Справа № 2-560/10

РІШЕННЯ

Іменем України

27.04.2010р. Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого – судді Масенко Д.Є.

при секретарі – Філатовій Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції, Ленінського ВДВС Луганського МУЮ про виключення майна з акту опису та арешту та визнання права власності, -

встановив:

    У жовтні 2009р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів в обґрунтування якого зазначив наступне.

    10 червня 2009 року Жовтневим районним судом м. Луганська було прийнято рішення за його позовом до ОСОБА_2, яким було визнано право власності ОСОБА_1 на автомобіль «Volkswagen Caddy», 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1. Зазначене рішення суду набрало законної сили 21 червня 2009 року.

23 квітня 2009 року Ленінський відділ Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції відкрив виконавче провадження за заявою Відкритого акціонерного товариства. «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції  про примусове виконання наказу господарського суду Луганської області № 19/9 від 27 березня 2009 року щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції заборгованості за кредитним договором.

У межах цього провадження 17 червня 2009 року Ленінським ВДВС Луганського МУЮ була винесена постанова про накладення арешту на всі транспортні засоби ОСОБА_2 та постанова про затримання транспортного засобу.

18 червня 2009 року на підставі вищевказаних постанов було проведено опис та арешт майна ОСОБА_2, а саме автомобіля марки «Volkswagen Caddy», 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1, який був оцінений у 70000 гривень. Про опис та арешт цього майна був складений акт опису й арешту майна серії АА № 435969.

Арештоване майно було передано на відповідальне зберігання ПП «Укроселєктропостач» в особі директора ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1

Позивач вважає, що арештоване майно з 21 червня 2009 року належить на праві приватній власності йому, тому воно повинно бути звільнено з під арешту та повернуто.

З цього приводу позивач звертався із письмовою заявою до Ленінського ВДВС Луганського МУЮ однак отримав від нього відповідь від 06 липня 2009 року про те, що для вирішення цього питання він має право звернутися до суду на підставі ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

    У зв’язку з викладеним позивач просить виключити автомобіль «Volkswagen Caddy», 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1 з акту опису та арешту та визнати за ним право власності на цей автомобіль.

    В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги надав відповідні пояснення.

    Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову не заперечувала, пояснила, що дійсно між нею та позивачем було укладено договір купівлі-продажу автомобілю «Volkswagen Caddy», 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1, тому власником його є позивач.

    Представник Ленінського ВДВС Луганського МУЮ проти задоволення позову заперечувала з посиланням на ті обставини, що арешт було накладено в той час коли ОСОБА_2 була власником цього транспортного засобу, тому дії державного виконавця відповідали вимогам закону.

    Відповідач ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції свого представника в суд не направив, до початку судового засідання була подана заява з прохання провести розгляд справи у відсутності представника банку.

    Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Як встановлено в судовому засіданні 23 квітня 2009 року Ленінським ВДВС Луганського МУЮ було відкрито виконавче провадження  по примусовому виконанню наказу господарського суду Луганської області № 19/9 від 27 березня 2009 року щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції заборгованості за кредитним договором. 17 червня 2009 року Ленінським ВДВС Луганського МУЮ винесена постанова про накладення арешту на всі транспортні засоби ОСОБА_2 та постанова про затримання транспортного засобу. 18 червня 2009 року проведено опис та арешт майна ОСОБА_2, а саме автомобіля марки «Volkswagen Caddy», 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1, який був оцінений у 70000 гривень. Про опис та арешт цього майна був складений акт опису й арешту майна серії АА № 435969. Арештоване майно було передано на відповідальне зберігання ПП «Укроселєктропостач». Зазначене підтверджується; постановою про відкриття виконавчого провадження (а.с.7); постановою про затримання транспортного засобу (а.с.8); актом опису й арешту майна (а.с.9) та проти цього не заперечують сторони.

10.06.2009р. Жовтневим районним судом м. Луганська було ухвалене рішення яким визнано право власності на автомобіль марки «Volkswagen Caddy», 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1 за ОСОБА_1 (а.с.12). Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 26.01.2010р. зазначене рішення скасоване, а справу надіслано на новий розгляд (а.с.62).

Згідно ст. 392 ЦК Україні власник майна може  пред'явити  позов  про  визнання  його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою,  а також у разі втрати ним документа,  який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй,  а не боржникові,  може  звернутися  до  суду  з  позовом  про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Статтею 60 ЦПК України передбачено:

1. кожна  сторона  зобов'язана  довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх  вимог  і  заперечень,  крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України;

 2. докази  подаються сторонами та іншими особами,  які беруть участь у справі;

3. доказуванню підлягають обставини,  які мають значення  для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір;

4. доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

    З огляду на наведене судом не встановлено  підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не надано суду доказів належності йому на праві власності автомобіля марки «Volkswagen Caddy», 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1. Рішення суду, на яке посилався позивач, як на підставу своїх вимог на час розгляду справи скасовано ухвалою апеляційного суду і не підлягає виконанню.

    Керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60, 84, 209, 212-215 ЦПК України,   ст.392 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд –

вирішив:

    В задоволені позову ОСОБА_1 – відмовити за необґрунтованістю.

    Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 Головуючий: