УХВАЛА

11 листопада 2020 року

Київ

справа №160/10326/19

адміністративне провадження №К/9901/29532/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року в справі №160/10326/19 за позовом ОСОБА_1 до голови виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради Солода Віталія Михайловича про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до голови виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради Солода Віталія Михайловича, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність, яка виявилася у невжитті заходів до усунення причин, що породжують подання (запиту) заяви від 12 квітня 2019 року;

- постановити окрему ухвалу згідно зі статтею 249 Кодексу адміністративного судочинства України;

- визнати протиправною бездіяльність, яка виявилася у неприйнятті після розгляду заяви від 12 квітня 2019 року рішення, постанови, тобто правового акту на підставі статті 19 Конституції України, статей 7, 18, 19 Закону України «Про звернення громадян»;

- захистити права на інформацію, зазначивши окремим пунктом рішення, що без винесення за результатами розгляду звернення рішення, постанови, тобто правового акту, заява від 12 квітня 2019 року вважається належно не розглянутою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року позовну заяву повернуто позивачу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року залишено без руху.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року повернуто скаржнику.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року.

05 листопада 2020 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу від 17 серпня 2020 року в справі №160/10326/19.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З оскаржуваної ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року вбачається, що її повний текст складено цього ж дня, а, отже, останнім днем строку на її касаційне оскарження є 16 вересня 2020 року.

Касаційну скаргу надіслано до Суду 05 листопада 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі скаржник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтовуючи його тим, що копію ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року отримано 30 жовтня 2020 року. На підтвердження цієї обставини долучено супровідний лист Третього апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року №160/10326/19 про її направлення.

Водночас Суд звертає увагу скаржника, що супровідний лист суду апеляційної інстанції сам по собі не може свідчити про дату отримання рішення суду. Належними доказами факту отримання копії судового рішення можуть бути, зокрема поштовий конверт з відтиском штемпелю поштового відділення, довідка суду про дату видачі копії відповідного судового рішення тощо.

За відсутності належних доказів на підтвердження дати отримання скаржником оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, Суд не вбачає підстав визнавати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, указані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Скаржником до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору, водночас подано заяву про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на скрутне матеріальне становище. На підтвердження цієї обставини долучив довідку Тернівського УПСЗН в місті Кривому Розі №6644 від 02 листопада 2020 року про те, що щомісячна компенсаційна виплата непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю, складає 805,58 грн (за період із листопада 2018 року по жовтень 2020 року).

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отож звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду. Суд, вирішуючи це питання, ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

З огляду на викладене, оскільки скаржник не надав належних доказів неможливості сплати судового збору, підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні.

Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.

Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10 травня 2019 року в справі №9901/166/19.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму на працездатну особу.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» визначено, що станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102 грн.

Отже, розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги складає 2102 грн.

Таким чином, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2102 грн та надати докази на підтвердження його сплати.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За таких обставин відповідно до норм статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліку, а саме сплатити судовий збір і надіслати належні докази на підтвердження його сплати або документів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за 2019 рік; подання до суду касаційної інстанції заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення і надіслання належних доказів.

Керуючись статтями 132,133, 169, 248, 328, 329, 330, 332, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року в справі №160/10326/19.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року в справі №160/10326/19 залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги, зазначеного у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: О.В. Кашпур

С.А. Уханенко