№ 2-785/10

Р І Ш Е Н Н Я

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 квітня 2010 року                                                                    м. Київ

           Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

 головуючого-судді                                                           Мазурик О.Ф.,

 секретаря                                                                             Коруни О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Кредо-Класик» до ОСОБА_1, Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» про відшкодування шкоди у порядку регресу,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2009 року позивач Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Кредо-Класик» (далі – ЗАТ «СК «Кредо-Класик») звернувся до суду з позовом, уточненим в подальшому, до  ОСОБА_1, Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (далі – ЗАТ «АСК «Інго Україна») про відшкодування шкоди у порядку регресу.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначив, що 15.03.2007 року між ОСОБА_3 та ЗАТ «СК «Кредо-Класик» було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № 001135/431022707 (далі – Договір страхування), за яким  ЗАТ «СК «Кредо-Класик» було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов’язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки Mitsubishi Pajero, державний номерний знак НОМЕР_1.

13 червня 2007 року по вулиці Дмитрівській у м. Києві ОСОБА_1 при керуванні транспортним засобом Renault Symbol, державний номерний знак НОМЕР_2, порушив правила дорожнього руху України та здійснив наїзд на припаркований автомобіль, внаслідок чого автомобіль Mitsubishi Pajero, державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіль Mazda, державний номерний знак НОМЕР_3 отримали механічні пошкодження.

Зазначена вище подія була визнана страховим випадком. У відповідності до чого, ЗАТ «СК «Кредо-Класик» виплатило страхувальнику ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 85 808 грн. 63 коп.

Посилаючись на те, що на підставі Полісу обов’язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/1071065 від 13.09.2009 року, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована у ЗАТ «АСК «Інго Україна»  просили стягнути на користь позивача  у відшкодування шкоди  з ОСОБА_1 60 818 грн. 63 коп., а з ЗАТ «АСК «Інго Україна»  24990 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтвердила зазначені в позові обставини та просила суд у відшкодування заподіяної шкоди стягнути з відповідача ОСОБА_1 60 818 грн. 63 коп. Позовні вимоги до ЗАТ «АСК «Інго Україна»   не підтримала.

Відповідач у судовому засіданні пояснив, що дійсно 13 червня 2007 року керував автомобілем Renault Symbol, державний номерний знак НОМЕР_2 по вулиці Дмитрівській у м. Києві та  був учасником ДТП за участю автомобілів Mitsubishi Pajero, державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіль Mazda, державний номерний знак НОМЕР_3. Але не вважав себе винним у даному ДТП, оскільки виїхав на зустрічну смугу під час здійснення маневру для уникнення зіткнення з іншим автомобілем.   В задоволенні позову просив відмовити.

Відповідач ЗАТ «АСК «Інго Україна» в судове засідання не з’явився, належним чином повідомлений. Надіслав на адресу суду заяву (вх. № 49215 від 03.11.2009 року), в якій просив розглядати справу без участі представника ЗАТ «АСК «Інго Україна».

Відповідно до ст. 169 ЦПК України, за згодою сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника ЗАТ «АСК «Інго Україна».

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_1, повно та всебічно з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх наявними у справі письмовими доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а в задоволенні позовних вимог до ЗАТ «АСК «Інго Україна»  слід відмовити з наступних підстав.

З матеріалів справи, а саме з довідки про ДТП від 15.06.2007 року, виданою ВДАІ Шевченківського РУГУ МВС України у м. Києві, вбачається, що 13 червня 2007 року о 21 год. 00 хв. по вулиці Дмитрівській, 2 у м. Києві   внаслідок ДТП за участю автомобілів Mitsubishi Pajero, державний номерний знак НОМЕР_1, водій ОСОБА_3 та Renault Symbol, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, автомобіль Mitsubishi Pajero отримав механічні пошкодження, а саме пошкоджені: переднє ліве крило, диск лівого переднього колеса, передні та задні ліві дверці, лівий поріг (а.с. 11).

Згідно договору добровільного страхування транспортних засобів № 001135/431022707 від 16.03.2007 року, автомобіль Mitsubishi Pajero, державний номерний знак НОМЕР_1 застрахований у ЗАТ «СК «Кредо-Класик» (а.с.5).

Відповідно до страхового акту № 2255 від 06.08.2007 року ЗАТ «СК «Кредо-Класик» ДТП, яка сталася 13.06.2007 року була визнана страховим випадком (а.с.9).

Згідно звіту № 363 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 04.07.2007 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля  Mitsubishi Pajero, державний номерний знак НОМЕР_1 в результаті його пошкодження в ДТП, складає 86 683,37 грн. (а.с.15-18).

14 серпня 2007 року, відповідно до видаткового касового ордеру, позивач видав ОСОБА_3 страхове відшкодування згідно договору           № 001135/431022707 у розмірі 85 808 грн. (а.с.19).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач виконав покладений на нього обов’язок по відшкодуванню шкоди.

Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування”, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідної за заподіяний збиток.

Згідно ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

З протоколу Серія АА № 713543 про адміністративне правопорушення вбачається,  що ОСОБА_1 13.06.2007 року о 21 год. 00 хв. , керуючи автомобілем Renault Symbol, державний номерний знак НОМЕР_2, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, під час виникнення небезпеки, яку об’єктивно спроможній виявити, не зменшив швидкості до зупинки, здійснив наїзд на автомобілі Mitsubishi Pajero, державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіль Mazda, державний номерний знак НОМЕР_3  та завдав механічні пошкодження транспортним засобам, чим порушив пункт 12.1 та пункт  12.3 ПДР (а.с. 95).

Згідно постанови Шевченківського районного суду м. Києва № 3-23397/07 від 09.08.2007 року вбачається, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 68 грн. (а.с.14).

             Відповідно до частини третьої ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідач в судовому засіданні не заперечував, що він не дотримався  п.12.1, 12.3 Правил дорожнього руху, а саме замість того, щоб зменшити швидкість до   зупинки  почав здійснювати маневр, виїхав на зустрічну смугу, та здійснив зіткнення з припаркованими автомобілями.  Також ОСОБА_1 пояснив, що він рухався з невеликою швидкістю, не більше 60 км.год. Як зазначив відповідач, рухаючись з невеликою швидкістю, від зіткнення з  припаркованим на проїжджій частині автомобілем Mitsubishi Pajero, державний номерний знак НОМЕР_1, останній повністю занесло через бордюр  на тротуар.

За встановлених обставин, враховуючи, що спеціалістом під час дослідження за основу  розрахунків бралася швидкість  автомобіля, яким керував ОСОБА_1, 60 км.год., яку зазначив саме ОСОБА_1,  суд критично відноситься до наданого відповідачем Висновку № 3 автотехнічного дослідження від 16 квітня 2010.

           Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення  № 3-23397/07  відносно ОСОБА_1  та наявні у цивільній справі докази, суд дійшов висновку, що саме порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху знаходяться в причинному зв’язку з спричиненням автомобілю Mitsubishi Pajero, державний номерний знак НОМЕР_1, механічних ушкоджень.

              Згідно частин 1 і 2 ст. 1166 ЦК  України  майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями,  діями  чи  бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а  також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною другою ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

          На підставі викладеного,  суд дійшов висновку, що позовні вимоги до ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

          Відмовляючи в задоволенні позовних вимог до ЗАТ «АСК Інго Україна», суд виходив з того, що  після  пред’явлення позову до суду відповідачем ЗАТ «АСК Інго Україна» оплачено страхове відшкодування у сумі 24990 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8351 від 25.09.2007 року (а.с.74).

          Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред’явлення позов, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ними у справі витрат з відповідача.

          За вказаних обставин позовні вимоги до ЗАТ «АСК Інго Україна» не підлягають задоволенню.

          Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. А відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

А тому, з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 608 грн. 19 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення у сумі 85 грн. 20 коп., а з відповідача ЗАТ «АСК «Інго Україна» підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 249 грн. 90 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 34 грн. 80 коп.

На підставі  п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, ст. ст. 993, 1166,  1187, 1191 ЦК України, Закону України „Про страхування” та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57, 60, 61, 79, 88, 208, 212 – 215, 218, 225 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Кредо-Класик» до ОСОБА_1, Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» про відшкодування шкоди у порядку регресу – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Кредо-Класик» 60 818 (шістдесят тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 63 коп.

В частині стягнення шкоди з Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Кредо-Класик» сплачений судовий збір у сумі 608 (шістсот вісім) грн. 19 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 85 (вісімдесят п’ять) грн. 20 коп.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Кредо-Класик» сплачений судовий збір у сумі 249 (двісті сорок дев’ять) грн. 90 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 34 (тридцять чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційну скаргу не буде подано у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя