ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2010 рокуСправа № 2а-769/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Мачульського В.В.,
при секретарі судового засідання Кузику Р.В.,
з участю представника позивача Медвідя А.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Луцьку адміністративну справу за позовом Ківерцівського районного центру зайнятості до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків та пені,
ВСТАНОВИВ:
Ківерцівський районний центр зайнятості звернувся з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків та пені.
Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що внаслідок проведеної планової перевірки за період з 23 травня 2007 року по 31 жовтня 2009 року щодо правильності нарахування, своєчасності та повноти сплати страхових внесків до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 виявлено несвоєчасну сплату страхових внесків (недоїмку) до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в розмірі 27,79 грн. За несвоєчасну сплату страхових внесків відповідачу було нарахована пеня у розмірі 1,77 грн. Заборгованість відповідача становить: пеня –1,77 грн., недоїмка зі сплати страхових внесків 27,79 грн., а всього – 29,56 гривень.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просить суд стягнути з відповідача на користь Ківерцівського районного центру зайнятості заборгованість зі сплати страхових внесків та пені в сумі 29,56 грн.
Відповідач заперечень на позов не подала, в судове засідання повторно не з’явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, а тому справу розглянуто у її відсутності на підставі наявних в ній письмових доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до повного задоволення, з наступних підстав.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (далі – Закон України № 1533-ІІІ) передбачено, що Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в обов’язковому порядку фінансує витрати пов’язані з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціальних послуг в обсягах передбачених законом.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в Ківерцівській районній державній адміністрації Волинської області, ідентифікаційний код – НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В01 № НОМЕР_2 від 02.12.2003 року.
23.05.2007 року відповідачка взята на облік як платник страхових внесків в Ківерцівському районному центрі зайнятості за № НОМЕР_3.
Частина 2 ст. 4 Закону України № 1533-ІІІ визначає, що роботодавець набуває статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня реєстрації.
Як встановлено судом, відповідно до акту перевірки № 133 від 26.11.2009 року за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рахується заборгованість по сплаті страхових внесків на випадок безробіття до Луцького районного центру зайнятості у розмірі 29,56 грн., де 27,79 грн. – несвоєчасно сплачені страхові внески (недоїмка); 1,77 грн. –пеня, нарахована за порушення порядку сплати страхувальником страхових внесків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 16 Закону України № 1533-ІІІ від 02.03.2000 року, джерелами формування коштів Фонду є страхові внески страхувальників-роботодавців, застрахованих осіб, що сплачують на умовах і в порядку передбачених законодавством.
Частинами 2 та 3 ст. 35 Закону № 1533-ІІІ визначено, що роботодавець зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески. Роботодавець несе відповідальність відповідно до законодавства за шкоду, заподіяну застрахованим особам внаслідок невиконання або неналежного виконання обов’язків, визначених частиною другою цієї статті.
Статтею 34 вище вказаного закону встановлено, що Фонд має право застосовувати фінансові санкції, передбачені законом, у разі порушення порядку сплати страхувальниками страхових внесків. Стягувати з посадових осіб та страхувальників передбачені законом штрафи та застосовувати інші фінансові санкції за недотримання цього Закону.
Наявність зазначеної заборгованості зі сплати страхових внесків на випадок безробіття та пені до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у розмірі 29,56 грн. підтверджується також і наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості та пені за результатами перевірки.
Відповідно до ч.2 ст. 38 Закону України № 1533-ІІІ, у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
Враховуючи вище викладене, а також те, що недоїмка по страховим внескам та нарахована пеня в добровільному порядку відповідачем не сплачена, суд вважає, що позовні вимоги Ківерцівського районного центру зайнятості є цілком обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають вимогам чинного законодавства, отже підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 11,17,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.ст. 34,35,38, Закону України «Про загальнообов’язкове
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Ківерцівського районного центру зайнятості заборговану суму страхових внесків в розмірі 27 (двадцять сім) гривень 79 копійок та пеню в сумі 1,77 грн., на загальну суму 29 (двадцять дев’ять) гривень 56 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, тобто з 06 квітня 2010 року. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий
Суддя В.В.Мачульський