Справа № 2-А-390/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

29 березня 2010 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бутенко М.В.,

при секретарі Бердичевській Г.А.,

за участю

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІДПС ВДАІ м. Бердянськ молодшого сержанта міліції Салія Юрія Віталійовича про визнання недійсною постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІДПС ВДАІ м. Бердянськ молодшого сержанта міліції Салія Юрія Віталійовича про визнання недійсною постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні позивач пояснив, що 17 березня 2009 року відповідачем винесено постанову про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП  та частиною 1 статті 126 КУпАП та притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за порушення п.15.9 та 2.1г ПДР. Вважає постанову незаконною та просить її скасувати, тому що порушення не допускав. Згідно постанови про адміністративне правопорушення позивач 17.03.2009 року  здійснив зупинку транспортного засобу на перехресті, не маючи при собі поліса (договору) обов’язкового страхування. Але позивач наполягає на тому, що він не порушував ПДР, оскільки він перебував у відрядженні зі своїм колегою ОСОБА_3, автомобілем керував ОСОБА_3, при виїзді з міста автомобіль заглух перед перехрестям, отже щоб не створювати затору вони відкотили його до узбіччя та увімкнули аварійний сигнал у відповідності до п.9.9 ПДР, декілька спроб завести автомобіль були безрезультатними, після чого позивач сів за кермо та спробував завести автомобіль. Окрім того, позивач пояснив, що він не є суб’єктом адміністративного правопорушення, передбаченого п.2.1г ПДР, оскільки він не керував транспортним засобом, а лише намагався його звести, він не є водієм відповідно до п.1.10ПДР. Просить скасувати постанову як незаконну. Одночасно позивач просить поновити пропущений ним з поважних причин строк на оскарження постанови, оскільки знаходився у відрядженні під час складення постанови та протоколу, вказані документи знаходилися в машині його колеги, з яким він знаходився у відрядженні, через декілька днів його колега звільнився з підприємства не повернувши йому протоколу та постанови, у зв’язку з чим йому не було відомо ким саме складені вказані документи, а оскільки ці дані необхідні для складання позовної заяви, він не міг оскаржити постанову у встановлений законом строк і лише після випадкової зустрічі зі своїм колегою він 23 лютого 2010 року отримав вказані документи.

   Відповідач правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов доведений та підлягає повному задоволенню.

Як вбачається з позову, а також письмових доказів (постанови від 17 березня 2009 року та протоколу від 17 березня 2009 року) відповідачем було винесено постанову про порушення позивачем  п.15.9 та 2.1г ПДР, а саме – зупинка транспортного засобу на перехресті, не маючи при собі поліса (договору) обов’язкового страхування, за що на позивача накладено штраф в розмірі 850 грн.

Згідно вимог статті 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду справи встановлено, що 17 березня 2009 року відповідачем винесено постанову АР № 071007 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та частиною 1 статті 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 850,00 гривень на користь  держави.

Відповідно до вказаної постанови 17.03.2009 року  в м. Бердянськ ОСОБА_1, керуючи автомобілем Шевролє Авео держномер НОМЕР_1 здійснив зупинку транспортного засобу на перехресті, не маючи при собі поліса (договору) обов’язкового страхування.  

Суду не надано доказів та показань свідків правопорушення, які б підтверджували скоєне позивачем вищезгаданого правопорушення .

 Відповідачем доказів правомірності своїх дій не надано.

В судовому засіданні не спростовано доводів позивача про те, що він звернувся до суду з позовом в десятиденний строк з часу отримання копії постанови, оскільки позивачем копія постанови отримана 23 лютого 2010 року. Як вбачається з  постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності адміністративне правопорушення мало місце 17 березня 2009 року, постанову було складено 17 березня 2009 року. У зв’язку з тим, що позивач знаходився у відрядженні під час складення постанови та протоколу, вказані документи знаходилися у його колеги, який через декілька днів звільнився з підприємства, позивач не міг оскаржити постанову у встановлений законом строк. Оскільки позивачем строк на оскарження постанови пропущено з поважних причин, цей строк має бути поновлено.

Відповідачу було запропоновано надати суду всі докази правомірності своїх дій, однак ніяких належних доказів ним надано не було.

Тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 99, 100, 158-163 КАС України, ст.. ст.. 247, 288, 289, 293 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до ІДПС ВДАІ м. Бердянськ молодшого сержанта міліції Салія Юрія Віталійовича про визнання недійсною постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Поновити позивачеві ОСОБА_1 строк на оскарження постанови АР № 071007 від 17 березня 2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Скасувати постанову АР № 071007 від 17.03.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 та частиною 1 статті 126 КУпАП і скоєне ОСОБА_1, винесену ІДПС ВДАІ м. Бердянськ молодшим сержантом міліції Салієм Юрієм Віталійовичем, закривши провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови,  а якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, з дня отримання нею копії постанови . Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове постанову, якщо її не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Суддя                                              М.В. Бутенко