Справа № 161/17673/19 Головуючий у 1 інстанції: Івасюта Л. В.

Провадження № 22-ц/802/881/20 Категорія: 76 Доповідач: Бовчалюк З. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2020 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,

з участю секретаря судового засідання Концевич Я.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Михайлець О.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства резерву України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» про визнання незаконними і скасування наказів про відсторонення від займаної посади, про проведення службового розслідування, визнання незаконним і скасування акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 липня 2020 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державного агентства резерву України про визнання незаконними і скасування наказів про відсторонення від займаної посади, про проведення службового розслідування, визнання незаконним і скасування акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу.

Позов мотивує тим, що він, в період з 08.06.2015 р., до моменту звернення в суд з позовом, обіймав посаду директора ДП «Луцький КХП №2», що підтверджується копіями контракту та наказів про призначення. На підставі наказу в.о. голови Державного агентства резерву України (далі-ДАРУ) Котова П.В. від 02.09.2019 року № 97-к «Про призначення виконуючого обов`язки», його було відсторонено від виконання посадових обов`язків керівника Державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» на час проведення службового розслідування, про що державним реєстратором в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи були внесені відповідні зміни. Виконуючим обов`язки директора згаданого підприємства цим же наказом призначено іншу особу.

Вказує, що на його думку неправомірна зміна керівника юридичної особи, директором якої він працював з червня 2015 року, що є відповідачем по майновому спору про відшкодування вартості 23 606 536,62 грн., позивачем в якому є ДАРУ (справа №903/625/18), може суттєво вплинути на результат розгляду справи. Тобто, результати попередньо вчиненої Держрезервом в незаконний спосіб передачі цілісного майновий комплексу державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» із сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства до сфери управління Державного агентства резерву України та подальша незаконна зміна керівника без конкурсу на особу, що вочевидь не володіє достатньою обізнаністю в обставинах справи, можуть слугувати підставою для покладення на нього обов`язку щодо відшкодування можливих збитків.

На даний час наявність інформації в ЄДР про відсторонення його від посадових обов`язків та на період службового розслідування становить втручання в його особисті немайнові права, зокрема, заподіюють шкоду його діловій репутації.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 січня 2019 р. 134-р «Про передачу цілісного майнового комплексу державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» цілісний майновий комплекс державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» із сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства, передано до сфери управління Державного агентства резерву. Згідно з п п.10 Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 21.09.1998 № 1482 (далі - Положення), визначає порядок безоплатної передачі об`єктів права державної власності із сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, які відповідно до законодавства здійснюють функції з управління державним майном. Відповідно до вказаного Положення, передача оформляється актом приймання-передачі за формою, згідно з додатком до Порядку подання та розгляду пропозицій щодо передачі об`єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об`єктів у державну власність, затвердженого цією постановою. Акт складається у чотирьох примірниках, підписується головою і членами комісії та затверджується органом, який створив комісію.

Згідно з п.8 Положення, передача об`єктів права державної власності здійснюється комісією з питань передачі об`єктів, до складу якої входять представники органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації, які приймають та передають, державне майно, - у разі передачі підприємств та нерухомого майна, а також представники підприємства, майно якого підлягає передачі, - у разі передачі нерухомого майна. На підставі цього, ДАРУ, як сторона яка приймає майно у визначений термін надіслало лист до Мінагрополітки, - стороні, яка його передає, про надання кандидатур до складу комісії з питань передачі ЦМК ДП «Луцький КХП №2», перелік членів яких було затверджено відповідним наказом ДАРУ від 05.04.2019 року №65 «Про приймання-передачі цілісного майнового комплексу Державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» із сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України до сфери управління Державного агентства резерву України».

Проте, Мінагрополітики, у листі від 03.05.2019 року №37-21-7/11088 «Щодо питання передачі ДП «Луцький КХП №2», зазначило на наявність неврегульованих питань щодо проведення інвентаризації та неможливості без їх усунення надати відповідний пакет документів та забезпечити участь своїх працівників у підписанні передавального акту. Крім того, ДП «Луцький КХП №2» оскаржило в Окружному адміністративному суді м. Києва (справа №640/5972/19) рішення КМУ від 16 січня 2019 р. №134-р «Про передачу цілісного майнового комплексу державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» цілісний майновий комплекс державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» із сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства передано до сфери управління Державного агентства резерву, у зв`язку з порушенням процедури його підготовки та, відповідно, законності.

Незважаючи на наведені обставини, в.о. голови держрезерву Котов П.В. , своїм наказом №138 від 31.07.2019р. року, вніс зміни в наказ ДАРУ від 05.04.2019 року №65 «Про приймання-передачі цілісного майнового комплексу Державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» із сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України до сфери управління Державного агентства резерву України», а саме: ввів у комісію по передачі ЦМК ДП «Луцький КХП №2» 11 нових членів, працівників ДП «Чортківський КХП» ДАРУ, які не мали відношення до сторін передачі та покладає обов`язки по внесенню змін в установчі документи на працівника Держрезерву. Того ж дня, 31.07.2019 року, в.о. голови ДАРУ наказом «Про затвердження акту - приймання передачі цілісного майнового комплексу Державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» із сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України до сфери управління Державного агентства резерву України» №139 від 31.07.2019 року затвердив передавальний акт, в якому замість представників органу управління, що передає майно та самого підприємства, вказані нововведені в комісію працівники підприємства, що безпосередньо підпорядковане ДАРУ, в якості посадових осіб ДП «Чортківський КХП». Оскільки усі працівники ДП «Луцький КХП №2» були звільнені арбітражним керуючим Михайловським С.В. у серпні-жовтні 2017 року, в зв`язку із передачею йому майна підприємства, та через введення процедури ліквідації (станом на момент складання передавального акту він є єдиним працівником підприємства), та внаслідок звільнення будь-які правовідносини між ними та підприємством, що передається (в тому числі щодо матеріальної відповідальності) - припинені.

Таким чином, зазначені особи не можуть бути відповідальні за майно ДП «Луцький КХП №2», оскільки не перебувають у трудових відносинах з підприємством, відповідно майно підприємства їм не ввірене. Держрезерв, використавши працівників ДП «Чортківський КХП», що входить до сфери управління того ж Держрезерву, самостійно передав та прийняв ЦМК ДП «Луцький КХП №2» від Мінагрополітики, що суперечить Порядку №1482 та є прямим порушенням законодавства.

Крім того, в текстах акту приймання - передачі та наказах ДАРУ 3138 від 31.07.2019 та від 05.04.2019 №65 міститься інформація про зазначення його, як члена комісії, в той час, як до переліку підписантів-його не включено. Отже, приймання-передача відбулася неуповноваженими особами всупереч Порядку №1482.

В порушення Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», державний реєстратор вніс відповідні зміни до ЄДР щодо складу засновників №11871050036001414 від 06.08.2019 року, рішення якого 27.08.2019 року було оскаржене в Комісію Мінюсту, яка розглядає скарги на дії державних реєстраторів. Станом на день подання заяви, результат розгляду його скарги невідомий, оскільки заявником було підприємство, доступу до листування з яким, після незаконного відсторонення, він не має.

Оскільки, контрактом не передбачено відсторонення керівника від посади, а йому не повідомлено про вчинення кримінального або адміністративного правопорушення, слід керуватись спеціальним законодавством, яким встановлено додаткові підстави для відсторонення окремих категорій працівників від роботи а саме: Положенням Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 13 червня 2000 р. № 950, оскільки посадові особи юридичних осіб публічного права, для цілей Закону України "Про запобігання корупції" прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, передбачених законодавством.

На його звернення до голови ДАРУ та запити на отримання інформації, належним чином надіслані Держрезерву, в т.ч. повторно, щодо надання інформації про предмет та зміст службового розслідування, він відповіді не отримав, чим його було обмежено в можливостях отримати інформацію щодо підстав проведення розслідування та захисту своїх прав та ділової репутації.

Просив визнати незаконним і скасувати акт приймання передачі цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Луцький комбінат хлібопродуктів № 2 із сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України від 31.07.2019 року, затвердженого наказом №139 від 31.07.2019 року. Визнати незаконним і скасувати наказ Державного агентства резерву України від 02.09.2019 року № 97-к "Про призначення виконуючого обов`язки".

20 січня 2020 року позивач подав заяву про зміну предмета позу, яка прийнята судом до розгляду. В даній заяві просив визнати незаконним і скасувати акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу Державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» із сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України до сфери управління Державного агентства резерву України від 31.07.2019 року, затвердженого наказом №139 від 31.07.2019року; визнати незаконним і скасувати наказ Державного агентства резерву України, про відсторонення його від виконання службових обов`язків, від 01.11.2019 року № 158-к; визнати незаконним та скасувати наказ Державного агентства резерву України «Про проведення службового розслідування №157-к» від 01.11.2019 року. Покликався на те, що в ході судового розгляду йому стало відомо, що відповідачем 01.11.2019 року повторно видано наказ про проведення службового розслідування щодо нього та відсторонено його від роботи.

Вказував, що нове рішення (наказ про проведення перевірки і про відсторонення) відповідач прийняв в зв`язку з наявністю тих же обставин, що і при попередньому службовому розслідуванні. Незважаючи на заборону, встановлену абз.1 п.3 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до якої строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців - відповідачем прийнято наказ №157 від 01.11.2019р., яким фактично продовжено строк перевірки на строк, що перевищує гранично встановлений Порядком. Покликається на незаконність, необґрунтованість та безпідставність оскаржуваних наказів та відсутність правових підстав для їх прийняття.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 липня 2020 року в задоволені позову в даній справі відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , просить скасувати рішення суду першої інстанції у зв`язку з неповним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивача, Державне агентство резерву України просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції - до скасування з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст.4 ЦПК України).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відмовляючи в задоволені позову в частині визнання незаконним і скасування Акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу, суд першої інстанції виходив з того, що Акт приймання - передачі цілісного майнового комплексу підтверджує виконання Державним агентством резерву України розпорядження Кабінету Міністрів України, не має ознак правочину і не може бути предметом оскарження в суді. Також судом констатовано, що відповідачем обґрунтовано відсторонено позивача від виконання своїх службових обов`язків та розпочато службове розслідування щодо фактів порушення законодавства на підприємстві

Такі висновки суду зроблені передчасно при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права та матеріального права, що регулюють дані правовідносини.

З врахуванням принципу диспозитивності цивільного процесу судом розглядається дана цивільна справа за вимогами позивач, що викладені в заяві про зміну предмета позову ( а.с. 122-124 Т.1).

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відтак підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом №27-к від 08.06.2015р. ОСОБА_1 було призначено на посаду директора державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» з правом першого підпису.

Наказом №97-п від 08.06.2015р. призначено ОСОБА_1 на посаду директора державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» шляхом укладання контракту, як переможця конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки.

Наказ від 13.02.2015р. №26-п «Про покладання виконання обов`язків директора на ОСОБА_1 » визнано таким, що втратив чинність.

25.05.2015р. між Міністерством аграрної політики та продовольства України та ОСОБА_1 укладено контракт про його призначення на посаду директора державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» з 25.05.2015р. по 24.05.2018р.

Згідно з додатковою угодою №9 до контракту №1 від 25.05.2015р. з керівником державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» продовжено дію контракту з ОСОБА_1 до 24.05.2019р.

Додатковою угодою №2 до контракту № 1 від 25.05.2015р. дію контракту з ОСОБА_1 продовжено до 22.05.2020р.

Розпорядженням КМ України від 16 січня 2019 року № 134-р «Про передачу цілісного майнового комплексу державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» цілісний майновий комплекс державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» передано із сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства до сфери управління Державного агентства резерву України.

Наказом Державного агентства резерву України від 05 квітня 2019 року № 65 «Про приймання цілісного майнового державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2 із сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України», виданого на виконання згаданого розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 січня 2019 року № 134-р вирішено прийняти зі сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства до сфери управління Державного агентства резерву ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" у зв`язку з чим створити комісію та затвердити її склад згідно з додатком. Наказано Акт приймання-передачі майнового комплексу подати на затвердження ДАРУ. Зобов`язано ОСОБА_1 з дати затвердження акту у двотижневий термін внести відповідні зміни в установчі документи та провести їх державну реєстрацію ( 33-35 Т.1).

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про управління об`єктами державної власності» управління об`єктами державної власності - здійснення КМ України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Порядок безоплатної передачі об`єктів права державної власності із сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна, інших державних органів, які відповідно до законодавства здійснюють функції з управління державним майном, об`єднань підприємств, яким делеговано функції з управління майном підприємств і організацій, заснованих на державній власності ( далі органи уповноважені управляти державним майном) Національної академії наук, галузевих академій наук, інших установ та організацій, яким державне майно передано у безоплатне користування (далі-самоврядні організації) до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій-врегульовано Положенням про порядок передачі об`єктів пава державної власності, затвердженого постановою КМ України від 21 вересня 1998 року № 1482 ( далі Положення).

Передача оформляється актом приймання-передачі за формою згідно з додатком до Порядку подання та розгляду пропозицій щодо передачі об`єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об`єктів у державну власність, затвердженого цією постановою. Акт складається у чотирьох примірниках, підписується головою і членами комісії та затверджується органом, який створив комісію. Право на управління об`єктом передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі (п.10 Положення).

Наказом Державного агентства резерву України від 05 квітня 2019 року № 65 ОСОБА_1 , директора ДП «Луцький КХП № 2» ( як встановлено в судовому засіданні єдиного працівника підприємства) включено до складу вказаної комісії.

Відповідно до умов п.11 трудового контракту № 1 від 08.06.2015 року на ОСОБА_1 , як директора підприємства, покладається обов`язок ефективного використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна.

Згідно з п.10.5.4 Статуту ДП «Луцький КХП № 2», що затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23 січня 2014 року № 37 ( в редакції, що діяв на момент складення спірного акту ( далі - Статут) встановлено, що директор несе відповідальність за виконання покладених на нього завдань, що визначені статутом, формування та виконання фінансових планів, дотримання державної та фінансової дисципліни, ефективне використання та збереження державного майна та коштів, які знаходяться у віданні підприємства, дотримання законодавства України.

Пунктом 10.7 Статуту визначено, що директор несе персональну відповідальність за організацію господарської діяльності підприємства та за додержання порядку організації та ведення бухгалтерського обліку, достовірність фінансової звітності та статистичної інформації.

Відповідно до абз. 2 п.10 Положенням про порядок передачі об`єктів пава державної власності, затвердженого постановою КМ України від 21 вересня 1998 року № 1482, до акту приймання - передачі підприємства додаються:

копія статуту (положення) підприємства; контракт з керівником підприємства;

договір оренди єдиного (цілісного) майнового комплексу; договори найму (оренди) нежитлових приміщень;

бухгалтерський баланс, складений на останню звітну дату, з відміткою органу державної податкової служби про його прийняття.

Операції з передачі державного майна відображаються у бухгалтерському обліку в порядку, визначеному Мінфіном.

документи, що підтверджують право власності на нерухоме майно;

копія свідоцтва про реєстрацію об`єкта культурної спадщини як пам`ятки;

виписка з бухгалтерського балансу, складеного на останню звітну дату, про вартість об`єкта передачі;

титули будов та проектно-кошторисна документація - у разі передачі об`єктів незавершеного будівництва;

договори найму (оренди) нежитлових приміщень.

З врахуванням встановлених обставин є очевидним, що ситуації, яка склалась в ДП «Луцький КХП № 2», обов`язок складати фінансову звітність лежала саме на керівнику підприємства, оскільки посада бухгалтера була відсутня, у зв`язку з введеною процедурою банкрутства на даному підприємстві та вивільненням усіх працівників.

Для відображення вартості усіх активів на підприємстві, що передається, у бухгалтерському балансі необхідно провести інвентаризацію майна та зобов`язань.

Пунктом 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року № 879 передбачено, що проведення інвентаризації є обов`язковим, зокрема у разі передачі майна державного підприємства до сфери управління іншого органу управління.

З матеріалів справи та наданих учасниками справи пояснень судом встановлено, що майно, яке складає цілісний майновий комплекс ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» на час складення Акту приймання-передачі перебувало в оренді та у фактичному користуванні ДП «Чортківський КХП» (передано за рішенням ліквідатора), не було повернуто власнику ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2», а відповідно ОСОБА_1 , як керівник даного підприємства та відповідальна особа, не мав до даного майна будь-якого доступу та фактично був позбавлений можливості перевірити його цілісність та склад при оформленні передавального акту.

Ні Міністерством аграрної політики, ні Державним агенством резерву України не вчинялось жодних дій щодо повернення ДП «Чортківський КХП» майнового комплексу ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» після закінчення строку дії договору оренди його безпосередньому власнику ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» з метою його інвентаризації.

Створення інвентаризаційної комісії та призначення її членів (наказ голови ДАРУ про інвентаризацію ДП «Луцький КХП № 2» № 69 від 09 квітня 2019 року ), а також проведення інвентаризації перед передачею (поверненням) майна проведено з порушенням вимог Положення про інвентаризацію державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання) затвердженого Постановою КМ України 02 березня 1993 року № 158.

Згідно з п.8 Положення, передача об`єктів права державної власності здійснюється комісією з питань передачі об`єктів, до складу якої входять представники органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації, які приймають та передають, державне майно, - у разі передачі підприємств та нерухомого майна, а також представники підприємства, майно якого підлягає передачі, - у разі передачі нерухомого майна. На підставі цього, ДАРУ, як сторона яка приймає майно у визначений термін надіслало лист до Мінагрополітки, - стороні, яка його передає, про надання кандидатур до складу комісії з питань передачі ЦМК ДП «Луцький КХП №2», перелік членів яких було затверджено відповідним наказом ДАРУ від 05.04.2019 року №65 «Про приймання-передачі цілісного майнового комплексу Державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» із сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України до сфери управління Державного агентства резерву України».

Мінагрополітика, у листі від 03.05.2019 року №37-21-7/11088 «Щодо питання передачі ДП «Луцький КХП №2», вказало на наявність неврегульованих питань щодо проведення інвентаризації та неможливості без їх усунення надати відповідний пакет документів та забезпечити участь своїх працівників у підписанні передавального акту. Крім того, ДП «Луцький КХП №2» оскаржило в Окружному адміністративному суді м. Києва (справа №640/5972/19) рішення КМУ від 16 січня 2019 р. №134-р «Про передачу цілісного майнового комплексу державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» цілісний майновий комплекс державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» із сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства передано до сфери управління Державного агентства резерву, у зв`язку з порушенням процедури його підготовки та, відповідно, законності.

Незважаючи на наведені обставини, в.о. голови Держрезерву, своїм наказом №138 від 31.07.2019 року, вніс зміни в наказ ДАРУ від 05.04.2019 року №65 «Про приймання-передачі цілісного майнового комплексу Державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» із сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України до сфери управління Державного агентства резерву України», а саме: ввів у комісію по передачі ЦМК ДП «Луцький КХП №2» 11 нових членів, працівників ДП «Чортківський КХП» ДАРУ, які не є сторонами передачі та поклав обов`язки по внесенню змін в установчі документи на працівника Держрезерву.

31.07.2019 року, в.о. голови ДАРУ наказом «Про затвердження Акту приймання- передачі цілісного майнового комплексу Державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» із сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України до сфери управління Державного агентства резерву України» №139 від 31.07.2019 року затвердив передавальний акт, в якому замість представників органу управління, що передає майно та самого підприємства, вказані нововведені в комісію працівники підприємства, що безпосередньо підпорядковане ДАРУ, в якості посадових осіб ДП «Чортківський КХП», які були орендарем майна, що передавалось.

Вказані в акті особи не перебували у трудових відносинах з підприємством майно якого передавалося, відповідно майно підприємства їм не було ввірене.

Таким чином, зважаючи, що підписантами акту, зі сторони, яка передавала майно були працівники ДП «Чортківський КХП», що входить до сфери управління Держрезерву, останній одноосібно передав та прийняв цілісний майновий комплекс ДП «Луцький КХП №2» від Мінагрополітики, що суперечить Порядку №1482, та свідчить про його незаконність.

Крім того, в текстах Акту приймання-передачі та наказах ДАРУ № 3138 від 31.07.2019 та від 05.04.2019 № 65 міститься інформація про зазначення ОСОБА_1 , як члена комісії, в той час, як до переліку підписантів-його не було включено.

В суді апеляційної інстанції представники відповідача не змогли пояснити з яких причин ОСОБА_1 , будучи керівником ДП «Луцький КХП №2», відповідальною особою за збереження належного підприємству майна, входячи в комісію по переданню цього майна, не був фактично присутній при передачі майнового комплексу та не підписував вказаний акт. При цьому представники відповідача вказували, що Держрезерв повідомляв ОСОБА_1 про необхідність підписання акту, однак належних та допустимих доказів повідомлення позивача такі не надали.

Як пояснив в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 оригінал статуту ДП «Луцький КХП №2» та свідоцтво про державну реєстрацію, які зазначені в акті приймання - передачі ( а.с 28-29 Т.1) і на даний час знаходяться в нього, та у нього не вимагались, нікому не передавались.

З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуваний Акт приймання-передачі, носить формальний характер, складений з порушенням Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженого постановою КМ України від 21 вересня 1998 року № 1482, Порядку №1482, ні майно, ні установчі та правовстановлюючі документи при передачі даного майна не перевірялись власником даного майна та його уповноваженими особами, а відтак вимоги позивача в означеній частині є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до п.10 ч. 4 ст. 17 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, оскаржуваний Акт є одним з документів, на підставі якого державним реєстратором здійснюється реєстрація змін відомостей про юридичну особу - в даному випадку змін відомостей про орган управління.

Згідно з пунктами 1, 4 частини 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з договорів та інших правочинів, інших юридичних фактів.

Частиною 1 статті 12 цього Кодексу передбачено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Частиною 1 статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Оскільки згідно з п. 10 Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженого постановою КМ України від 21 вересня 1998 року № 1482, акт приймання-передачі є документом, з моменту підписання якого виникають права по управлінню об`єктом передачі, а згідно з п.10.ч.4 ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань означений документ є підставою для проведення реєстраційних дій, то оскаржуваний Акт містить усі ознаки двостороннього правочину.

Відтак в силу п.2 ч. 2 ст. 16 ЦК України, Акт приймання - передачі цілісного майнового комплексу ДП «Луцький КХП № 2» із сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України до сфери управління ДАРУ від 31 липня 2019 року може бути предметом оскарження в судовому порядку.

Відмовляючи в задоволені позову в частині скасування наказів Державного агентства резерву України від 01 листопада 2019 року «Про проведення службового розслідування та «Про відсторонення», суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані накази були видані у зв`язку з встановленими порушеннями законодавства на ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» та позивача обґрунтовано відсторонено від виконання своїх службових обов`язків та розпочато службове розслідування щодо фактів порушень законодавства на підприємстві.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки такі зроблені передчасно та без з`ясування усіх дійсних обставин справи.

З первісного позову та пояснень позивача встановлено, що 02 вересня 2019 року наказом ДАРУ № 96-к було вирішено провести службове розслідування на ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2». Слід зауважити, що сам наказ було надано відповідачем на неодноразові пропозиції суду, лише в останнє судове засідання в суд апеляційної інстанції.

Також з пояснень позивача та представника відповідача встановлено, що наказом ДАРУ від 02.09.2019 року № 97-7 ОСОБА_1 було відсторонено від виконання його службових обов`язків. Текст даного наказу відповідачем для огляду судом надано не було, хоча суд обговорював питання щодо можливості подання даного доказу.

Зважаючи на те, що відповідач ухилявся щодо надання суду вказаних наказів, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача щодо його не ознайомлення з даними наказами.

Окрім того як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_1 не будучи ознайомленим зі згаданими наказами, які безпосередньо стосувались його інтересів, ним початково було заявлено вимогу про оскарження саме наказу про призначення виконуючого обов`язки ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» від 02.09.2019 року.

За результатами вказаного службового розслідування було складено акт від 31.10 2019 року (а.с. 181-184). За результатами даного розслідування комісією запропоновано: врегулювати трудові відносини з ОСОБА_1 ; звернутися до правоохоронних органів щодо ходу досудового розслідування кримінальної справи, порушеної щодо ОСОБА_1 ; провести нове службове розслідування.

При цьому хоча дані накази не увійшли в предмет оспорення, з врахування поданої позивачем заяви про зміну предмета позову, колегія суддів вважає за необхідне дослідити обставини, які були встановлені за результатами першого службового розслідування, оскільки в подальшому такі стали підставою для винесення наказу від 01.11.2019 року № 157-к, що позивачем оскаржується.

Зокрема в даному акті констатовано про сприяння ОСОБА_1 в незаконній реалізації ДП «Сетам» чотирьох об`єктів нерухомого майна, балансоутримувачем якого є ДП «Луцький КХП №2». При тому інформації в чому проявилось незаконність саме дій ОСОБА_1 даний акт не містить. Натомість, як встановлено судом реалізація даного майна відбувалась органами Луцького ДВС з метою виконання рішення суду боржником за яким було ДП «Луцький КХП №2». Постановою від 07.10.2019 року в.о. начальником Луцького Луцького РВДВС ГТУЮ у Волинській області визнано дії державного виконавця при реалізації майна ДП «Луцький КХП №2» правомірними. В даній постанові, з покликанням на норми права, обґрунтовано підставність та правомірність реалізації майна. Постанова є чинною. Дії державного виконавця відповідачем не оскаржувались, при тому, що на день винесення даної постанови було затверджено передавальний акт.

Актом також вказано про доведення ОСОБА_1 ДП «Луцький КХП №2» до ліквідації, при тому що процедура ліквідації була розпочата ще до призначення ОСОБА_1 на посаду директора.

Вказано про не забезпечення збереженості пшениці, без будь якої конкретизації в чому це проявилось, чим дані факти підтверджені.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Державного агентства резерву України № 157-к від 01 листопада 2019 року «Про проведення службового розслідування» вирішено провести службове розслідування на ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» Державного агентства резерву України від 01 листопада до 29 листопада 2019 року.

Наказом Державного агентства резерву України від 01 листопада 2019 року № 158-к «Про відсторонення» на час проведення службового розслідування та до прийняття відповідного рішення за його результатами відсторонити від виконання посадових обов`язків директора державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» ОСОБА_1 з 01 листопада 2019 року.

Пунктом 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та осіб, які для цілей ЗУ « Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачено, що може бути проведено службове розслідування:

у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов`язків, перевищення їх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян;

у разі недодержання посадовими особами місцевого самоврядування законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства;

на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри;

з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов`язки (далі - керівник органу).

За анонімними повідомленнями, заявами та скаргами службове розслідування не проводиться, крім випадків, коли анонімне повідомлення стосується порушення вимог Закону та наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

Пунктом 7 зазначеного Порядку передбачено, що особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право:

1) отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування;

2) надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, необхідні для проведення службового розслідування;

3) звертатися з клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування;

4) подавати у письмовій формі зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять;

5) звертатися до керівника органу у письмовій формі з обґрунтованим клопотанням про виведення із складу комісії з проведення службового розслідування осіб, в яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів. Про прийняте за результатами розгляду клопотання рішення письмово повідомляється особа, стосовно якої проводиться службове розслідування.

Звертаючи до суду з вимогами про оскарження згаданих наказів позивач вказував, що його не було ознайомлено з даними наказами, будь-які пояснення у нього не відбирались. Такі його твердження доводяться матеріалами справи. Зокрема, ні тексти оскаржуваних наказів, ні матеріали справи не містять даних про ознайомлення ОСОБА_1 з їх змістом, або ж їх надіслання на його адресу проживання (електронну адресу). Наказ від 01 листопада 2019 року не містить жодного обґрунтування необхідності проведення службового розслідування.

Окрім того наказ від 01.11.2019 року № 157-к не містить належних обґрунтувань необхідності проведення службового розслідування.

За таких обставин слід вважати, що при видачі наказів від 01.11.2019 року було порушено п. 7 вказаного Порядку.

Незважаючи на заборону, встановлену абз.1 п.3 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р. № 950 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 р. № 691), відповідно до якої строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців - відповідачем прийнято наказ № 157-к від 01.11.2019р., яким фактично продовжено строк перевірки на строк, що перевищує гранично встановлений Порядком.

За результатами повторно службового розслідування на ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» було складено акт від 29.11.2019 року. Даний акт також був отриманий судом апеляційної інстанції лише в останньому судовому засіданні. При цьому ОСОБА_1 стверджував, що його не було ознайомлено з даним актом та його копію він не отримував.

За результатами службового розслідування комісією запропоновано органу управління майном ДП «Луцький КХП №2» припинити контракт з ОСОБА_1 до закінчення терміну дії контракту, керуючи п.5.2. та звільнити з посади директора відповідно до п.п.б) та п.п.м) п.5.3 Контракту № 1 від 23 травня 2015 року.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає суперечливими дії ДАРУ щодо необхідності проведення службових розслідувань, зміст складених за їх результатами висновків та підстави з яких звільнено ОСОБА_1 з посади директора .

Зокрема як вбачається з наказу Державного агентства резерву України №40-к від 05.02.2020р. ОСОБА_1 звільнений з посади директора державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2», за угодою сторін, відповідно до ч.1 ст.36 КЗпП України.

В суді апеляційної інстанції представники відповідача, не змогли пояснити доцільність проведення двох службових розслідувань, висновків які викладені в актах з дійсними підставами звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів №2».

При цьому вказували, що на час розгляду даної справи відсутні кримінальні провадження, які б були порушені щодо ОСОБА_1 ..

Таким чином колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість та незаконність наказів відповідача від 01.11.2019 року про проведення службового розслідування та відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків.

Відповідач в порушення вимог ст.12, 81 ЦПК не надав належних та допустимих доказів, які б спростували вимоги позивача про незаконність оспорюваного акту та наказів.

Статтею 43 Конституції України гарантовано, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

На думку суду задоволення позову про визнання незаконним і скасування наказів про проведення службового розслідування та відсторонення ОСОБА_1 від виконання трудових обов`язків, за відсутності доказів про законну необхідність вчинення таких дій, в даному випадку в розумінні ст. 13 Конвенції достатнім та ефективним засобом юридичного захисту порушених прав позивача, що гарантовані йому Конституцією .

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з порушенням норм матеріального то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового судового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 липня 2020 року в даній справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати незаконним і скасувати Акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу Державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» із сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України до сфери управління Державного агентства резерву України від 31 липня 2019 року, затвердженого наказом №139 від 31 липня 2019 року.

Визнати незаконним та скасувати наказ Державного агентства резерву України від 01 листопада 2019 року №157-к «Про проведення службового розслідування».

Визнати незаконним і скасувати наказ Державного агентства резерву України від 01 листопада 2019 року № 158-к «Про відсторонення».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий:

Судді: