ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" жовтня 2009 р. Справа №18/2348
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В.
секретар судового засідання –Гень С.Г.,
за участю представників сторін:
від позивача –ОСОБА_1 –представник за довіреністю,
від відповідача – представник не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2 м. Черкаси
до Смілянського районного споживчого товариства “РайСТ” м. Сміла,
Черкаської області
про стягнення 8 261 грн. 07 коп., -
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Черкаської області з позовом звернувся суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_2 до Смілянського районного споживчого товариства “РайСТ” про стягнення 8 261 грн. 07 коп. заборгованості у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 27.01.2008 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання представника не направив, своїм правом на захист підприємство не скористалось, відзиву на позовну заяву суду не надав.
Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалась, суд вважає за можливе, з метою забезпечення вирішення спору протягом розумного строку, - розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Справа розглядається після відкладення.
В судовому засіданні, яке відбулося 20.10.2009 року за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/2348.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 27.01.2008 року між суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_2 (постачальник) та Смілянським районним споживчим товариством “РайСТ” (покупець) було укладено договір поставки.
Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору постачальник зобов’язувався систематично поставляти та передати у власність покупця певний товар для використання його у торгівельній діяльності, а покупець зобов’язувався прийняти цей товар та оплатити його вартість на умовах цього договору.
На виконання вимог вказаного договору, позивачем за період з 18.01.2008 року по 17.02.2009 року було поставлено (передано у власність) відповідачу продукцію на загальну суму 51 606 грн. 80 коп., що підтверджується видатковими накладними та податковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписами у видаткових накладних представників відповідача.
Видаткову накладну №РН-004579 від 26.12.2008 року на суму 52 грн. 88 коп. позивачем було анульовано в зв’язку з поверненням товару.
За період договірних відносин відповідач сплатив на користь позивача 43 292 грн. 85 коп., що підтверджується банківськими виписками за період з 01.07.2008 року по 24.06.2009 року.
Розмір заборгованості відповідачем не заперечувався, про що сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 22.04.2009 року ( а.с.10).
Відповідно до вищевказаного акту, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 22.04.2009 року становила 12 061 грн. 07 коп.
В подальшому відповідачем на розрахунковий рахунок позивача було перераховано грошові кошти загальною сумою 3 800 грн. 00 коп.
Станом на день подання позову, відповідач має заборгованість перед позивачем за поставлений товар в розмірі 8 261 грн. 07 коп.
З письмових пояснень позивача, вбачається, що оскільки в договорі строк виконання зобов’язань сторонами не було визначено, 16.07.2009 року позивачем на адресу відповідача було надіслано лист –вимогу в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Докази направлення вимоги від 16.07.2009 року відсутні, оскільки останню позивачем було направлено простим листом без повідомлення.
Проте, в подальшому 22.08.2009 року позивач на адресу відповідача надіслав копію позовної заяви з листом –вимогою у додатках, що підтверджується фіскальним чеком УДППЗ “Укрпошта” від 22.08.2009 року №4598.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, відповідач з урахуванням нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів встановлених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року N 1149 “Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів”, повинен був повністю розрахуватися за куплений товар не пізніше 02.09.2009 року, оскільки позовну заяву з листом - вимогою, як зазначалося вище, було направлено позивачем 22.08.2009 року.
Проте відповідач до 02.09.2009 року заборгованості не сплатив.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 8 261 грн. 07 коп. –заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки від 27.01.2008 року.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за поставлений товар в повному обсязі.
Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 8 261 грн. 07 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Смілянського районного споживчого товариства “РайСТ”, вул. Друкарська, 11, м. Сміла, Черкаської області, ідентифікаційний код 01774175, р/р 26002300181 в ОБ №3276, м. Сміла, МФО 354659 на користь суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ЧГРУ ПриватБанк, м. Черкаси, МФО 354347 –8 261 грн. 07 –заборгованості, 102 грн. 00 коп. витрат на сплату державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.
Суддя А.В.Васянович
Повний текст судового рішення підписано 23.10.09 року.