Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1240/20

Провадження 3/542/427/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року смт Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Шарова-Айдаєва О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Рибки Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт Нові Санжари у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), і матеріали справи, додані до нього, щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И В :

13 жовтня 2020 року до Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 245874 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 .

З протоколу від 11 жовтня 2020 року серії ДПР18 № 245874, складеного відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вбачається наступне.

11 жовтня 2020 року о 12 год. 10 хв. в с. Мала Перещепина по вул. Незалежності, 77, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом мопед «ALPHA», без державного номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 , достовірно знаючи про те, що йому необхідно з`явитися 11 листопада 2020 року о 09 год. 00 хв. до Новосанжарського районного суду Полтавської області, про що в протоколі міститься підпис ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився. Також на виклики до суду на 22 жовтня 2020 року та на 11 листопада 2020 року - не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином (а.с. 5, 6). Про причини неявки не повідомляв, клопотань про відкладення судових засідань не надсилав.

Приймаючи до уваги те, що правопорушник про день та час розгляду справи був неодноразово повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомляв, та враховуючи те, що особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, суд розцінює причину його неявки як неповажну.

Слід зазначити, що особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Не зважаючи на це, ОСОБА_1 не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження".

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Тим більше, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення розумного строку розгляду справи, уникнення зловживання процесуальними правами, а також для виключення можливості затягування розгляду справи з метою уникнення відповідальності, вважаю можливим розглянути справу за відсутності правопорушника на підставі наявних у ній даних та доказів.

Частина 1 статті 130 КУпАП (в редакції до 01.07.2020 року) передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Висновку про те, що відповідні дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП (в редакції до 01.07.2020 року), суд дійшов з огляду на наступне.

Підпунктом 4 пункту 1 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22.11.2018 року № 2617-VIII" (набрав чинності з 01.07.2020), статтю 130 КУпАП було викладено в новій редакції - керування суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Поряд з цим до Кримінального кодексу України вказаним Законом внесені зміни шляхом включення статті 286-1 КК України, яка передбачала відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Однак, в подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень"» від 17.06.2020 № 720-ІХ (набрав чинності з 03.07.2020), у розділі I Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" були виключені у пункті 1 підпункти 2-4, 7.

Отже, відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП в його редакції до 01.07.2020.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 11 листопада 2015 року № 1431/27858, передбачено, що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до статті 251 КУПАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог статті 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Вина ОСОБА_1  підтверджується протоколом серії ДПР18 № 245874 про адміністративне правопорушення від 11 жовтня 2020 року (а.с. 3), відеозаписом (а.с. 7), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2  та ОСОБА_3 (а.с. 4, 5), які пояснили, що в їх присутності ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, а саме: мопедом «ALPHA», без державного номерного знаку, маючи ознаки алкогольного сп`яніння, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння.

Судом досліджено відеозапис події з камери поліцейського, який є додатком до протоколу. З відеозапису вбачається, що працівником поліції дійсно було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння. Однак від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння водій відмовився в присутності свідків (а.с. 3). Крім того, зазначив, що на передодні як керував мопедом «ALPHA», без державного номерного знаку, випив 2,5 л. пива.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, не встановлено.

Відповідно до довідки інспектора СРПП № 3 Новосанжарського ВП ГУНП в Полтавській області Мокляк О.О., на повторність за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перевірений, посвідчення водія не має (а.с. 6).

Отже, ОСОБА_1 , як такий, що не отримував та не має посвідчення водія, не є водієм в розумінні п. 1.10 ПДР України та відноситься до інших осіб, щодо яких такий вид стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачений.

Згідно з п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення, однак суди не вправі застосовувати його тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або в загалі його не мала.

Враховуючи ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, особу порушника, обставини вчинення ним правопорушення, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з метою виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, а також, запобігання вчиненню ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що передбачено частиною 1 статті 130 КУпАП.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102,00 грн.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 420 грн 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 40-1, ч. 1 ст. 130, 276-280, 283, 285 КУпАП, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Визнати ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 ,винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн (десять тисяч двісті гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір за ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 420 грн 40 коп. (чотириста двадцять гривень сорок копійок).

Відповідно до частини 2 статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня вручення йому постанови, в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.О. Шарова-Айдаєва