Справа № 2-2469/10

Р І Ш Е Н Н Я

  І М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И

/З А О Ч Н Е/

28 квітня 2010 року   Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого               - судді ЦИМБАЛ І.К.

при секретарі                - БАРВИЦЬКІЙ М.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання

                                 В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до відповідача, про стягнення аліментів на його утримання у зв’язку продовженням навчання, посилаючись на те, що він є сином відповідача, навчається на четвертому курсі вищого навчального закладу денної форми навчання, і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги, оскільки його мати не працює, сплачує за житлово – комунальні послуги, купує їжу та одяг, у зв’язку з чим у матері не вистачає коштів допомагати позивачу, тому останній був вимушений звернутися до суду з відповідним позовом.

В судовому засіданні позивач, представники позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Позивач пояснив, що отримує стипендію, однак її не вистачає на оплату навчання на військовій кафедрі і зовсім не лишається коштів на проїзд за місцем навчання, харчування в обід, придбання навчальної літератури.

    Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином /а.с. 16/, про поважність причин неявки суд не повідомив та не просив розглядати справу його відсутність, тому суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність відповідача та за згодою позивача ухвалити у справі заочне рішення.

    Вислухавши пояснення позивача, представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

    Позивач є сином відповідача, проживає разом з матір’ю, яка не працює за станом здоров’я,  навчається у вищому навчальному закладі на четвертому курсі денної форми навчання, а відповідач не надає матеріальної допомоги на його утримання, у зв’язку з навчанням, не цікавиться сином, проживає окремо. /а.с. 2, 3/.

    Згідно довідки про стипендію вбачається, що позивач отримує стипендію, яка в середньому дорівнює близько 600 грн., а за навчання на військовій кафедрі сплачує близько 800 грн. на місяць /а.с. 23,24/.

    Згідно листа ДПА України, відповідачу було виплачено у 2009 році 61412 грн. 72 коп.
/а.с. 21/.

Згідно ст.199 Сімейного Кодексу України, якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до абз.1 п. 20 ППВСУ № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року, обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина які продовжують навчатися після досягнення повноліття, незалежно від форми навчання, виникає за обов’язкової сукупності таких юридичних фактів як досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 року але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв’язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного. В судовому засіданні достовірно встановлено сукупність юридичних підстав, зокрема позивачу не має 23 років, останній навчається і потребує у зв’язку з цим матеріальної допомоги, оскільки розміру стипендії не вистачає на оплату навчання на військовій кафедрі, купівлю навчальної літератури, проїзд до навчального закладу, харчування під час навчання, відповідач відповідно до розміру доходів, має можливість надавати таку допомогу, які є обов’язковими для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 79, 88, 208, 209, 212 – 218, 224 – 228, 367 ЦПК України, ст. 199 СК України, суд -

   В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований: мАДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 на його утримання аліменти в розмірі 1500 /одна тисяча п’ятсот/ гривень щомісячно починаючи з 10.12.2009 року до закінчення ним навчання у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» але не більше ніж до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований: АДРЕСА_1 170 на користь держави судовий збір в сумі 90 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований: АДРЕСА_1 170 на користь Територіального управління державної судової адміністрації в м. Києві, код ЄДРПОУ: 26268059, р/р 35222012000064, банк УДК м. Києва, МФО: 820019, 02, Дарницький районний суд м. Києва,  витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з моменту проголошення рішення.

Головуючий: