженням Держфінпослуг України від 29.08.2011 року № 588, затвердженої протоколом МТСБУ від 01.09.2011 року № 279/2011: «В графі «Сплачений» до відповідних кліток записується година, хвилина, день, місяць, рік платежу та номер і вид платіжного документу (квитанція, прибутковий ордер тощо), що засвідчує таку оплату, однак в полісі вказано тільки дату та час, а номер та вид платіжного документу, що засвідчувало б таку оплату відсутній, що є неприпустимим. При цьому, відповідачем не надано належних доказів, які б свідчили про сплату першого страхового платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ПрАТ «СК «АХА Страхування» та ТОВ «Порше Лізинг Україна» було укладено договір добровільного комплексного страхування наземного транспорту №гл187286ак8ф.18, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону та пов`язані із володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом - автомобіля марки «Porsche Cayenne» д/ НОМЕР_3 .

26.12.2018 року по вул. Січеславський шлях, 83, сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортного засобу «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Porsche Cayenne» д/ НОМЕР_3 , який належить ТОВ «Порше Лізинг Україна».

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, чим власнику автомобіля «Porsche Cayenne» д/ НОМЕР_3 було завдано матеріальної шкоди.

Постановою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16.01.2019 року, винним у вчиненні адміністративного правопорушення, внаслідок якого відбулась зазначена дорожньо-транспортна пригода, визнано ОСОБА_1 .

До позивача звернувся страхувальник з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, надавши при цьому усі необхідні документи.

Відповідно до страхового акту №АХА2438206 від 09.01.2019 року розмір страхового відшкодування становить 133 986,56 грн.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 133 986,56 грн., що підтверджується платіжним дорученням №527037 від 10.01.2019 року.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_2 застрахована у ПрАТ «СК «Здорово» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ1967220 від 04.01.2018 року з лімітом відповідальності 10 0000,00 грн. та за Договором ГО №161697 від 04.01.2018 року з лімітом відповідальності 100 000,00 грн.

Відповідно до п. 10.2. Договору ГО №161697, цей договір укладено з метою підвищення ліміту відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, нанесену майну та /або життю та здоров`ю третіх осіб, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано достатньо доказів на підтвердження підстав для покладення на відповідача відповідальності за шкоду, що завдана майну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, враховуючи те, що його цивільно-правова відповідальність на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована, а тому право вимоги у позивача виникло саме до ПрАТ «СК «Здорово», а не до відповідача, а також з урахуванням достатності ліміту страхового покриття.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події ( страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (стаття 22 вказаного Закону).

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди (див. пункт 35 цієї постанови).

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №14-176цс18.

А тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме страхова компанія повинна відшкодовувати шкоду позивачу, оскільки цивільна відповідальність відповідача на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ «СК «Згода».

Як вбачається з матеріалів справи позивачем не пред`являлися вимоги до ПрАТ «СК «Згода» про відшкодування шкоди в результаті заподіяної дорожньо-транспортної пригоди, а тому у суду не було правових підстав для стягнення з відповідача шкоди.

Суд першої інстанції врахував вказані обставини, перевірив належним чином доводи сторін і дав належну правову оцінку наявним у справі доказам, внаслідок чого дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача майнової шкоди.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про те, що чинне законодавство жодним чином не пов`язує дію договору/полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів із фактом внесення/не внесення у реєстр МТСБУ, а пов`язує початок дії такого договору із наявністю відповідного полісу, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відсутність у реєстрі МТСБУ відповідного полісу, не свідчить про те, що припинив свою дію договір, що був укладений 04.01.2018 року.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ПрАТ «СК «Здорово» втратила статус асоційованого члена МТСБУ, та з 1 лютого 2018 року компанія втратила право укладати договори ОСЦПВВНТЗ. Всі договори, що укладені страховиком до припинення членства в МТСБУ, продовжують діяти до закінчення їх строку дії. Припинення ПрАТ «СК «Здорово» членства в МТСБУ не звільняє страховика від виконання зобов`язань за укладеними раніше договорами ОСЦПВВНТЗ.

Доводи апеляційної скарги про те, що у Полісі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ1967220 від 04.01.2018 року не вказано номер та вид платіжного документу, що засвідчувало б оплату страхового платежу, що є на думку позивача є неприпустимим, колегія суддів відхиляє, оскільки вказані обставини не є предметом розгляду даної справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Деснянського районного суду міста Києва від 12 травня 2020 року ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» - залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 12 травня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в частині 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий: Судді: