ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
14.08.06 Справа № 13/360пн-ад.
За позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, м. Луганськ
до приватного підприємства “Агар”, м. Луганськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради
про визнання недійсними установчих документів та скасування державної реєстрації
Суддя | Яресько Б.В. |
За участю: | Секретар судового засідання Бабаян А.В. |
Від позивача | Тарасевич М.Є. дов. № 6/10 від 10.01.2006 р. |
Від відповідача | Не прибув |
Від третьої особи | Не прибув |
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем заявлено вимоги про визнання недійсними установчі документи та скасування державної реєстрації з моменту реєстрації.
Позивач позов підтримує.
Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву та витребуваних матеріалів не надав.
Третя особа участі свого представника у судовому засіданні не забезпечила, але надала відзив на позовну заяву в якому зазначило, що державна реєстрація підприємства була проведена з додержанням вимог чинного законодавства.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,
ВСТАНОВИВ, що 03.09.2003 р. управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради було зареєстроване приватне підприємство “АГАР” (ідентифікаційний код 32648510), реєстраційний номер № 25370169Ю0043661, місцезнаходження м. Луганськ, вул.. Лисичанська 1 проїзд буд. 14, засновник та керівник –Фоменко Алла Миколаївна.
Актом перевірки перебування підприємства за юридичною адресою від 05.11.2003 р. встановлено, що відповідач за адресою, вказаною в установчих документах не знаходиться.
Викликана у судове засідання в якості свідка Фоменко Алла Миколаївна пояснила що підприємство було зареєстровано нею за пропозицією невідомого чоловіка, який представився їй як Андрій, в наслідок оману з його боку. Документи підприємства Андрій забрав собі. Свідок пояснила, що усвідомивши протиправність дій, вона звернулося до слідчого Служби безпеки України, та до податкової інспекції, повідомивши їх про зазначені обставини.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно п. 3 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору і свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Введення юридичною чи фізичної особи в оману впливає на її вільне волевиявлення в цивільних правовідносинах.
Відповідно до ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Таким чином, необхідною умовою створення і реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності любої організаційно-правової форми є вільне волевиявлення її засновника (засновників). Як вбачається з матеріалів справи, дії Фоменко А.М. не відповідали її внутрішній волі.
Відповідно до п. 2 ст. 38 Закону України від 15.05.2003р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" (далі Закон № 755) підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи є, зокрема, визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути. Оскільки реєстрація відповідача здійснювалась до набрання чинності Законом № 755, реєстрація відбувалась не шляхом внесення запису про проведення державної реєстрації, а в іншому порядку.
Норма п. 2 ст. 38 Закону № 755 кореспондується з положеннями п. 2 ст. 110 ЦК України, якою визначено, що юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом. Згідно п. 2 ст. 110 ЦК України вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути пред’явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи.
Чинне законодавство не визначає кола осіб, які можуть звертатись до суду з позовом про визнання недійсними установчих документів. Позивач відповідно до п. 17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" має право звертатись до суду з позовами про скасування державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності, при цьому законодавець не обмежує коло підстав такого звернення. Таким чином, в разі коли при виконанні своїх контрольних повноважень, податковий орган встановить факти, які впливають на дійсність проведеної державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності, втім вправі звертатись до суду з вимогою про визнання недійсним запису про державну реєстрацію і як наслідок припинення підприємницької діяльності.
За таких обставин позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.
Керуючись розділом VII Перехідних положень КАСУ, ст.ст. 162, 163, 186, 254 КАСУ, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсними установчі документи приватного підприємства “АГАР” м. Луганськ, Кам’янобородський район, вул.. Лисичанська 1 проїзд б. 14 ідентифікаційний код 32648510 з моменту реєстрації підприємства, тобто з 03.09.2003 р.
3. Скасувати державну реєстрацію приватного підприємства “АГАР” ідентифікаційний код 32648510 з моменту реєстрації підприємства, тобто з 03.09.2003 р.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 19.08.2006 р.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Б.В. Яресько