№ 1-423/10

ВИРОК

Іменем     України

23 квітня  2010 року                                 Голосіївський районний суд м. Києва

в складі: головуючого     -  судді Бойка О.В.

при секретарі         -  Борисейко М.О.

з участю прокурора     -  Нечипоренка Ю.Л.

захисника             -  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві  кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, із незакінченою вищою освітою, не заміжньої, не працюючої,  раніше судимої  вироком  Деснянського районного суду м. Києва від 24.04.2007 роцу за ч. 2  ст. 307, ч. 2 ст.309 КК України до 5 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільненої  від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні злочинів, передбачених  ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

 Підсудна ОСОБА_2 09.02.2010 року приблизно о 16 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні магазину „Текстиль", який розміщений по вул. Попудренка,7 в м. Києві, вирішила вчинити крадіжку. З цією метою підійшла до прилавку магазину, звідки викрала постільну білизну „Цуценя", вартістю 155 гривні, що належала потерпілій ОСОБА_3, завдавши останній матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того підсудна ОСОБА_2 25.02.2010 року, приблизно о 16 годині 50 хвилин, перебуваючи в торгівельному павільйоні № Б-4 на ринку „Самміт - М", який розміщений по вул. Горького, 174-А в м. Києві,  вирішила знову вчинити крадіжку. З цією метою підійшла до прилавку вищевказаного торгівельного павільйону, звідки викрала пательню фірми „Basik", вартістю 124 гривні, що належала потерпілій ОСОБА_4, завдавши останній  шкоди на вказану суму.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 винуватою себе визнала повністю, щиро розкаялася та підтвердила обставини вчинення злочину, як вказано у вироку.

Просила не карати суворо.

За згодою учасників судового розгляду, відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших матеріалів, що були зібрані в ході дізнання та досудового слідства, стосовно фактичних обставин, які правильно розуміють підсудна та інші учасники процесу і які ніким не оспорювались.

Тому, суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудної і приходить до висновку, що вина підсудної ОСОБА_2 повністю доказана а тому її дії кваліфікує по ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, повторно.

При призначенні підсудній ОСОБА_2 міри покарання суд враховує наступні обставини:

- ступінь тяжкості вчинених  злочинів, які класифікується як середньої тяжкості;

- особу винної, яка раніше судима,  не працює;

- її  позицію до скоєного, а саме повністю визнала свою вину та щиро покаялася;

- відсутність з боку потерпілих матеріальних претензій.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом’якшують  покарання підсудній ОСОБА_2 є щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання підсудній ОСОБА_2 є рецидив злочинів.  

На підставі викладеного, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудної   не можливе без ізоляції від суспільства, а тому їй  необхідно призначити  покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі.

Оскільки підсудна ОСОБА_2 після постановлення вироку Деснянського районного суду від 24.04.2007 року за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України до 5 років позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбуття призначеного покарання, з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки, але до повного відбуття покарання вчинила новий злочин, тому, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання за цим вироком, необхідно частково – 2 (два) роки 1 (один) місяць позбавлення волі, приєднати не відбуту частину покарання за вказаним вироком Деснянського районного суду м. Києва.

    Долю речових  доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених   ч. 2 ст. 185 КК України і призначити їй покарання за цією статтею  – 3 (три) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71  КК України, до покарання за цим вироком, частково – 2 (два) роки 1 (один) місяць позбавлення волі, приєднати невідбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 24.04.2007 року і остаточно призначити  засудженій ОСОБА_2 покаранні у виді 5 (п’яти)  років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін - тримання під вартою у Київському СІЗО № 13 УДДПВПУ  в м. Києві та Київській області.

Строк відбування покарання засудженій ОСОБА_2 відраховувати з 23.04.2010 року, зарахувавши в строк відбуття покарання, строк її перебування під вартою з 26.02.2010 року по 22.04.2010 року.

Речові докази:

- комплект постільної білизни «Цуценя», що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3 – повернути ОСОБА_3

- пательню фірми „Basik", що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_4 – повернути ОСОБА_4

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженою, яка знаходиться під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя