Справа № 2-1714/2007 року
РІШЕННЯ
Іменем України
18 червня 2007 року Індустріальний районний суд м.
Дніпропетровська
у складі:
головуючого
судді
Чебикіна В.П.
при
секретарі
Гасінбергер М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.
Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу
житлового будинку, -
ВСТАНОВИВ:
У червні 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом,
посилаючись на те, що 8 вересня 2005 року він придбав у відповідача житловий
будинок літ А-1, який розташовано за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1.
У рахунок сплати за вказаний житловий будинок він передав ОСОБА_2.
5000 доларів США, що на цей час відповідно до курсу НБУ складає 25 100
гривень. На підтвердження укладеної між ними угоди ОСОБА_2. написав
власноручно розписку у якій вказав, що передає йому (позивачу) у власність
вказаний житловий будинок. Після виконання усіх вищезазначених дій він вважав,
що право власності на житловий будинок перейшло до нього і тому почав
користуватись вказаною будівлею. Так, в інтересах своєї родини він у 2006 році
прибудував до житлового будинку прибудову під літ.А?-1. На цей час
домоволодіння по АДРЕСА_1 складається з наступного: житловий будинок
під літ. А-2, загальною площею 150 кв.м., у тому числі підвал під літ. під А-2,
прибудова під літ. А?-1, вхід в підвал під літ а, та споруда № 1. Будівлі і
споруди домоволодіння по АДРЕСА_1 готові на 100 %. Самі будівлі
внесені до плану технічного паспорту МБТІ, але з відміткою самовільно
побудованого, в зв'язку з чим підлягає введенню в експлуатацію та узаконенню.
У 2007 році виникла необхідність оформити правовстановлюючі документи на
вказаний житловий будинок, для чого він у січні місяці звернувся до ОСОБА_2.
з проханням нотаріально посвідчити укладений між ними договір купівлі-
продажу житлового будинку. На його прохання ОСОБА_2. повідомив, що він
дуже зайнятий і повідомив, що піде зі мною до нотаріуса у лютому місяці 2007
року. Але після цієї розмови відповідач почав уникати його (позивача) і не
відповідав на телефонні дзвінки. Таким чином він зрозумів, що відповідач
ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Враховуючи
викладене позивач просить визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового
будинку, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2, якого
зареєстровано за адресою: м. Дніпропетровськ АДРЕСА_2, продає, а
позивач ОСОБА_1, якого зареєстровано за адресою: м.
Дніпропетровськ, АДРЕСА_3 купує житловий будинок літ. А-2, який
розташовано у м. Дніпропетровську по АДРЕСА_1; визнати за ним право
власності на житловий будинок під літ. А-2, загальною площею 150 кв.м., у тому
числі підвал під літ. під А-2, прибудова під літ. А?-1, вхід в підвал під літ
а, та споруду № 1, який розташовано у м. Дніпропетровську по АДРЕСА_1;
зобов'язати виконком Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська
ввести в експлуатацію самочинно збудований житловий будинок під літ. А-2,
загальною площею 150 кв.м., у тому числі підвал під літ. під А-2, прибудова під
літ. А?-1, вхід в підвал під літ а, та споруду № 1, який розташовано у м.
Дніпропетровську по АДРЕСА_1.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги
та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав у
повному обсязі.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін,
вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 8 вересня 2005 року
ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2
житловий будинок літ А-1, який розташовано за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1. У рахунок сплати за вказаний житловий будинок ОСОБА_1.
передав ОСОБА_2. 5000 доларів США, що підтверджується розпискою,
написаною власноручно ОСОБА_2, у якій вказав, що передає ОСОБА_1.
у власність вказаний житловий будинок. (а.с. 13)
У судовому засіданні представник позивача пояснив, що після
виконання усіх вищезазначених дій позивач вважав, що право власності на
житловий будинок перейшло до нього і тому почав користуватись вказаною
будівлею. Так, в інтересах своєї родини він у 2006 році прибудував до житлового
будинку прибудову під літ.А?-1. На цей час домоволодіння по АДРЕСА_1
складається з наступного: житловий будинок під літ. А-2, загальною площею 150
кв.м., у тому числі підвал під літ. під А-2, прибудова під літ. А?-1, вхід в
підвал під літ а, та споруда № 1. Будівлі і споруди домоволодіння по АДРЕСА_1
готові на 100 %. Самі будівлі внесені до плану технічного
паспорту МБТІ, але з відміткою самовільно побудованого, в зв'язку з чим
підлягає введенню в експлуатацію та узаконенню. У 2007 році виникла
необхідність оформити правовстановлюючі документи на вказаний житловий будинок,
для чого він у січні місяці звернувся до ОСОБА_2. з проханням нотаріально
посвідчити укладений між ними договір купівлі-продажу житлового будинку. На
його прохання ОСОБА_2. повідомив, що він дуже зайнятий і повідомив, що
піде зі мною до нотаріуса у лютому місяці 2007 року. Але після цієї розмови
відповідач почав уникати його (позивача) і не відповідав на телефонні дзвінки.
Таким чином він зрозумів, що відповідач ухиляється від нотаріального
посвідчення договору купівлі-продажу.
У відповідності зі ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовились,
щодо істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і
відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється
від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем виконані усі умови, які
передбачені ст. 655 ЦК України, а саме: він сплатив та прийняв куплене нерухоме
майно, у свою чергу відповідач, виконав дії по передачі житлового будинку
позивачу у власність, але ухиляється від нотаріального посвідчення договору
купівлі-продажу, у зв'язку з чим слід визнати дійсним договір купівлі-продажу
житлового будинку, відповідно до якого ОСОБА_2, якого
зареєстровано за адресою: м. Дніпропетровськ АДРЕСА_2, продає, а
ОСОБА_1, якого зареєстровано за адресою: м.
Дніпропетровськ, АДРЕСА_3 купує житловий будинок літ. А-2, який
розташовано у м. Дніпропетровську по АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_1.
право власності на житловий будинок під літ. А-2, загальною площею 150 кв.
м., у тому числі підвал під літ. під А-2, прибудова під літ. А?-1, вхід в
підвал під літ а, та споруду № 1, який розташовано у м. Дніпропетровську по
АДРЕСА_1.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 7, 14, 57, 58, 197,
208, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 220, 261, 655, 657 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, відповідно до якого
ОСОБА_2, якого зареєстровано за адресою: м. Дніпропетровськ
АДРЕСА_2, продає, а ОСОБА_1, якого
зареєстровано за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_3 купує
житловий будинок літ. А-2, який розташовано у м. Дніпропетровську по АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий
будинок під літ. А-2, загальною площею 150 кв.м., у тому числі підвал під літ.
під А-2, прибудова під літ. А?-1, вхід в підвал під літ а, та споруду № 1, який
розташовано у м. Дніпропетровську по АДРЕСА_1.
Зобов'язати виконком Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська ввести
в експлуатацію самочинно збудований житловий будинок під літ. А-2, загальною
площею 150 кв.м., у тому числі підвал під літ. під А-2, прибудова під літ. А?-
1, вхід в підвал під літ а, та споруду № 1, який розташовано у м.
Дніпропетровську по АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного
суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 -
денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і
подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя: В.П.
Чебикін