Ухвала

10 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 375/1334/18

провадження № 61-12229ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазобладнання» на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 26 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазобладнання» до приватного нотаріуса Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоробагатько Валентини Данилівни, ОСОБА_1 про визнання дій приватного нотаріуса протиправними та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазобладнання» (далі - ТОВ «Нафтогазобладнання») звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило визнати дії приватного нотаріуса Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоробагатько В. Д. протиправними та скасувати свідоцтво про право власності на комплекс загальною площею 391,1 кв. м, розташований по АДРЕСА_1 , видане приватним нотаріусом 11 червня 2018 року, зареєстроване в реєстрі за № 624.

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 26 вересня 2019 року в задоволенні позову відмовлено. Знято накладене ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 06 липня 2018 року забезпечення позову у вигляді арешту на комплекс загальною площею 391,1 кв. м, розташований по АДРЕСА_1 , який складається з: адмінбудівлі площею 221,9 кв. м, гаража площею 142,7 кв. м, щитової площею 26,5 кв. м, огорожі, замощення, резервуарів - об`ємами 400 куб. м, 200 куб. м, 75 куб. м, пожежних резервуарів об`ємом 75 куб. м, наливних стояків, трубопроводу, артсвердловини, лінії електропередачі, зареєстрований за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоробагатько В. Д. 11 червня 2018 року, зареєстрованого в реєстрі за № 624, та згідно з витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11 червня 2018 року № 298035232237.

Постановою Київського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року (повний текст якої складено 25 травня 2020 року) апеляційну скаргу ТОВ «Нафтогазобладнання» залишено без задоволення, а рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 26 вересня 2019 року - без змін.

12 липня 2020 року ТОВ «Нафтогазобладнання» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 26 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 21 липня 2020 року касаційну скаргу ТОВ «Нафтогазобладнання» не прийнято до розгляду і повернуто заявнику на підставі пункту 4 частини четвертої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв`язку з тим, що заявник не виконав вимог процесуального закону під час подання касаційної скарги щодо наведення визначених процесуальним законом підстав касаційного оскарження судових рішень.

При цьому, повертаючи касаційну скаргу, Верховний Суд виходив з того, що виключно посилання у скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення обґрунтування наявності випадків, визначених у пунктах 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, а також формальне посилання на порушення пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення в касаційній скарзі підстав касаційного оскарження. Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

15 серпня 2020 року, тобто з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження, ТОВ «Нафтогазобладнання» повторно подало засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 26 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

На обґрунтування підстав касаційного оскарження ТОВ «Нафтогазобладнання» вказало, що оскаржувані судові рішення не відповідають нормам матеріального та процесуального права і ухвалені без дослідження доказів, наявних у справі, про обставини, що мають значення для справи, без надання оцінки їм, кожному окремо та в сукупності і без з`ясування фактичних обставин справи, зокрема щодо безумовного права на перехід права власності. Крім того, досліджені в судових засіданнях докази не були відображені в судових рішеннях, тобто їм взагалі не була дана оцінка.

Виходячи зі змісту ухвали Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 21 липня 2020 року, наведені заявником підстави касаційного оскарження судових рішень є ідентичними підставам, наведеним у касаційній скарзі від 12 липня 2020 року, яка не була прийнята до розгляду і повернута заявнику.

ТОВ «Нафтогазобладнання» заявляло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 26 вересня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року, посилаючись на те, що воно отримало повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду 12 червня 2020 року. Вказане підтверджується копією конверта Київського апеляційного суду за ідентифікатором поштового відправлення 0318629410830, яким заявнику направлялася копія оскаржуваної постанови апеляційного суду. 12 липня 2020 року ТОВ «Нафтогазобладнання» подало засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 26 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року, проте її було повернуто ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 21 липня 2020 року у зв`язку з тим, що товариство не виконало вимог процесуального закону під час подання касаційної скарги щодо наведення визначених процесуальним законом підстав касаційного оскарження судових рішень.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ «Нафтогазобладнання» про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 26 вересня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року, касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази, подати до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, в якій вказати передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, а також доплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 1 762 грн. Заявнику також було роз`яснено про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, за ідентифікатором поштового відділення 0306305164986, заявник отримав вказану ухвалу 15 жовтня 2020 року.

25 жовтня 2020 року на виконання вимог зазначеної ухвали Верховного Суду ТОВ «Нафтогазобладнання» подало засобами поштового зв`язку: 1) заяву про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 26 вересня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року; 2) уточнену касаційну скаргу на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 26 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року; 3) платіжне доручення від 21 жовтня 2020 року № 3.

Вимоги ухвали Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2020 року про залишення касаційної скарги без руху заявником виконано.

Заява ТОВ «Нафтогазобладнання» про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 26 вересня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року мотивована тим, що в ухвалі Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 21 липня 2020 року про повернення поданої в межах строку на касаційне оскарження його касаційної скарги на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 26 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року (оскільки повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду отримано заявником 12 червня 2020 року, що підтверджується поштовим конвертом Київського апеляційного суду за ідентифікатором поштового відділення 0318629410830) йому було роз`яснено, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Вважаючи, що обставини, які стали підставою для повернення касаційної скарги перестали існувати, ТОВ «Нафтогазобладнання» повторно звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, яку було залишено без руху. ТОВ «Нафтогазобладнання» отримало ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2020 року про залишення касаційної скарги без руху 15 жовтня 2020 року та протягом десятиденного строку надало матеріали на усунення недоліків скарги. Тобто обставини, вказані в ухвалах Верховного Суду від 21 липня 2020 року та від 07 вересня 2020 року, які перешкоджали Верховному Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Нафтогазобладнання», перестали існувати. Наведене свідчить про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та необхідність поновлення цього строку.

Заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

З огляду на те, що ТОВ «Нафтогазобладнання» отримало повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду 12 червня 2020 року, та 12 липня 2020 року, тобто протягом 30-ти денного строку з дня його отримання звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 26 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року, яку було повернуто ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 21 липня 2020 року у зв`язку з незазначенням в ній визначеної (визначених) процесуальним законом підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень, а вказані недоліки касаційної скарги були усунуті заявником при повторному зверненні до Верховного Суду з касаційною скаргою, заяву ТОВ «Нафтогазобладнання» необхідно задовольнити. При цьому Верховним Судом враховано, що повернута ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 21 липня 2020 року первинно подана ТОВ «Нафтогазобладнання» касаційна скарга не залишалася без руху для надання заявнику можливості усунути її недоліки. Тобто, будучи позбавленим можливості усунути недоліки касаційної скарги при первинному зверненні до Верховного Суду, заявник мав змогу усунути ці недоліки лише шляхом повторного звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою. При повторному зверненні заявник усунув недоліки касаційної скарги, тому за наведених обставин позбавлення заявника права на касаційне оскарження у зв`язку з пропуском встановленого процесуальним законом строку на таке оскарження вважатиметься проявом надмірного формалізму та суперечитиме практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, третьої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; 4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; 5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; 6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; 8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

На обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень ТОВ «Нафтогазобладнання» вказало, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а також - суди не дослідили зібраних у справі доказів.

Однак касаційна скарга ТОВ «Нафтогазобладнання» не містить обґрунтування передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження. Формальне посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, без зазначення конкретної норми права, щодо питання застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, та без наведення переконливих аргументів на підтвердження цих обставин не може бути підставою для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Враховуючи призначення Верховного Суду, який є судом права, та з огляду на зміст пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, метою відкриття касаційного провадження на підставі наведеної процесуальної норми є формування судової практики щодо застосування норм права, а не надання оцінки правильності застосування норм права у спірних правовідносинах, коли мотивом заявника є - домогтися повторної оцінки касаційним судом обставин справи.

Разом з тим касаційна скарга ТОВ «Нафтогазобладнання» мітить посилання на постанови Верховного Суду України від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14, від 24 червня 2015 року у справі № 6-318цс15, від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1858цс15, від 10 лютого 2016 року у справі № 6-2124цс15 та постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 15 січня 2020 року у справі № 755/10301/18. Заявник вважає, що висновки судів попередніх інстанцій суперечать правовим висновками, викладеним у наведених судових рішеннях. Зазначене дає підстави для висновку про касаційне оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

З огляду на викладене, касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором.

Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Оскільки наведені доводи касаційної скарги викликають необхідність їх перевірки, то слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи.

Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазобладнання» про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтогазобладнання» строк на касаційне оскарження рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 26 вересня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазобладнання» на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 26 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року.

Витребувати з Рокитнянського районного суду Київської області цивільну справу № 375/1334/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазобладнання» до приватного нотаріуса Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоробагатько Валентини Данилівни, ОСОБА_1 про визнання дій приватного нотаріуса протиправними та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 10 грудня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук

С. О. Карпенко

М. Ю. Тітов