Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-1633/2010 р. Головуючий у 1 інстанції : Лисенко Л.І.
Суддя-доповідач : Денисенко Т.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Боєвої В.В.,
суддів: Денисенко Т.С.,
Приймака В.М.,
при секретарі: Карацюпі О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИЛА :
У травні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
В позові зазначав, що 13.09.1980 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_3 Від шлюбу неповнолітніх дітей не має. Через відсутність порозуміння і поваги в сім’ї, частих сварок та скандалів, різних поглядів на життя в січні 2008 року сім’я фактично розпалась. Вважає примирення і подальше збереження сім’ї неможливим, просив розірвати шлюб.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02 лютого 2010 року позов задоволено. Розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Стягнуто з ОСОБА_4 державне мито в дохід держави в сумі 10 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вислухавши доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_3 та заперечення позивача ОСОБА_4, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
За правилами ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як установлено судом, 13 вересня 1980 року у Запорізькому міському відділу РАЦС Головного управління юстиції у Запорізької області був зареєстрований шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_3, актовий запис № Т.І.
Від шлюбу вони неповнолітніх дітей не мають.
З січня 2008 року сім’я сторін фактично розпалась через відсутність порозуміння в сім’ї. Вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть.
При розгляді справи позивачка заперечувала проти розірвання шлюбу, тому суд приймав міри для примирення сторін, надававши сторонам строк для примирення у три місяці.
Проте сторони не помирилися.
Суд першої інстанції повно і правильно встановив обставини справи, дав належну оцінку всім наявним у справі доказам і після спливу наданого на примирення строку дійшов обґрунтованого висновку, про те, що сім'я сторін розпалась і її збереження не в інтересах сторін. Тому на підставі ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України обґрунтовано ухвалив рішення про розірвання шлюбу.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що подружжя ОСОБА_4 сумісно не проживає близько двох років, Відповідачка проживає окремо від позивача. Позивач зазначив, що проживає з другою жінкою та не має наміру проживати однією сім'єю з відповідачкою.
Колегія суддів вважає, що доводи апелянта ОСОБА_3 про те, що судом не були досліджені всі обставини справи є необґрунтовані, спростовуються матеріалам справи.
Рішення суду відповідає обставинам справи і закону. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02 лютого 2010 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: