ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/3216/20 Справа № 200/4920/18   Суддя у 1-й інстанції -  ОСОБА_1  Суддя у 2-й інстанції -                 ОСОБА_2 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   04 листопада 2020 року                            м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого судді-доповідача         ОСОБА_2 ,

суддів                         ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря

судового засідання                 ОСОБА_5 ,

прокурора                     ОСОБА_6 ,

захисника                      ОСОБА_7 , 

представника потерпілого          ОСОБА_8 

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12018040030000034 за апеляційної скаргою прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_9 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2020 року, якою обвинувальний акт відносно 

    ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпра, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , 

   обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, повернуто прокурору, -

В С Т А Н О В И В:

   Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення. 

   Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2020 року обвинувальний акт стосовно ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, повернуто прокурору для його належного оформлення у розумний строк, відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що при викладі фактичних обставин інкримінованих ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, стороною обвинувачення було зазначено про вчинення злочинних дій за попередньою змовою з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , однак у обвинувальному акті не зазначено чи притягувались вказані особи до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, оскільки зазначення у обвинувальному акті прізвища інших співучасників злочинів, які не обвинувачуються у межах цього кримінального провадження та щодо яких відсутні будь-які судові рішення, є грубим порушенням принципів верховенства права та презумпції невинуватості, передбачених ст. 62 Конституції України, ст.ст. 8, 17 КПК України, права обвинуваченого ОСОБА_10 захищатись від пред`явленого безпосередньо йому обвинувачення із викладенням стосовно нього фактичних обставин, а також прав інших осіб, які не зазначені у обвинувальному акті, але вказані обставини стосуються їх законних інтересів, а отже, наведені порушення кримінального процесуального закону перешкоджають призначенню судового розгляду на підставі наданого суду обвинувального акта.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала. 

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду першої інстанції скасувати у зв`язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону, обвинувальний акт повернути до суду першої інстанції для виконання ст. ст. 314, 315 КПК України. 

В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначає, що обвинувальний акт містить всі відомості, передбачені ст. 291 КПК України. Крім того, кримінальне провадження № 12018040030000034 це виділені матеріали кримінального провадження, у зв`язку з розшуком обвинуваченого ОСОБА_10 , під час досудового розслідування, а тому неможливо не вказувати інших осіб в обвинувальному акті так, як дане правопорушення вчинене групою осіб.

Прокурор зазначає, що посилання суду на вироки, стосовно інших осіб, є не коректним, у зв`язку з тим, що дане провадження №12017040030002874 ще перебуває на розгляді в Кіровському районному суді м. Дніпропетровська та обвинувальний акт був складений ще в 2018 році.

Також прокурор вказує, що правова кваліфікація дій обвинуваченого та наявність чи відсутність кваліфікуючих ознак підлягають встановленню лише у ході судового розгляду кримінального провадження по суті, і в разі відсутності їх зазначення в обвинувальному акті, суд першої інстанції проводить судовий розгляд та приймає рішення в обсязі, зазначеному в обвинувальному акті, а в разі наявності розбіжностей в пред`явленому обвинуваченні приймає рішення відповідно до ст. 62 Конституції України.

   Позиції учасників судового провадження. 

В судовому засіданні прокурор підтримала доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення, просила її задовольнити в повному обсязі.

Захисник заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. 

Представник потерпілого не заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора. 

Мотиви апеляційного суду.

   Заслухавши доповідь судді, думку учасників, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

   Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

   Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

   Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Він повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України, та містити відомості, зазначені в ч. 2 цієї статті.

   Стаття 314 КПК України передбачає, що під час підготовчого засідання головуючий з`ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

   Однією з обставин, яка перешкоджає призначенню провадження до судового розгляду є невідповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону.

   Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

   Приймаючи рішення про повернення обвинувального акта прокурору з підстав його невідповідності вимогам ст. 291 КПК України, суд зазначив, що в обвинувальному акті щодо ОСОБА_10 у викладі фактичних обставин кримінальних правопорушень, стороною обвинувачення зазначено про вчинення злочинних дій з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , однак у обвинувальному акті не зазначено чи притягувались вказані особи до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, оскільки зазначення у обвинувальному акті прізвища інших співучасників злочинів, які не обвинувачуються у межах цього кримінального провадження та щодо яких відсутні будь-які судові рішення, є грубим порушенням принципів верховенства права та презумпції невинуватості.

   Проте, колегія суддів вважає, що вказана судом першої інстанції обставина не може бути підставою для повернення обвинувального акта прокурору, оскільки суд, постановлюючи своє рішення, у разі визнання обвинуваченого винним, при викладені фактичних обставин кримінального правопорушення, може самостійно виправити вказаний недолік шляхом зазначення того, що ОСОБА_10 вчинив кримінальні правопорушення з особами, матеріали відносно яких виділено в окреме кримінальне провадження, або з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , щодо яких вирок набрав законної сили.

   Таким чином, колегія суддів вважає, що, повертаючи обвинувальний акт прокурору з вищевказаних підстав, суд дійшов необґрунтованого висновку.

   Окрім того, слід зазначити, що відповідно до положень ст. 314 КПК України, завданням підготовчого судового засідання є процесуальне та організаційне забезпечення його проведення.

   Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги прокурора є слушними, а ухвалу суду першої інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою.

   Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи у суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

   Частиною 1 статті 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили або могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

   Відповідно до вимог ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

   Призначаючи новий розгляд в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції застосовує на підставі ч. 6 ст. 9 КПК України загальні засади кримінального провадження, а саме: вимоги п. 2 ч. 1 ст. 7 КПК України щодо забезпечення принципу законності кримінального провадження, оскільки допущені судом істотні порушення кримінального процесуального закону, передбачені ст. 291 КПК України, не входять в перелік підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, передбачених ст. 415 КПК України.

   За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і підлягає скасуванню з направленням обвинувального акту до суду першої інстанції для здійснення судового провадження.

   Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409 КПК України, апеляційний суд, -

    ПО СТ АН ОВ ИВ: 

Апеляційну скаргу прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_9  задовольнити.

   Ухвалу Жовтневого районногосуду м.Дніпропетровська від29вересня 2020року,якою обвинувальнийакт відносно ОСОБА_10 ,обвинуваченого увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.2ст.146,ч.3ст.187,ч.1ст.263КК України,повернуто прокурору  скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. 

   Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:         

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4