ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2010 рокуСправа № 2а-1052/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Мачульського В. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради до Відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції про визнання дій неправомірними та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради звернулося з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції про визнання дій державного виконавця Веремчук Л.С., щодо накладення штрафу в розмірі 340 гривень неправомірними та скасування постанови про накладення штрафу ВП № 17724815 від 15.03.2010 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що державним виконавцем Веремчук Л.С. 12.03.2010 року було складено акт про невиконання рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18.11.2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради про зобов’язання проведення перерахунку та виплату недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Постановою державного виконавця від 15.03.2010 року на Управління накладено штраф у розмірі 340 гривень. Вважає дану постанову необґрунтованою та просить суд її скасувати, та визнати дії державного виконавця неправомірними.
В судове засідання позивач не з’явився, свого представника не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Надав суду клопотання про розгляд справи у відсутності його представника, позовні вимоги підтримує з підстав викладених в позовній заяві. Просить суд їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, свого представника не направив, хоча й був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Однак, подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності його представника. Позовні вимоги не визнає, оскільки вважає, що адміністративний штраф винесено на законних підставах. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з наступних підстав.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV (надалі Закон України № 606-XIV) встановлено, що виконавче провадження – це сукупність дій органів і посадових осіб Державної виконавчої служби, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів, які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України, а також рішеннями, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.
Судом встановлено, що ВДВС Ковельського міськрайонного управління юстиції 01 березня 2010 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа Ковельського міськрайонного суду по справі № 2а-351/08 про зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради зробити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року.
Згідно ст.5 Закону України № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право: накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до акту державного виконавця від 12.03.2010 року вбачається, що боржником Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради рішення суду в частині виплати допомоги у розмірі визначеному ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» за період з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року ОСОБА_1 не виконано, причиною невиконання рішення суду в частині виплати є відсутність фінансування з державного бюджету України.
Судом встановлено, що Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради рішення суду виконано частково в частині нарахування ОСОБА_1 грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а в частині виплати допомоги не виконано, через відсутність фінансування з державного бюджету України, що стверджується рішенням та довідкою про проведення перерахунку ОСОБА_1 грошової допомоги по догляду за дитиною.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Статтею 87 Закону України № 606-XIV встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника –фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів громадян і на боржника –юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
Постанова державного виконавця про накладення штрафу може бути оскаржена до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець або до суду в 10-денний строк.
Даний порядок накладення штрафу передбачений пунктом 10.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 року
Як встановлено судом, постановою державного виконавця Веремчук Л.С. від 15.03.2010 року накладено штраф на Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради у розмірі 340 гривень., оскільки боржником рішення суду виконано частково, лише щодо здійснення перерахунку допомоги, допомога не виплачена через відсутність фінансування з Державного бюджету України.
З листа Головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи року № 643/3/2-10 від 12.03.2010 року вбачається, що бюджетні призначення на забезпечення виконання судових рішень за програмами соціального захисту у державному бюджеті на 2008-2009 роки не передбачені, відповідні видатки на зазначені цілі не затверджувались у кошторисах розпорядників бюджетних коштів. Мінпраці зверталося до Міністерства фінансів з пропозицією врахувати додаткову потребу у видатках на виконання судових рішень, дане питання буде доопрацьоване в проекті Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік».
Як вбачається зі ст. 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, державні програми і заходи стосовно дітей, молоді, жінок, сім’ї.
Відповідно до ч. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановленими кошторисами.
Таким чином Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради вжило всіх залежних від нього заходів, спрямованих на виконання рішення Ковельського міськрайонного суду у справі 2а- 351/08 від 18.11.2008 року. Однак, не виконання даного рішення відбулося не з вини позивача, а через відсутність коштів у Державному бюджеті, призначених для виконання рішень судів, що є поважною причиною.
А отже суд враховує, що при винесенні постанови про накладення штрафу від 15.03.2010 року державний виконавець ВДВС Ковельського міськрайонного управління юстиції Веремчук Л.С. не в повній мірі вивчила обставини, та причини з яких рішення суду не виконано, а тому державний виконавець при винесені постанови не дотримався вимог ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження», щодо з'ясування неповажності причин невиконання рішення, в зв'язку з чим суд приходить до висновку про те, що дана постанова винесена з порушенням вимог закону, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в підтвердження обґрунтованого винесення постанови від 15.03.2010 року про накладення штрафу на управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради у розмірі 340 грн.
Відповідно до п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, надаючи оцінку діям та рішенням суб'єкта владних повноважень, які є предметом оскарження, суд перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підстави, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Зважаючи на вище викладене, державний виконавець відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Веремчук Л.С. діяла не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених ч.2 ст. 162 КАС України, де передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про скасування рішення, попередньо визнавши його протиправним. Отже, суд визнає постанову ВП № 17724815 від 15.03.2010 року, державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Веремчук Л.С., щодо накладання штрафу передчасною, необґрунтованою і протиправною. При цьому, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій державного виконавця Веремчук Л.С. щодо винесення постанови про накладення штрафу від 15.03.2010 року до задоволення не підлягають, оскільки публічно-правовий спір між сторонами фактично виник з приводу винесення постанови про накладення штрафу, якій суд дав правову оцінку, а визнання протиправним та скасування рішення суб’єкта владних повноважень не потребує визнання протиправними дій щодо його прийняття.
Керуючись ст.ст.11,17,158,160,162,163,186,181 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.87 Закону України «Про виконавче провадження», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення штрафу ВП № 17724815 від 15.03.2010 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Копію постанови направити Відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий
Суддя В.В.Мачульський