Справа № 2-671/2007 року
РІШЕННЯ
Іменем України
12 червня 2007 року Індустріальний районний суд м.
Дніпропетровська
у складі:
головуючого
судді Чебикіна
В.П.
при
секретарі
Гасінбергер М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.
Дніпропетровську справу за позовом ВАТ АК “Комбінат “Придніпровський” до ОСОБА_1 про стягнення збитків, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що між ВАТ
АК “Комбінат “Придніпровський” та ЗАТ “Кондитерська фабрика А.В.К. м.
Дніпропетровська” 01.10.2005 року укладено договір оренди житлового приміщення
НОМЕР_1, відповідно до якого ВАТ АК “Комбінат “Придніпровський” було надано
в оренду житлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для проживання його працівників. ВАТ АК “Комбінат
“Придніпровський” сплачує орендну плату за вказане приміщення, відповідно до
кошторису. На час вказаних сум в орендованому приміщенні незаконно проживає
громадянка ОСОБА_1 (відповідачка по справі), вона не сплачує за проживання в
даному приміщенні, на неодноразові усні та письмові вимоги сплатити за
проживання, не кажучи про вимоги звільнити приміщення, відповідачка відповіла
відмовою без пояснень. Станом на 31.12.2006 року сума завданих такими діями
відповідачки збитків становить 3496,75 грн. Враховуючи викладене позивач
просить стягнути з відповідачки у примусовому порядку суму завданих збитків у
розмірі 3496,75 грн. та понесені судові витрати у розмірі 81 грн. (судовий збір
- 51 грн., втрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30
грн.)
У ході судового розгляду представник позивача змінив та збільшив
позовні вимоги та просив стягнути з відповідачки у примусовому порядку суму
завданих збитків у розмірі 4665,85 грн., стягнути з відповідачки на користь
підприємства суму компенсації моральної шкоди завданої діловій репутації в
розмірі 300 грн., що складає середньомісячну суму орендної плати за незаконно
зайняте приміщення і компенсує можливі витрати на проживання одного
працівника ВАТ АК “Комбінат “Придніпровський” за один місяць; виселити
відповідачку з займаного житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1; стягнути з відповідачки на користь підприємства
понесені судові витрати у розмірі 137,05 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав,
посилаючись на те, що позивач просить суд стягнути з відповідачки зазначену
суму збитків посилаючись на договір оренди житлового приміщення, укладеного між
позивачем та ЗАТ “Кондитерська фабрика А.В.К.”, що супереч вимогам діючого
законодавства, тобто набувати права або обов'язки може тільки сторона яка
приймала участь в укладені угоди, а ОСОБА_1 не є стороною по зазначеному
вище договору, відповідно вона не може набувати по ньому права чи обов'язки, а
саме: вона не зобов'язана сплачувати орендну плату за займану нею кімнату №
904. Між тим, 30.8.2002 року між позивачем та відповідачкою був укладений
договір НОМЕР_2 оренди кімнати № 904, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до якого відповідачка зобов'язана
щомісячно сплачувати комунальні послуги та квартплату. Зазначений договір НОМЕР_2
від 30.08.2002 року укладений строком до 01.09.2012 року. Умови договору
сторони не змінювали та їх дію не припиняли. Тому, вважає, що позивач не вправі
вимагати від відповідачки інших виплат, окрім комунальних послуг та квартплати.
Посилання позивача на те, що договір є розірваним не відповідає дійсності,
оскільки між сторонами не укладено жодної угоди про його припинення, позивач
відповідно до п.5.1. договору НОМЕР_2 від 30.08.2002 року не прийняв від
відповідачки, а відповідачка не передала по приймальному акту орендовану
кімнату № 904 і ОСОБА_1 разом зі своєю неповнолітньою дитиною продовжує
проживати в кімнаті № 904. Виходячи з викладеного, вважає, що ОСОБА_1 зобов'
язана сплатити тільки борг за квартплату по договору оренди НОМЕР_2 від
30.08.2002 року, яка в період з 30.11.2005 року по 01.06.2007 року складає 1150
грн., із розрахунку 50 грн. за літні місяці та 100 грн. за зимні (9 зимових
місяців х 100 грн. = 900 грн.; 5 літніх місяців х 50 грн. = 250 грн.). Вимоги
щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 300 грн. не визнає оскільки вимоги є
незаконними та необґрунтованими. Щодо вимог про виселення відповідачки з
займаної кімнати, вважає ці вимоги також безпідставними та незаконними,
оскільки позивач не навів жодної юридично обґрунтованої причини по якій можливо
виселення ОСОБА_1, яка є одинокою матір'ю та виховує неповнолітню дитину.
Враховуючи викладене представник відповідача просив суд відмовити у задоволені
позову, оскільки вимоги є безпідставними, незаконними та необґрунтованими.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухав пояснення сторін,
вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 30.08.2002 року між ВАТ
АК “Комбінат “Придніпровський” та Лесів Ганною Павлівною був укладений договір
оренди НОМЕР_2 згідно якого ОСОБА_1 було надано в оренду житлове приміщення, а
саме: кімната АДРЕСА_1,
строком на 10 років, тобто до 01.09.2012 року. Згідно договору ОСОБА_1 зобов'
язана утримувати кімнату у порядку, передбаченому санітарними та протипожежними
нормами, щомісячно сплачувати комунальні послуги та квартплату, дотримуватись
загальних правил проживання у гуртожитку. (а.с. 41)
01.10.2005 року між ЗАТ “Кондитерська фабрика “А.В.К.” м.
Дніпропетровськ” та ВАТ АК “Комбінат “Придніпровський” був укладений договір
№ 000639 згідно якого ЗАТ “Кондитерська фабрика “А.В.К.” м. Дніпропетровськ”
передало ВАТ АК “Комбінат “Придніпровський” у строкове оплатне користування
житлові приміщення першого, шостого, восьмого, дев'ятого поверхів в гуртожитку
№ 19 по вул.. Осіння в м. Дніпропетровську, у тому числі: кімнати № № 105, 106,
603, 812, 901, 902, 904 - строком до 2055 року. Згідно договору ВАТ АК
“Комбінат “Придніпровський” договірна ціна з розрахунку за один кв.м. в місяць
7,01 грн. та ПДВ. (а.с. 4-7)
Згідно ч. 4 ст. 202 ЦК України дво- чи багатостороннім право
чином є погоджена дія двох або більше сторін.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є право відношення, в
якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони
(кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу,
сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право
вимагати від боржника виконання його обов'язку. Тобто набувати права або обов'
язки може тільки сторона, яка приймала участь в укладені угоди, а оскільки
відповідачка ОСОБА_1 не є стороною по договору оренди № 000639 від
01.10.2005 року, відповідно вона не є набувачем прав чи обов'язків по
зазначеному договору, а саме: вона не зобов'язана сплачувати орендну плату за
займану нею кімнату АДРЕСА_1, оскільки згідно договору оренди НОМЕР_2 від 30.08.2002 року
вона зобов'язана сплачувати лише комунальні послуги та квартплату. Тому суд
вважає, що вимоги представника позивача щодо стягнення суми завданих збитків у
розмірі 4665,85 грн. є безпідставними та не законними, а стягненню підлягає
лише заборгованість по квартплаті по договору оренди НОМЕР_2 від 30.08.2002 року,
яка в період з 30.11.2005 року по 01.06.2007 року складає 1150 грн..
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від
31.03.1995 року “Про судову практику в справах про відшкодування моральної
(немайнової) шкоди” спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній
особі моральної шкоди розглядаються у випадках: коли право на її відшкодування
безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її
положень; у випадках передбачених ст.ст. 7, 440-1 ЦК України (в ред. 1963 року)
та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння
моральної шкоди; про порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону
України “Про захист прав споживачів” чи інших законів, що регулюють такі зобов'
язання і передбачають відшкодування моральної шкоди. Суд вважає, що позивачу
ВАТ АК “Комбінат “Придніпровський” не могло бути спричинено моральну шкоду
діями відповідачки ОСОБА_1, а саме: не сплата за комунальні послуги та
квартплату, тому вимоги представника позивача щодо стягнення суму компенсації
моральної шкоди завданої діловій репутації в розмірі 300 грн. є безпідставними
та не законними.
Щодо вимог представника позивача про виселення відповідачки з
займаного житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, суд вважає, що вимоги є безпідставними та незаконними, оскільки
представник позивача не навів жодної юридично обґрунтованої причини по якій
можливо виселення ОСОБА_1, яка є одинокою матір'ю та виховує неповнолітню
дитину, із займаної нею кімнати.
Враховуючи викладене, суд вважає, що доводи представника
позивача не знайшли достатнє підтвердження у ході судового розгляду, є
незаконними, безпідставними та підлягають задоволенню частково, тобто стягненню
підлягає заборгованість по квартплаті за договором оренди НОМЕР_2 від 30.08.2002
року, яка в період з 30.11.2005 року по 01.06.2007 року складає 1150 грн.
Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача
підлягає стягненню сплачені судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 7, 14, 27, 57, 58, 88, 128, 197, 208,
212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 202, 207, 509, 815 ЦК України, Постановою
Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ВАТ АК “Комбінат “Придніпровський” задовольнити
частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ АК “Комбінат
“Придніпровський” заборгованість по квартплаті та комунальним послугам у
розмірі 1150 грн., витрати по сплаті судового збору - 51 грн., витрати на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн, а всього стягнути
1231 грн.
В інших позовних вимогах відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до
Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом
подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне
оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя: В.П.
Чебикін