ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.06                                                                                 Справа № 16/288.

Суддя  Шеліхіна Р.М., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт», м. Луганськ

до  Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Луганськ

про  стягнення 32891 грн. 89 коп.

при секретарі судового засідання Кочетовій О.М.,

за участю представників сторін:

від позивача –не прибув,

від відповідача –Крупник О.М., дов. від 04.01.06. №07/06,

                                                                 ВСТАНОВИВ:

          

           Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача відповідно договору поставки від 01.01.03р. №01/03 пені за період з 11.03.05. по 27.02.06. на суму 31904,16 грн. та інфляційних нарахувань на суму 987,73 грн.  Заявою від 11.07.06. позивач змінив предмет позову, якою зменшив позовні вимоги, у зв’язку з чим позовні вимоги до відповідача дорівнюють: стягнення пені у сумі 15301,12грн. за період з 16.08.05. по 16.02.06. та інфляційних нарахувань на борг  у сумі 987,73грн.

          Відповідач листом від 07.07.06. №1-4-1/989 проти позову заперечує з підстав пропуску позивачем строку позовної давності для стягнення пені за договором 2003 року, оскільки дата останньої поставки –16.10.03., а позовна давність сплинула 16.10.04. Також, вказує відповідач, що минув строк трирічної позовної давності і для сплати інфляційних нарахувань.

          

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, судом встановлено.

          Між сторонами у справі 01.01.03. укладено договір №01/03, на підставі якого продавець (позивач) зобов’язати продати покупцю (відповідачу) товар у строк, у кількості та по ціні відповідно до умов договору, а відповідач зобов’язався сплатити вартість отриманого товару протягом 5 банківських днів з дня отримання товару.

          На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, а відповідач лише частково розрахувався за отриману продукцію. Так рішенням від 10.02.06. по справі №14/606 господарського суду Луганської області з відповідача стягнуто борг за вищевказаним договором у сумі 16722,54грн.

          Позивачем заявлено даний позов з вимогою про стягнення пені відповідно до умов п.4.2 договору від 01.01.03. №01/03 у сумі 15301,12грн. за період з 16.08.05. по 16.02.06., оскільки відповідачем несвоєчасно було сплачено кошти за отриманий товар. Також у даному позові позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 987,73грн. на суму несплаченого своєчасно боргу за вказаним договором.

          Відповідач проти позову заперечує з підстав пропуску позивачем строку позовної давності для стягнення пені і інфляційних нарахувань.

          Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

          Позов в часті стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 987,73грн. на суму несплаченого своєчасно боргу за вказаним договором слід задовольнити, оскільки заявленим позовом до відповідача з вимогою про стягнення боргу у справі №14/606 позивач перервав пробіг строку позовної давності у три роки –остання поставка товару була здійснена 16.10.03. і у 2005 році було заявлено позов про стягнення боргу за договором від 01.01.03. №01/03, таким чином, трирічний строк позовної давності для стягнення інфляційних нарахувань не минув і цю позовну вимогу слід задовольнити на підставі правил ст.625 ЦК України.

          Позов в часті стягнення пені у сумі 15301,12грн. за період з 16.08.05. по 16.02.06. слід залишити без задоволення на підставі пропуску позивачем спеціального (скороченого) строку позовної давності для стягнення такого виду неустойки як пеня –строк для стягнення пені за правилами ЦК УРСР від 1963 року і за правилами ЦК України від 2004 року –минув до подачі даного позову (23.05.06.) з урахуванням останньої поставки партії товару 16.10.03. Таким чином, у цій часті позову слід відмовити.

          Відповідно до правил ст.44-49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

          На підставі викладеного, ст.ст.72,79,80 ЦК УРСР, ст.ст. 258,267,625 ЦК України, керуючись ст.ст.44-49, ст.ст.82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.           Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Луганськ, Кам’янобрідський район, лінія залізниці, 9, ід. код 31995774 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт», м. Луганськ, вул. Поштова, 26, ід. код 24856378 інфляційні нарахування у розмірі 987,73грн., витрати по держмиту у сумі 10грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 3,50грн. Видати наказ.

3.          В решті позову відмовити.

Рішення підписане 15.08.06.

Суддя                                                                                   Р.М. Шеліхіна