Справа № 2-а-142 за 2010 р.

П О С Т А Н О В А

іменем України

    22 квітня 2010 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі:

        головуючого - судді   Рябота В.І.,

        при секретарі – Риндя Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС Прилуцького ВДАІ Чернігівської області, -

В С Т А Н О В И В:

    Як зазначає позивач 8 лютого 2010 року інспектором ДПС відносно нього, позивача, було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КпАП України і водночас винесено постанову про притягнення його до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 300 грн. на користь держави. Вважаючи дії інспектора неправомірними позивач і просить суд визнати дії інспектора неправомірними та скасувати постанову про притягнення його, позивача, до відповідальності у вигляді штрафу.

    В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені вимоги і позивач пояснив суду, що правопорушення він не вчиняв, на наданому суду відеозапису зафіксовано не його автомобіль, при його зупинці інспектор не ознайомив його з відеозаписом обставин події, не роз’яснив йому його права, що є грубим порушенням встановленого чинним законодавством порядку притягнення до адміністративної відповідальності, крім того він вважає, що відповідач взагалі не мав права виносити постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

    Відповідач заявлених вимог не визнав та пояснив суду, що на відеозапису зафіксовано саме автомобіль позивача, що підтверджується часом відеозапису і часом правопорушення, який зазначено в протоколі і тим, що позивач не заперечує місце та час вчинення правопорушення. Що стосується питання, чи має він право виносити постанову по справі про адміністративне правопорушення, то таке право йому надано Законом «Про міліцію» та іншими нормативними актами. Стосовно того, що позивач не був ознайомлений з відеозаписом, то це відбулося через те, що прилад «Візир» встановлений стаціонарно, на штативі, а позивач відмовився виходити зі свого автомобіля, і єдине його, відповідача порушення, що він не зафіксував дану відмову поясненнями свідків.

    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

    Так суд вважає, що факт порушення позивачем ПДР доведено в судовому засіданні в повному обсязі матеріалами відеозапису обставин порушення та відповідною фотографією. Суд не може прийняти в даному випадку пояснення позивача, що на відео і на фото не його автомобіль тому що не співпадає колір автомобіля, оскільки прилад «Візир» не є спеціальною відеокамерою, яка фіксує всі кольори, а є приладом, призначення якого фіксування обставин правопорушення, а оскільки позивач не заперечує, що на відео місце і час правопорушення співпадають з місцем і часом, коли він фактично був зупинений відповідачем, то суд вважає, що на відео зафіксовано саме порушення ПДР позивачем, а не будь-якою іншою особою.

    Проте суд вважає, що при винесені постанови відповідач грубо порушив вимоги чинного законодавства стосовно порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме не роз’яснив порушнику його права, не пред’явив для огляду відеозапис обставин порушення і не зафіксував за допомогою свідків відмову порушника від ознайомлення з обставинами події, а тому суд вважає, що саме з цих підстав постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності має бути скасована.    

    Керуючись ст., ст.  9, 11, 71, 158, 159, 160, 161, 163  КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

    Визнати дії інспектора ДПС Прилуцького ВДАІ Чернігівської області по складанню постанови СВ 066962 від 8 лютого 2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності неправомірними.

    Скасувати постанову СВ 066962 від 8 лютого 2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 300 грн..

    Постанову може бути оскаржено в Київському апеляційному адміністративному суді через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня  складення постанови в повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду має бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.      

        Суддя: