справа №2-797/10

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у справі

    23 квітня  2010 року                 м.Ніжин

    Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Олійник В.П., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності,

встановив:

    Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності на житловий АДРЕСА_1 Ніжинського району (далі-спірний будинок), посилаючись на те, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 січня 1996 року власниками спірного будинку є позивач та ОСОБА_4, сестра позивача, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року (далі-спадкодавець), після смерті якої відкрилась спадщина на ? частку спірного будинку, спадкоємцями першої черги за законом на яку є відповідачі, як діти спадкодавця, при цьому останні відповідно до заяв від 09 лютого 2010 року, від 20 лютого 2010 року відмовились від спадщини на користь позивача; позивач являється спадкоємцем другої черги за законом до майна спадкодавця; у зв"язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини з посиланням на ч.1 ст.392 ЦК України вимушений звернутись до суду для оформлення спадщини; правовстановлюючі документи на спірний будинок відсутні, отримання даних документів неможливе у зв"язку із закінченням строків подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, при цьому позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину на спірний будинок.

    Заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства зі слідуючих підстав.

    Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 січня 1996 року, довідки-характеристики КП "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації", наданих позивачем до матеріалів заяви, власниками спірного будинку є позивач та спадкодавець ОСОБА_4 по ? частці, тобто документи на спірний будинок не втрачені.

    Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.  

    Згідно з вимогами ст. 392 ЦК України власник майна може  пред'явити  позов  про  визнання  його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, тобто   в разі відсутності документів на майно та оспорення права особи на майно іншими особами, спір про визнання права власності вирішується судом.

    Позивач обгрунтовує заявлені вимоги посиланням на відсутність правовстановлюючих документів на спірний будинок.

    Відповідно до частин 1,3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право  прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець,  який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,  вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку,  встановленого ст. 1270  цього  Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

    Згідно ч.1 ст. 1269, ч.1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

    За статтею 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли  спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

    З урахуванням наведених положень закону та вимог ст. 1297 ЦК України право на  спадщину мають особи, які її прийняли; свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

            За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

    У разі пропуску спадкоємцем строку для прийняття спадщини можливе вирішення питання про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а не про визнання права власності на спадщину.

    Встановивши, що питання про право на спадщину може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом одержання свідоцтва про право на спадщину, суддя або суд відмовляє в прийнятті заяви  або закриває провадження по справі, роз”яснивши позивачеві це право.

          За таких обставин позивач не має перешкод для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно після спадкодавця, тобто  питання про право на спадщину може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом одержання свідоцтва про право на спадщину, що є підставою для відмови в прийнятті заяви згідно п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України.

    Керуючись п.1 ч.2 ст. 122 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

ухвалив:

    Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності.

    Ухвалу невідкладно надіслати позивачеві разом із заявою та всіма доданими до неї документами.

    Відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом.

    Повідомити позивачеві, що   питання про право на спадщину може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом одержання свідоцтва про право на спадщину.

    Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження ухвали протягом п'яти днів з дня винесення ухвали та апеляційної скарги на ухвалу суду протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку згідно ч.4 ст.295 ЦПК України.

    Суддя                     Олійник В.П.     .