№ 1-321/10

 В И Р О К

Іменем України

06 квітня 2010 р.                         Голосіївський районний суд м. Києва

в складі:     головуючого судді         –     Бойка О.В.,

при секретарі         –     Борисейко М.О.,

з участю прокурора     –     Попової О.В.

захисника                          -          ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві  справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Києва, українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_3, із середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ст. 89 КК України раніше не судимого , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 302 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

підсудний ОСОБА_2г. 26.01.2010 року, приблизно о 19:05 год., знаходячись біля станції метро „Палац Україна” по вул. Червоноармійській в м. Києві за винагороду – 200 гривень, прийняв замовлення від раніше не відомого ОСОБА_4 про надання останньому сексуальних послуг однією повією.

Реалізовуючи умисел зателефонував до диспетчера за номером телефону НОМЕР_1 та замовив повію. Того ж дня о 20:30 годин по вул. Фрометівській, 2 в м. Києві, зустрілись ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, де ОСОБА_4 передав ОСОБА_5 гроші в сумі 200 грн. за надання нею сексуальних послуг та 200 грн. ОСОБА_2 за те, що він звів його з повією ОСОБА_6 для надання нею сексуальних послуг.

Після цього у сауні за адресою: НОМЕР_2, повія ОСОБА_5 надала ОСОБА_4,  сексуальні послуги у вигляді класичного сексу.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину свою у вчиненні вказаного злочину визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини викладені у вироку.

За згодою учасників судового розгляду, відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази  свідків та інших, що були зібрані в ході дізнання та досудового слідства, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудний та інші учасники і які ніким не оспорювались.

Тому, суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного і прийшов до висновку, що вина підсудного повністю доказана і тому кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2  за ч. 2 ст. 302 КК України, як звідництво для розпусти з метою наживи.

При призначенні підсудному ОСОБА_2 міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину – злочин передбачений ч. 2 ст. 302 КК України класифікується як середньої тяжкості і особу винного, який раніше не судимий відповідно до ст. 89 КК України, позитивно характеризується, одружений  та має на утриманні неповнолітню дитину – ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_5.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом’якшують покарання підсудному ОСОБА_2 є щире каяття у вчиненному та активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_2 судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити  покарання в межах санкції ч. 2 ст. 302  КК України у виді обмеження волі та застосувати статтю 75, 76, КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, поклавши певні обов’язки.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 81 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 302 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_2   від відбування покарання, з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного)  року не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки.  

На підставі ст. 76 КК України, зобов’язати засудженого ОСОБА_2, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої системи,  а також періодично з’являтись для реєстрації.

    Речові докази: - дві грошові купюри номіналом по 100 гривень серій БН 2846746 та АЗ 7586939, одну грошову купюру номіналом 200 гривень серії ВД 94700, що  відповідно до квитанції № 000888 від 27.01.2010 року, знаходяться у фінансовій частині  Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві – передати в дохід держави.

        - мобільний телефон «Нокіа 2630» корпус чорного кольору, імеу НОМЕР_3   разом   із   сім-карткою   мобільного оператора «Iife»,  абонентський номер НОМЕР_4 який знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві. – повернути ОСОБА_2

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу,  залишити без змін – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя: