Справа №345/3781/20

Провадження № 2-о/345/89/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

10.11.2020 р. м. Калуш

       Калуський міськрайонний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючої - судді Кулаєць Б.О.,

за участю секретаря судового засідання - Заткальницької Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі судових засідань м. Калуш цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції заявника та заінтересованих осіб:

заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити юридичний факт родинних відносин, що вона є рідною донькою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина на майно. З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, заявниця звернулась з відповідною заявою до нотаріальної контори. Проте нотаріус відмовив у видачі свідоцтва, оскільки існують розбіжності в родинних відносинах спадкоємця і спадкодавця. Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 25.03.1962, прізвище заявниці і її батьків зазначено як « ОСОБА_5 », а у повторному свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 , виданого 29.04.2014, прізвище заявниці і її батьків зазначено як « ОСОБА_6 ». Дана помилка могла мати місце з вини особи, яка оформляла свідоцтво та не була виправлена в подальшому. Таким чином вказана розбіжність у свідоцтві про смерть ОСОБА_4 , та свідоцтві про народження заявниці не дають можливості оформити свідоцтво про право на спадщину після смерті її матері. Оскільки не має можливості документально підтвердити факт наявності родинних відносин між заявницею і її матір`ю, в позасудовому порядку, то вона вимушена звернутись до суду.

Заявниця ОСОБА_1 та її представник у судове засідання не з`явилися, у своїх письмових заявах просять справу розглядати у їх відсутності, заяву задовольнити.

Заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, однак у своїй письмовій заяві просили справу розглядати за їх відсутності, не заперечують проти задоволення заяви.

Заяви та клопотання заявника та заінтересованих осіб, процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 22.10.2020 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами окремого провадження з викликом заявника та заінтересованої особи.

10 листопада 2020 року від представника заявниці до суду надійшла заява, в якій він просить справу розглядати у їх відсутності, заяву задовольнити (а.с.16, 20).

10 листопада 2020 року заінтересованими особами подано пояснення про розгляд справи без їх участі (а.с.18, 19).

Фактичні обставини, встановлені судом:

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 25.06.2020 виконкомом Вербівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області, актовий запис № 14 (а.с. 9).

Внаслідок смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яку мала намір успадкувати за заповітом її донька ОСОБА_1 , та подала відповідну заяву до нотаріальної контори. Проте нотаріус відмовив у видачі свідоцтва, оскільки існують розбіжності в родинних відносинах спадкоємця і спадкодавця. Спадкова справа заведена 03.08.2020 за №178/2020 (а.с.11).

Факт родинних відносин між заявницею ОСОБА_1 та покійною ОСОБА_4 підтверджується такими документами:

- свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим 25.03.1962, відповідно до якого ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками записані: батько ОСОБА_7 та мати ОСОБА_4 , запис № 19. Свідоцтво містить виправлення в прізвищах заявниці та її батьків;

- свідоцтвом про одруження батьків заявниці серії НОМЕР_4 , виданим 26.03.1966, згідно з яким 26.03.1966 зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , після укладення шлюбу ОСОБА_8 взяла прізвище чоловіка ОСОБА_5 (а.с.10);

- довідкою №552, виданою виконкомом Вербівської сільської ради Рожнятівського району 07.10.2020, про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , одна і та сама особа (а.с.6)

Встановлення факту родинних відносин дасть змогу заявниці оформити її право на спадщину за заповітом на нерухоме майно.

Оцінка суду:

суд, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, надані заявником на обґрунтування заяви, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, взявши до уваги відсутність заперечень зі сторони заінтересованих осіб, вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Як вбачається з роз`яснень, викладених у п. 1 вищеназваної Постанови Пленуму ВС України, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить встановити та з якою метою. Мета встановлення факту - це ті наслідки, настання яких бажав би заявник.

Встановлення факту родинних відносин дасть змогу заявниці оформити її право на спадщину за заповітом на нерухоме майно.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи (ч. 1 ст. 1220 ЦК України).

Таким чином, заявниця позбавлена можливості реалізувати своє право на спадкування за заповітом у зв`язку з розбіжністю у написанні її прізвища і прізвища матері: в одних документах « ОСОБА_5 », в інших – «Неспяк».

Відповідно до ст. 229 ЦПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті, показаннями свідків оглянути речові докази.

Отже, в ході судового розгляду на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що факт, що має юридичне значення, а саме той факт, що померла ОСОБА_4 є матір`ю заявниці, знайшло своє підтвердження.

Тому з огляду на викладене, зважаючи на те, що заявниця немає іншої можливості, крім в судовому порядку, встановити факт родинних відносин, встановлення якого надасть їй можливість одержати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно, суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню, оскільки вимога її законна, обґрунтована та доказово підтверджена письмовими доказами.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 1216, 1217, 1223, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 13, 81, 229, 293, 293, 294, 315, 318 ЦПК України та керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин – задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідною донькою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: