Справа №2-83/07
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2007 року. Індустріальний районний суд міста
Дніпропетровська у складі головуючого
судді Чебикіна В.П.
при секретарі - Гасінбергер М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті
Дніпропетровська цивільну справу за позовом Товариства з додатковою
відповідальністю Страхова компанія “Кредо” в особі Дніпропетровського
Регіонального Управління “ПриватБанка” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 “Про
стягнення шкоди в порядку регресу”, по зустрічному позову ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія
“Кредо”, третя особа: ОСОБА_1 “Про стягнення частки
страхового відшкодування”,-
В С Т А Н О В И В :
Товариство з додатковою відповідальністю “Страхова Компанія “Кредо”в
особі Дніпропетровського Регіонального Управління “ПриватБанка” звернулося до
суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 близько 15
год. 45 хв., на перехресті вул. Тепличної та проспекту Правди в місті
Дніпропетровську, трапилася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), внаслідок
зіткнення автомобілів ВАЗ-2107 рег.
НОМЕР_1, яким керував відповідач ОСОБА_1 і автомобілем КІА
Каренс рег. НОМЕР_2 під управлінням ОСОБА_3.
Автомобіль КІА Каренс, належний ОСОБА_2 є застрахованим на
користь ПриватБанку, згідно договору страхування наземного транспорту
НОМЕР_3, страховик - Товариство з додатковою
відповідальністю (ТДВ) Страхова Компанія (СК) “Кредо”. Страховий внесок був
сплачений у повному розмірі 2509, 79 грн. відповідно з п.24 вказаного договору
страхування наземного транспорту, що підтверджується квитанцією від ІНФОРМАЦІЯ_2. Згідно довідки ДАІ, ДТП трапилася з вини відповідача ОСОБА_1 Розмір
спричиненої ОСОБА_2 у зв'язку з ДТП матеріальної шкоди
згідно акту автотоварознавчого дослідження НОМЕР_4
проведеного УЦПЗ Експерт Сервіс складає 13 069, 00 грн. За визначенням
страхового агента розмір спричиненої шкоди складає 13 069, 00 грн. х 92,8% -
278,87 грн. = 11 849, 16 грн., де 278, 87 грн. - безумовна франшиза відповідно
з умовами договору (п.22), 92,8% співвідношення страхової суми до дійсної
вартості автомобілю, згідно Страхового акту НОМЕР_5 У
відповідності з п. 3.1.1. договору страхування наземного транспорту, факт
пошкодження цього автомобіля був визнаний страховим випадком та кваліфікований
як ДТП, на підставі чого СК “Кредо” згідно платіжного доручення НОМЕР_6 перерахувала страхове відшкодування ПриватБанку згідно договору
страхування від ІНФОРМАЦІЯ_2 як вигодонабувачеві у сумі 11 849,16 грн. у
відповідності з п.16 Договору страхування. Таким чином, вважає позивач,
інтересам ТДВ СК “Кредо”, внаслідок винних дій ОСОБА_1 була спричинена
матеріальна шкода у розмірі 11 849 , 16 грн. Вказану матеріальну шкоду у
порядку судового рішення позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1, а
також стягнути на його користь витрати пов'язані з оплатою судового збору -
118, 49 грн.
В судовому засіданні представник позивача ТДВ СК “Кредо” вточнив
позовні вимоги, та наполягав залучити до справи у якості співвідповідача
ОСОБА_2, посилаючись на те, що ОСОБА_2 в порушення п.
5.13. вищевказаного договору страхування отримав страхове відшкодування від
відповідача ОСОБА_1 у розмірі 3500,00 грн., що підтверджується розпискою
про отримання грошових коштів в указаному розмірі. П. 5.13. договору
страхування зобов'язує страхувальника на протязі трьох банківських днів
сповістити страховика про отримання відшкодування від третіх осіб, цю вимогу
страхувальника ОСОБА_2 не виконав. У випадку отримання страхувальником
відшкодування від третіх осіб, страховик сплачує тільки різницю між страховим
відшкодуванням, яке підлягає оплаті та сумою отриманою від третіх осіб. Таким
чином, вважає представник ТДВ СК “Кредо”, ОСОБА_2 незаконно отримав 3500
грн. поверх страхового відшкодування, яке підлягало до виплати. Тобто, у зв'
язку з наведеним, представник позивача наполягав на стягненні з ОСОБА_1 8
349, 16 грн. (11 849,16 - 3 500), а також судових витрат - судового збору у
розмірі 118, 49 грн.
Відповідач ОСОБА_2 звернувся до ТДВ СК “Кредо” в особі
Дніпропетровського Регіонального Управління “ПриватБанка”, третя особа - ОСОБА_1 з зустрічним позовом “Про стягнення частки страхового відшкодування” ,
посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 між ним (ОСОБА_2) та ТДВ СК
“Кредо” в особі ЗАТ КБ “ПриватБанк” було укладено договір страхування наземного
транспорту. ІНФОРМАЦІЯ_1 стався страховий випадок, застраховане майно
отримало пошкодження в наслідок ДТП. 05.10.2004 р., як це передбачено п.п. “в”
п.5 договору страхування, він (ОСОБА_2) заявив відповідачу, в особі ЗАТ КБ
“ПриватБанк”, про подію, яка може кваліфікуватися як страховий випадок.
Протягом жовтня 2004 року він (ОСОБА_2) виконав всі дії, що передбачені
договором страхування для виплати страхового відшкодування, а також надав
відповідачеві, в особі ЗАТ КБ “ПриватБанк”, документи , передбачені п.5.2.
договору страхування у тому числі і висновок спеціалиста-експерта ОСОБА_4 щодо автотоварознавчого дослідження від ІНФОРМАЦІЯ_3, згідно якого розмір
матеріальної шкоди, що була спричинена застрахованому транспортному засобу
внаслідок його пошкодження у ДТП склав 19 500 грн. 76 коп. Експертиза
застрахованого пошкодженого транспортного засобу проводилася судовим експертом
в присутності представника відповідача, в особі ЗАТ КБ “ПриватБанк”. За судову
експертизу він (ОСОБА_2) сплатив судовому експерту 300 грн. Ніяких
претензій або зауважень з боку відповідача, щодо наданих ним (ОСОБА_2)
документів про страховий випадок, до нього не надходило. У січні 2005 року він
отримав від ТДВ СК “Кредо” в особі ЗАТ КБ “Приватбанк” лист від ІНФОРМАЦІЯ_4
, в якому повідомлялося, що розглянувши його заяву про виплату страхового
відшкодування ТДВ СК “Кредо” визначив суму страхового відшкодування у розмірі
11 849 грн.16 коп. 05 січня 2005 року платіжним дорученням відповідач
перерахував на користь ЗАТ КБ “ПриватБанк” страхове відшкодування в сумі 11 849
грн.16 коп. ІНФОРМАЦІЯ_5 він (ОСОБА_2) не погодившись з
вищезазначеним розміром страхового відшкодування, звернувся до відповідача з
заявою, в якій просив переглянути розмір страхового відшкодування, що було
фактично сплачено відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_6. ІНФОРМАЦІЯ_7 він
(ОСОБА_2) отримав від відповідача лист, в якому вказувалося, що вартість
ремонту автомобіля складає 13 069,00 грн., ця сума визначена на підставі Акту
автотоварознавчого дослідження від ІНФОРМАЦІЯ_8 , проведеного УЦПЗ “Експерт-
Сервіс”. За висновком відповідача сума страхового відшкодування за умовами
страхування складає: 13 069,00 грн. х 92,8%-278,87 грн.=11 849,16 грн., де
278,87 - безумовна франшиза у відповідності з вимогами Договору, а 92,8% - це
співвідношення страхової суми до дійсної вартості Договору. Але позивач ОСОБА_2 вважає, що УЦПЗ “Експерт-Сервіс” оцінку шкоди проведено в порушення
нормативного акту України, регулюючого такі питання - “Методики товарознавчої
експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів”, затвердженої наказом
Міністерства юстиції України від 24.11.2003 року № 142/5/2092 “Про затвердження
методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів”- без
фактичного огляду експертом пошкодженого транспортного засобу та запрошення
зацікавлених осіб, як це вимагають п.4 та 5 вищезазначеної методики. Таким
чином, вважає ОСОБА_2, у відповідача не було законних підстав при вирішені
питання про визнання розміру страхового відшкодування, що підлягало до сплати
за договором страхування за пошкоджений внаслідок ДТП від 03 жовтня 2004 року
автомобіль позивача, посилатися на акт НОМЕР_7 від ІНФОРМАЦІЯ_8
автотоварознавчого дослідження, проведеного УЦПЗ “Експерт-Сервіс”. Про
висновок експерта ОСОБА_4 у вказаному листі нічого не було вказано.
Таким чином, як вважає ОСОБА_2 , на момент подання зустрічної позовної
заяви існувало беззаперечне зобов'язання відповідача ТДВ СК “Кредо” на виплату
страхового відшкодування на його (ОСОБА_2) користь за договором
страхування. Але ТДВ СК “Кредо” не здійснив у повному обсязі страхового
відшкодування за договором страхування. Частку страхового відшкодування в сумі
6 907 грн.98 коп. ( Позивач ОСОБА_2, в зв'язку з наведеним, вважає, що
внаслідок протиправних дій відповідача йому було заподіяно моральної шкоди, що
визначилося : у моральних та психічних переживаннях, причиною яких стала
відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування у повному обсязі; у
моральних та психічних переживаннях, пов'язаних з пошуком додаткового часу та
доданням додаткових фізичних та психологічних зусиль щодо збору та отримання
відповідних документів з метою відшкодування заподіяної шкоди в порядку
цивільного судочинства. Крім того , позивач ОСОБА_2 пояснив, що
вищезазначені дії відповідача погіршили щиросердечний і соціальний його
добробут, порушили його нормальні життєві зв'язки та потребують від нього
додаткових зусиль для організації свого життя, а також додаткових витрат.
Завдану моральну шкоду він (ОСОБА_2) оцінює у 2000 грн. Крім того,
ОСОБА_2 просив в судовому порядку стягнути з ТДВ СК “Кредо” на його
користь частку страхового відшкодування за договором страхування наземного
транспорту від ІНФОРМАЦІЯ_2в розмірі 5 968 грн. 68 коп.(19 500,76 грн. х
92,8%-278,87 грн.=17 817 грн.84 коп. - 11 849 грн.16 коп.), а також прийняти
рішення про зарахування вимог ТДВ СК “Кредо” до нього (ОСОБА_2) на суму 3
500 грн.; стягнути з ТДВ СК “Кредо” на його ОСОБА_2) користь пеню за
період з ІНФОРМАЦІЯ_9 у розмірі 208 грн.95 коп. (5 968 грн.
68 коп. х 0,01%х350днів прострочки), як це передбачено п.7.2.10 договору
страхування; стягнути з ТДВ СК “Кредо” на його (ОСОБА_2) користь суми
боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних в загальній
сумі 730,35 грн. (558,67 грн. + 171,68 грн.), ці суми склалися з розрахунку: 5
968,68 х 109,36% (загальний розмір індексу інфляції з ІНФОРМАЦІЯ_10) = 6
527,35 грн.-5 968,68 =558,67 грн. 3% річних: (5 968,68 грн. х 3%:365х350=171,68
грн.; витрати за проведену експертизу - 300 грн.00 коп., а усього стягнути
3707,98 ( 7 207,98-3 500) +2000= 5 707 грн.98 коп.
Представник позивача ТДВ СК “Кредо”( представник відповідача по
зустрічному позову) в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду
справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Позивач по зустрічному позову ОСОБА_2(відповідач по основному
позову), та його представник ОСОБА_7 зустрічний позов підтримали, позов
ТДВ СК “Кредо” не визнали.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2
(позивача по зустрічному позову) та його представника, вважає, що позов
задоволенню не підлягає, зустрічний позов підлягає задоволенню з наступних
підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 між ОСОБА_2 та ТДВ СК “Кредо” в особі ЗАТ КБ “ПриватБанк” було укладено договір
страхування наземного транспорту НОМЕР_1. За договором страхування
було застраховано належне йому (ОСОБА_2) майно - транспортний засіб: КІА
Каренс реєстраційний номер НОМЕР_2, рік виготовлення 2002 (а.с.3, 23).
Згідно п.8 договору страхування та фактом сплати позивачем страхового
платежу у сумі 2 509,79 грн. (як це передбачалося п.24 договору страхування),
договір страхування набув чинності з ІНФОРМАЦІЯ_2 по ІНФОРМАЦІЯ_11. Факт
сплати страхового платежу підтверджується квитанцією від ІНФОРМАЦІЯ_12(а.с.4).
03 жовтня 2004 року стався страховий випадок, передбачений п.3.1.1
договору страхування - застраховане майно ( автомобіль КІА Каренс ) отримало
пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (а.с.8-11).
05 жовтня 2004 року, як це передбачено п.п.”в” п.5 договору страхування,
ОСОБА_2 заявив ТДВ СК “Кредо”, в особі ЗАТ КБ “ПриватБанк”, про подію, яка
може кваліфікуватися як страховий випадок. Протягом жовтня 2004 року ОСОБА_2 виконав всі дії, що передбачені договором страхування для виплати страхового
відшкодування, а також надав ТДВ СК “Кредо” в особі ЗАТ КБ “ПриватБанк”
документи, передбачені п.5.2. договору страхування у тому числі і висновок
спеціаліста акт НОМЕР_8 автотоварознавчого дослідження складеного ІНФОРМАЦІЯ_3 судовим експертом ОСОБА_4Згідно вказаного “Висновку” розмір
матеріальної шкоди, що була спричинена застрахованому транспортному засобу
внаслідок його пошкодження у ДТП склав 19 500 грн. 76 коп. Експертиза
проводилася судовим експертом в присутності ОСОБА_2 та представника ТДВ СК
“Кредо” в особі ЗАТ КБ “ПриватБанк”, що підтверджується їх підписами на
протоколі огляду транспортного засобу від 05 жовтня 2004 року (а.с.30). За
проведення експертизи ОСОБА_2 сплатив 300 грн., що підтверджується
довідкою експерта ОСОБА_4(а.с.48).
У січні 2005 року ОСОБА_2 отримав від ТДВ СК “Кредо” в особі ЗАТ КБ
“ПриватБанк” лист від ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому повідомлялося, що прийнято
рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 11 849 грн.16 коп. (а.с.
55).
05 січня 2005 року платіжним дорученням за НОМЕР_9 ТДВ СК “Кредо”
перерахував , як це передбачено п.16 договору страхування, на користь ЗАТ КБ
“Приватбанк” страхове відшкодування у розмірі 11 849 грн.16 коп.
11 січня 2005 року, ОСОБА_2, не погодившись з вищевказаним розміром
страхового відшкодування, звернувся до ТДВСУ “Кредо” з заявою, в якій просив
переглянути розмір страхового відшкодування, що було фактично сплачено ІНФОРМАЦІЯ_13
ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 отримав від заступника директора
Дніпропетровського регіонального управління ПриватБанка за дорученням ТДВ СК
“Кредо”, лист від ІНФОРМАЦІЯ_14 в якому повідомлялося, що після розгляду його
заяви встановлено, що сума дійсної шкоди, яка була спричинена ОСОБА_2
рівняється 11 849 грн.16 коп., що підтверджується актом автотоварознавчого
дослідження від ІНФОРМАЦІЯ_8., проведеного УЦПЗ “Експерт-Сервіс”, але в листі
відповідач в особі ЗАТ КБ “ПриватБанк” нічого не згадував про суму матеріальної
шкоди, визначеної відповідно висновку спеціалиста-експерта ОСОБА_4
складеного ІНФОРМАЦІЯ_3, згідно якого сума матеріальної шкоди станове
19 500 грн. 76 коп. (а.с.56).
02 серпня 2005 року ТДВ СК “Кредо” в особі Дніпропетровського
Регіонального управління ПриватБанка пред'явило позов “Про відшкодування шкоди
в порядку регресу”, згідно якого просило стягнути з ОСОБА_1
суму нанесеної матеріальної шкоди у розмірі 11 849 грн.16 коп., а також витрати
по сплаті судового збору - 118,49 грн.
31.10.2005 року ТДВ СК “Кредо” в особі Дніпропетровського Регіонального
Управління ПриватБанка звернувся з позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про
стягнення з ОСОБА_1 - 8 349,16 коп., а також витрат, пов'язаних із
сплатою судового збору - 118,49 грн., про стягнення з ОСОБА_2 - 3 500 грн.
(а.с.75-76).
Суд вважає, що доводи позивача по зустрічного позову ОСОБА_2 та його
представника в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в
судовому засіданні, та можуть бути покладені в основу прийняття рішення.
Вимоги за зустрічним позовом та за вищевказаним позовом ТДВ СК “Кредо”
в особі Дніпропетровського Регіонального управління ПриватБанка, можуть
зарахуватися, що відповідно до п.2 ст.123 ЦПК України є підставою для
прийняття зустрічного позову.
Суд вважає, що доводи позивача по зустрічному позову ОСОБА_2
відносно того, що при нарахуванні суми страхового відшкодування потрібно було
на його думку користуватися висновком експерта ОСОБА_4, потрібно
прийняти до уваги, так як цей експерт при підготовці висновку діяв у повної
відповідності до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх
транспортних засобів, тобто проводив фактичний огляд пошкодженого транспортного
засобу з участю всіх зацікавлених осіб (п.4 та п.5 Методики).Між тим
спеціаліст УЦПЗ “Експерт-Сервіс” зробив свій висновок відносно спричиненої
матеріальної шкоди без фактичного огляду пошкодженого транспортного засобу та
запрошення зацікавлений осіб. Через вищезазначений факт, у відповідача по
зустрічному позову, не було законних підстав при вирішені питання про визнання
розміру страхового відшкодування, що підлягало до сплати за договором
страхування за пошкоджений внаслідок ДТП від 03 жовтня 2004 року автомобіль
ОСОБА_2, посилатися на Акт, складений УЦПЗ “Експерт-Сервіс”.
Порядок виплати страхового відшкодування за договором страхування
міститься у п.5.10.1 договору страхування.
Так, згідно п.5,10.1. договору страхування встановлено: “ Якщо на момент
прийняття рішення про виплату страхового відшкодування:
1) у Страхувальника існує заборгованість за Кредитним Договором, строки
виконання якої вже настали, - страхове відшкодування виплачується
Вигодонабувачеві спрямовується на погашення цієї заборгованості;
2) у Страхувальника існує зобов'язання за Кредитним договором щодо
погашення кредиту, строки виконання яких ще не настали, - сума страхового
відшкодування, яка залишилася після розрахунку за пп.1) цього пункту, що не
перевищує загальної суми зобов'язань Страхувальника за Кредитним договором,
вважається достроковим погашенням кредиту, виплачується Вигодонабувачеві
спрямовується на погашення кредиту;
3) Страхувальник здійснив повний розрахунок за Кредитним договором (що
підтверджується довідкою а.с.4),сума страхового відшкодування виплачується
Страхувальнику.
Суд вважає, що оскільки з ІНФОРМАЦІЯ_15 у ОСОБА_2 відсутня
заборгованість за кредитним договором (що підтверджується листом ЗАТ КБ
“ПриватБанк” від ІНФОРМАЦІЯ_15 а.с.44) відповідно до п.п. “3” п.5.10.1.
договору страхування саме ОСОБА_2 з ІНФОРМАЦІЯ_15 має право на отримання
страхового відшкодування за договором страхування.
Страховим актом НОМЕР_10 визнано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в
15 год.45 хв. на перехресті вул.Тепличній та пр.Правди в місті
Дніпропетровську стався страховий випадок, передбачений п.3.1. договору
страхування - застраховане за договором страхування майно позивача отримало
пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (а.с.54).
Таким чином, суд вважає, що на момент подання зустрічного позову, існує
беззаперечне зобов'язання ТДВ СК “Кредо” в особі ЗАТ КБ “ПриватБанк” на виплату
страхового відшкодування на користь ОСОБА_2 за договором страхування. Але
до моменту подання зустрічної позовної заяви Страхова компанія в особі ЗАТ КБ
“ПриватБанк” так і не здійснила у повному обсязі(як це випливає з розміру
матеріального збитку, визнаного згідно з висновком експерта ОСОБА_4),
страхового відшкодування за договором страхування.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним
чином відповідно до умов договору.
Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума
або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення
боржником зобов'язання. Пеня є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми
несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення
виконання.
Із змісту ст.611 ЦК України вбачається, що у разі порушення зобов'
язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема такі як сплата
неустойки.
В положеннях ст.625 ЦК України вказується, що боржник, який прострочив
виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити
суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час
прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ст.
1167 ЦК України, згідно якої моральна шкода, завдана фізичній особі
неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка
її завдала, за наявності її вини.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що частка страхового
відшкодування за договором страхування у розмірі 5 968 грн.68 коп. обчислена
позивачем ОСОБА_2 правильно:
19 500,76 грн. х 92,8 % - 278,87 грн. = 17 817 грн.84 коп. - 11 849 грн.16 коп.
= 5 968 грн.68 коп., де 278,87 грн. - безумовна франшиза відповідно до умов
договору (п.22), 92,8% співвідношення страхової суми до дійсної вартості
автомобіля, згідно страхового акту НОМЕР_10. Але суд, вважає
за необхідне зарахувати вимоги Товариства з додатковою відповідальністю
“Страхова компанія “Кредо” до ОСОБА_2 на суму 3 500 грн., тому потрібно
буде стягнути з ТДВ СК “Кредо” в особі ЗАТ КБ “Приватбанк” в примусовому
порядку суму 2 468,68 грн.( 5 968 грн.68 коп. - 3 500 грн.), так як і пеню у
розмірі 208 грн.95 коп., яка обчислюється наступним чином: 5 968,68 грн. х
0,01% х 350 днів прострочки, як це передбачено п.7.2.10 договору страхування.
Поряд з вищевказаними сумами з відповідача по зустрічній позовній заяві в
порядку ст.ст. 623 і 625 ЦК України потрібно на користь позивача ОСОБА_2
стягнути 3% річних з урахуванням індексу інфляції суму 730,35 грн., яка
складається з суми інфляції - 558, 67 грн.(5 968,68 х 109,36% [загальний розмір
індексу інфляції з 01 по 12.2005 р.] = 6 527,35 грн.) , та з 3% річних -
171,68 грн.(5 968, 68 грн. х 3%: 365х350).
Суд також вважає, що своїми діями, які визначилися в тому, що тривалий
час відповідач по зустрічному позову не сплачував повного розміру страхової
суми, відповідач спричинив позивачеві моральну шкоду, тому позовні вимоги в
цієї частині підлягають задоволенню у повному обсязі, тобто з відповідача на
користь позивача потрібно стягнути 2000 грн.
Відповідно до ст.88 ЦПК України на користь позивача ОСОБА_2 судовим
рішенням потрібно стягнути його витрати на провадження авто товарознавчого
дослідження - 300 грн., судовий збір - 78 грн.50 коп.
З урахування наведеного, та зв'язку з встановленими обставинами, суд
вважає, що Товариству з додатковою відповідальністю СК “Кредо” в особі
Дніпропетровського Регіонального Управління КБ “Приватбанк” у позові до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення шкоди в порядку регресу потрібно відмовити.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 3, 7, 14, 57, 58, 60, 88, 207,
210, 212, 214,215 224, 225, 226 ЦПК України, ст.ст.527, 549, 550, 610, 611,
623-625, 1167 ЦК України, ст.9 Закону України “Про страхування” від 07.03.1996
року, суд -
В И Р І Ш И В :
Товариству з додатковою відповідальністю Страхова компанія “Кредо”в особі
Дніпропетровського Регіонального Управління Приватбанка у позові до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 “Про стягнення шкоди в порядку регресу” відмовити.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити.
Зарахувати вимоги Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова
компанія “Кредо” до ОСОБА_2 на суму 3 500 грн.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія
“Кредо” в особі Дніпропетровського Регіонального Управління “ПриватБанка” на
користь ОСОБА_2 частку страхового відшкодування у розмірі
2 468 грн.68 коп., пеню - 208грн.95 коп., суму інфляції - 558 грн.67 коп., 3%
річних - 171 грн.68 коп., моральну шкоду - 2000 грн., судовий збір - 70 грн.,
інформаційне-технічне забезпечення - 8 грн.50 коп., витрати на проведення
експертизи - 300 грн., а усього стягнути - 5 486 грн.48 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду
Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі у
10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і
поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою
заявою відповідача поданого протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: В.П.Чебикін